26 серпня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 11 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного нотаріуса ОСОБА_5, 3-х осіб Свалявської державної нотаріальної контори та КУП «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на спадкове майно, зобов'язання вселити у квартиру та усунення перешкод у користуванні квартирою,
Відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. подали апеляційну скаргу на рішення Свалявського районного суду від 11 червня 2009 року, яким договір дарування квартириАДРЕСА_1 в м.Свалява Закарпатської області, укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. - визнано недійсним і скасовано, та зобов'язано їх не чинити перешкод ОСОБА_3. і ОСОБА_4. у користуванні вказаною квартирою.
У решті вимог позивачам - відмовлено.
У скарзі просять скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивачі ОСОБА_3., ОСОБА_4. та їх представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Апелянти ОСОБА_1., ОСОБА_2., приватний нотаріус ОСОБА_5 та представники 3-х осіб Свалявської державної нотаріальної контори та КУП «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, мати позивачів ОСОБА_7. та їх батько відповідач ОСОБА_1. з 26.01.1974 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дітей, позивачів по справі, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2.
За час шлюбу ОСОБА_1. та ОСОБА_7. набули майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 в м.Свалява Закарпатської області, яка у відповідності до ст.16 Закону України «Про власність» та ст.22 Кодексу про шлюб та сім»ю України, чинних на момент укладення договору купівлі-продажу квартири від 17.06.1992 року між Свалявським ремонтно-транспортним підприємством та ОСОБА_1., згідно якого останній купив зазначену квартиру, належала подружжю на праві спільної сумісної власності.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме Ѕ частину вказаної квартири, оскільки розмір часток подружжя на майно, згідно ст.28 Кодексу про шлюб та сім»ю України, чинної на час відкриття і прийняття спадщини, є рівними.
Оскільки позивач ОСОБА_3. на день смерті своєї матері ОСОБА_7. був неповнолітнім, а позивач ОСОБА_4., згідно пенсійного посвідчення, є інвалідом з дитинства і є непрацездатним, тому у відповідності до ст.535 ЦК України (в редакції 1963 року), чинної на час відкриття та прийняття спадщини, вони успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка).
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Оскільки відповідачем ОСОБА_1. в момент укладення договору дарування квартири від 27.11.2008 року не було додержано вимог, встановлених ч.1 ст.203 ЦК України, зокрема положень ст.535 ЦК України (в редакції 1963 року), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання цього договору недійсним.
Посилання апелянта ОСОБА_1. на те, що квартира АДРЕСА_1 в м.Свалява Закарпатської області належала йому на праві приватної власності в повному обсязі не заслуговують на увагу, оскільки дана квартира ним була набута за час шлюбу, а не до одруження, і не була одержана ним під час шлюбу в дар чи в порядку успадкування, а тому належала йому та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, на праві спільної сумісної власності.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі ОСОБА_2, якій ОСОБА_1. подарував спірну квартиру, оскільки така є відповідачем у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відхиленню, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Свалявського районного суду від 11 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :