15 травня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління МНС України в Закарпатській області в особі начальника В.Ю. Бодака на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 січня 2009 року в справі за позовом профкому первинної профспілкової організації атестованих пожежних Ужгорода в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління МНС України в Закарпатській області про виплату заборгованості по грошовій допомозі на оздоровлення у разі відбуття працівника в щорічну відпустку,
У серпні 2008 року профком первинної профспілкової організації атестованих пожежних Ужгорода в інтересах ОСОБА_1. звернувся до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1. працює у відповідача на посаді пожежного з 1999 року і є членом первинної профспілкової організації атестованих пожежних Ужгорода.
Однак, грошова допомога на оздоровлення за 2000, 2001 та частково за 2002 роки ОСОБА_1. залишилася невиплаченою. Тому позивач просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. заборговану грошову допомогу в сумі 669,76 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 734,97 грн. та 300 грн. витрат за надання юридичної допомоги.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26 січня 2009 року позов задоволено.
Зобов'язано Головне управління МНС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1. 669,76 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення за 2000-2002 роки, 734,97 грн. компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та 300 грн. витрат за послуги адвокат.
У апеляційній скарзі відповідач ГУ МНС України в Закарпатській області в особі начальника В.Ю.Бодака просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1. відмовити.
У судовому засіданні представник апелянта Гутич О.В. апеляційну скаргу підтримала, вимоги викладені у ній просила задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2. та ОСОБА_1. апеляційну скаргу не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач безпідставно не виплатив ОСОБА_1. грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2000, 2001 та частково за 2002 роки, оскільки така передбачена п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22 травня 2000 року №829.
Проте, колегія суддів з висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. працює у відповідача на посаді пожежного з 1999 року і останнім йому не виплачена грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2000, 2001 та частково за 2002 роки, яка передбачена п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22 травня 2000 року №829.
Однак, позивач з вимогою про виплату ОСОБА_1. заборгованості по грошовій допомозі на оздоровлення за 2000, 2001 та частково за 2002 роки звернувся до суду тільки у серпні 2008 року, тоді як відповідно до положень ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої згідно з ч.1 ст.261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, оскільки на осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів МНС дія Закону України «Про охорону праці» та Кодексу Законів про працю України не поширюється.
Виходячи з того, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, який поновити не просив, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про виплату ОСОБА_1. заборгованості по грошовій допомозі на оздоровлення за 2000, 2001 та частково за 2002 роки та компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові профкому первинної профспілкової організації атестованих пожежних Ужгорода в інтересах ОСОБА_1. слід відмовити, а апеляційну скаргу Головного управління МНС України в Закарпатській області в особі начальника В.Ю. Бодака задовольнити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління МНС України в Закарпатській області в особі начальника В.Ю. Бодака - задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 січня 2009 року - скасувати.
Ухвалити нове рішенням, яким у позові профкому первинної профспілкової організації атестованих пожежних Ужгорода в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління МНС України в Закарпатській області про виплату заборгованості по грошовій допомозі на оздоровлення у разі відбуття працівника в щорічну відпустку - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :