1 липня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Дроботі В.В., Кеміня М.П.,
при секретарі : Олійник А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 7 травня 2009 року в справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії та бездіяльність посадових осіб районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції,
У березні 2009 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до суду зі скаргою на дії та бездіяльність районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції (далі РВ ДВС Мукачівського МРУЮ).
У скарзі вказували на те, що на примусовому виконанні у РВ ДВС Мукачівського МРУЮ знаходиться дублікат виконавчого листа №2-7/02, який видано 15.12.2006 року Мукачівським міськрайонним судом на підставі заяви ОСОБА_3, яким їх зобов'язано не чинити ОСОБА_3. перешкод у відновленні огорожі по межі земельної ділянки відповідно до плану зовнішніх меж присадибної земельної ділянки, доданого до державного акту на право приватної власності на землю серії 111-ЗК №003455 від 15.11.1999 року, та у користуванні садом розташованим на цій земельній ділянці.
Вказаний виконавчий документ вони оскаржили до суду.
Однак, начальник РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_4. в порушення вимог ч.1 п.4 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» не зупинив виконавче провадження з примусового виконання дубліката виконавчого листа №2-7/02, у зв'язку з чим вважають його дії неправомірними, а головний державний виконавець РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_5. виніс незаконну постанову від 18.03.2009 року про призначення примусового виконання рішення суду на 24.03.2009 року, оскільки така була винесена до розгляду їхньої апеляційної скарги на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 05.12.2006 року, на підставі якої було видано дублікат виконавчого листа №2-7/02.
Крім цього, ОСОБА_2. вважає неправомірними дії старшого державного виконавця РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_6. щодо накладення арешту на його будинок уАДРЕСА_1, з виконання виконавчого листа №2-6/07 про стягнення з нього на користь ОСОБА_3. 2047 грн., оскільки такі дії вчиняються у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, а також щодо недопущення їхнього представника до участі у виконавчому провадженні.
Посилаючись на наведене, просили визнати дії та бездіяльність посадових осіб РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_4. та ОСОБА_5. неправомірними і зобов'язати начальника РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_4. задовольнити їхні вимоги й усунути у передбаченому законом порядку порушення їхніх прав, свобод та інтересів.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 7 травня 2009 року скаргу задоволено.
Визнано дії та бездіяльність посадових осіб РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_4. та ОСОБА_5. неправомірними. Зобов'язано начальника РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_4. задовольнити вимоги заявників й усунути у передбаченому законом порядку порушення їхніх прав, свобод та інтересів.
У апеляційній скарзі РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ставиться питання про скасування зазначеної ухвали, як незаконної, з постановленням по справі нової ухвали про відмову заявникам у задоволенні скарги.
У судовому засіданні Начальник РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_4. та головний державний виконавець РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_5. апеляційну скаргу підтримали.
ОСОБА_7. апеляційну скаргу визнала, просила таку задовольнити.
Заявники ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у РВ ДВС Мукачівського МРУЮ знаходився виконавчий лист №2-7/02, виданий 15.12.2006 року Мукачівським міськрайонним судом про зобов'язання не чинити ОСОБА_3. перешкод у відновленні огорожі по межі земельної ділянки відповідно до плану зовнішніх меж присадибної земельної ділянки, доданого до державного акту на право приватної власності на землю серії 111-ЗК №003455 від 15.11.1999 року, та у користуванні садом розташованим на цій земельній ділянці.
У лютому 2009 року заявники ОСОБА_1. та ОСОБА_2. оскаржили до суду ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 5.12.2006 року на підставі якої було видано дублікат виконавчого листа №2-7/02.
Визнаючи неправомірними дії начальника РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_4. та головного державного виконавця цього відділу ОСОБА_5. з виконання вище вказаного виконавчого листа, суд першої інстанції виходив із того, що ці посадові особи в порушення п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» не зупинили виконавче провадження, а винесли постанову від 18.03.2009 року про призначення примусового виконання рішення суду, внаслідок чого порушили права та законні інтереси заявників.
Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.
Так, п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції 1999 року, було передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку оспорювання боржником виконавчого документа у судовому порядку, якщо таке допускається законом.
Однак, на час звернення заявників з даною скаргою та на час її розгляду судом першої інстанції п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» змінено і викладено у новій редакції, який, як і ст. 34 названого Закону взагалі не передбачає такої обставини, як оспорювання боржником виконавчого документа до суду, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про неправомірність дій начальника РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_4. та головного державного виконавця РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_5. з виконання вище вказаного виконавчого провадження та винесеної постанови про призначення примусового виконання рішення суду від 18.03.2009 року, яка заявниками не оскаржувалася і на час розгляду справи є чинною.
Оскільки заявник ОСОБА_2. не довів і не подав суду доказів на підтвердження незаконного накладення арешту на його будинок у АДРЕСА_1, незаконного примусового виконання рішення суду за адресою смт.Кольчино, АДРЕСА_2, та недопущення до участі у виконавчому провадженні його представника ОСОБА_8, за простроченою довіреністю, тому суд першої інстанції також помилково дійшов висновку про неправомірність дій посадових осіб РВ ДВС Мукачівського МРУЮ з виконання виконавчих проваджень за виконавчими листами №2-7/02 та №2-6/07, у зв'язку з чим безпідставно зобов'язав начальника РВ ДВС Мукачівського МРУЮ задовольнити вимоги заявників, не вказавши які саме, й усунути у передбаченому законом порядку порушення їх прав, свобод та інтересів, не зазначивши яких саме та у який спосіб, а також по якому виконавчому провадженню, оскільки постановою державного виконавця ОСОБА_5. від 17.04.2009 року виконавчий лист №2-7 виданий 15.12.2006 року Мукачівським міськрайонним судом повернуто до суду, що його видав (а.с.159-160).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у відповідності до ст.312 ЦПК підлягає скасуванню, з постановленням по справі нової ухвали про відмову заявникам у задоволенні скарги, а апеляційна скарга РВ ДВС Мукачівського МРУЮ до задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції - задовольнити.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 7 травня 2009 року - скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії та бездіяльність посадових осіб районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :