21 травня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леска В.В.
суддів - Чужі Ю.Г., Кожух О.А.
при секретарі - Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 24 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1до директора бази відпочинку «Кам'янка» ОСОБА_2 про внесення до трудової книжки запису про трудовий стаж та стягнення матеріальної і моральної шкоди ,-
17 вересня 2008 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до приватного підприємця, директора бази відпочинку ОСОБА_2. про внесення до трудової книжки запису про трудовий стаж, стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Позовні вимоги обгрунтував тим, що в період з 20 жовтня 2007 року по 8 квітня 2008 року працював на базі відпочинку оператором опалювальних котлів. При прийомі на роботу подав відповідну заяву, до якої додав медичну довідку, свідоцтво про здобуття професії оператора котельні та трудову книжку. Перед допуском до роботи пройшов інструктаж по техніці безпеки. За період роботи отримував заробітну плату в розмірі 800 грн. За квітень місяць йому зарплату не виплачено. Після закінчення опалювального сезону відповідач не розрахувався з ним та виявилось що офіційно він не прийнятий на роботу.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив постановити рішення яким зобов'язати відповідача внести запис до його трудової книжки про роботу оператором опалювальних котлів, виплатити заборгованість за невикористану відпустку, сплатити шкоду у зв'язку з неможливістю реєстрації у державній службі зайнятості, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та судові витрати по справі.
В подальшому ОСОБА_1. уточнив позовні вимоги. Просив зобов'язати відповідачів внести до його трудової книжки запис про трудовий стаж оператора опалювальних котлів за період з 20 жовтня 2007 року по 8 квітня 2008 року, відшкодувати моральну шкоду в сумі 4840 грн., стягнути судові витрати та витрати на допомогу адвоката.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач порушив питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого і направлення справи на новий розгляд.
Межі доводів апеляційної скарги - апелянт не згідний з висновком суду, що основним місцем його роботи був Міжгірський професійний ліцей, де він працював по сумісництву. Фактичне виконання роботи по трудовому договору та отримання заробітної плати є підставою для внесення до трудової книжки запису про трудовий стаж.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3, яка представляє інтереси ОСОБА_4., дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, трудові книжники ведуться на всіх працівників. Які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу...
Відмовляючи ОСОБА_1. в позовні про внесення до трудової книжки запису про трудовий стаж, суд першої інстанції виходив з того позивач працював оператором котельні на турбазі «Кам'янка» за усною угодою з відповідачами, приватними підприємцями ОСОБА_2. та ОСОБА_4, співвласниками зазначеного підприємства, однак позивач звернувся в суд з пропуском встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України строку, тому в задоволенні позову відмовив., оскільки за вирішенням даного спору звернувся в прокуратуру лише в липні 2008 року.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1. про внесення до трудової книжки відомості про роботу у відповідачів, суд першої інстанції встановив, що позивач не подавав позивачам трудову книжку, оскільки з 15 жовтня 2007 року по 15 квітня 2008 року працював у Міжгірському професійному ліцеї оператором газової котельні, де і зберігалась його трудова книжка.
Твердження позивача про те що в ліцеї він працював за сумісництвом не відповідає дійсності, оскільки згідно наказу директора Міжгірського професійного ліцею від 15 жовтня 2007 року № 88-к ОСОБА_1. призначено оператором газової котельні з 15 жовтня 2007 року на період опалювального сезону з оплатою згідно штатного розпису по тарифному розряду (а.с. 50). Тому запис в трудовій книжці ОСОБА_1., що він працював в ліцеї за сумісництвом не узгоджується із змістом даного наказу і таку колегія суддів не приймає до уваги ще із тих підстав, що станом на 15 жовтня 2008 року позивач ніде не працював.
Судом також встановлено, що згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1. від 26 серпня 2007 року йому надано одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, нарахованої за період з 27 серпня 2007 року по 10 травня 2008 року (за 258 днів) відповідно до п. 7 ст. 22 та п. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття).
Суд також вірно зазначив, що запис про роботу працівника за сумісництвом вноситься за основним місцем роботи на підставі довідки, яку працівник зобов'язаний подати з місця роботи за сумісництвом.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що підстав для задоволення позову немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду і тому таку слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1відхилити.
Рішення Міжгірського районного суду від 24 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: