21 травня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леска В.В.
суддів - Панька В.Ф., Чужі Ю.Г.
при секретарі - Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Ужгородський міськвиконком, про визнання втратившим право на користування житлом,-
25 лютого 2008 року ОСОБА_3. в інтересах ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1. про вселення. Позовні вимоги обґрунтував тим, що з відповідачкою перебував у шлюбі з 1875 року. У 1983 році їм надано однокімнатну квартируАДРЕСА_1 в м. Ужгород.
У 2006 році через неприязні стосунки з дружиною остання стала чинити перешкоди позивачу у проживанні в спірній квартирі, поміняла замки на вхідних дверях.
Посилаючись на вказані обставини, просив задовольнити позовні вимоги.
21 квітня 2008 року ОСОБА_1. звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2. про визнання втративши право користування житлом в квартирі АДРЕСА_1 в м. Ужгороді.
ОСОБА_1. зазначала що подружнє життя з ОСОБА_2. не склалося. У 2006 році він забрав свої речі та перейшов на постійне проживання до ОСОБА_4, з якою перебуває у шлюбних відносинах. З того часу ОСОБА_2. не здійснює плату за квартиру та комунальні послуги. Вона не чинила ОСОБА_2. перешкоди у користуванні квартирою. Посилаючись на вказані обставини, просила задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволенні первісного позову.
Рішенням суду позов ОСОБА_2. задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1. усунути перешкоди ОСОБА_5 у користуванні та проживанні в житловому приміщенні - квартирі, яка розташована за адресою: м. Ужгород, АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_1. надати ОСОБА_2. ключі від спірної квартири та забезпечити безперешкодний доступ до квартири.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. порушила питання про скасування рішення суду як незаконного та необґрунтованого і направлення справи на новий розгляд.
Межі доводів апеляційної скарги - суд помилково вважав, що ОСОБА_2. більше шести місяців не проживав у спірній квартирі з поважних причин, що йому чинилися перешкоди у користуванні квартирою шляхом заміни вхідних замків.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_6. представника відповідача ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до правили статей 71, 72 Житлового кодексу України наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.
Матеріалами справи встановлено, що позивач та відповідачка з 1975 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2007 року, з якого вбачається, що зазначеними ОСОБА_2. причинами розірвання шлюбу є те, що шлюбні відносини не склалися і сторони проживають окремо.
Судом встановлено, що у 1983 році сім'ї ОСОБА_1 надано однокімнатну квартируАДРЕСА_1 в м. Ужгород і з 23 грудня 1983 року позивач та відповідачка зареєстровані в цій квартирі, що вбачається з копії їхніх паспортів.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин та інші.
Перевіряючи доводи ОСОБА_2., що через неприязні стосунки з 2006 року ОСОБА_1. перешкоджає йому користуватися квартирою шляхом заміни вхідних замків суд першої інстанції на підставі пояснення самого позивача дійшов висновку, що зазначені причини є поважними і тому задовольнив уточнені позовні про усунення перешкод в користуванні квартирою та зобов'язав відповідачку передати йому ключі від спірної квартири.
Проте, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитись, виходячи з того, що суд першої інстанції неповно встановив фактичні обставини справи та зробив висновки, які не відповідають цим обставинам та не підтверджені доказами, дослідженими у судовому засіданні.
З рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2007 року вбачається, що при подачі позову 20 березня 2007 року про розірвання шлюбу ОСОБА_2. зазначив, що проживає окремо, оскільки подружнє життя не склалось, а згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
ОСОБА_1. пояснила, що з 2000 року ОСОБА_2. не проживає в спірній квартирі, забрав свої речі і став проживати з ОСОБА_4. Цих обставин справи ОСОБА_2. та його представник не спростували.
Встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду 22 травня 2007 року відмовлено в позові ОСОБА_1. про визнання ОСОБА_2. втратившим право на користування спірною квартирою.
Перевіряючи доводи відповідачки щодо не проживання ОСОБА_2. у спірній квартирі після постановлення зазначеного рішення колегія суддів встановила, що згідно акту комісії працівників ЖРЕР № 5 про перевірку дотримання паспортного стану від 27 травня 2008 року, 5 червня 2008 року та 10 липня 2008 року, які залишилися поза увагою суду першої інстанції, в спірній квартирі знаходилась ОСОБА_1., яка повідомила, що з 2000 року ОСОБА_2. в квартирі не проживає. Це підтвердили сусіди з квартир НОМЕР_1 ОСОБА_8, ОСОБА_9. та з квартири НОМЕР_2 - ОСОБА_10.
Заміну замків на вхідних дверях квартири ОСОБА_1. пояснила тим, що невідома особа виламала двері у зв'язку з чим вона зверталася із заявою до міліції. З приводу передачі ключів ОСОБА_2. до неї не звертався і жодного разу не приходив в квартиру, і з 2000 року не несе витрати по оплаті квартплати та комунальних послуг.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що з червня 2007 року ОСОБА_2. без поважних причин не проживає в спірній квартирі і відповідно до вимог матеріального і процесуального закону рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1. про визнання ОСОБА_2. втратившим право на проживання в спірній квартирі. У зв'язку з цим слід відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про вселення в спірну квартиру та усунення перешкод в користуванні такою.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 січня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 в м. Ужгороді відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 втративши право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 в м. Ужгород.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: