29 липня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Ужгородської міської ради про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності на майно, виселення без надання іншого жилого приміщення та зняття з реєстрації,
Представник відповідачки ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2009 року, яким припинено право на належну ОСОБА_4 частку 35/100 у спільному майні, а саме будинковолодінніАДРЕСА_1 у м.Ужгороді.
Визнано за ОСОБА_3. право власності на належну ОСОБА_4 частку 35/100 у спільному майні, а саме будинковолодінніАДРЕСА_1 у м.Ужгороді.
Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 40309,75 грн.
Виселено без надання іншого жилого приміщення та знято з реєстрації ОСОБА_4 будинковолодінняАДРЕСА_1 у м.Ужгороді.
У решті вимог відмовлено.
У скарзі апелянт просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1. апеляційну скаргу підтримав.
Позивачка ОСОБА_2. та її представники ОСОБА_5. і ОСОБА_6. апеляційну скаргу не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Відповідачі ОСОБА_4 і представник Ужгородської міської ради у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3. згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 січня 2005 року успадкувала за померлим батьком ОСОБА_7. 35/100 частин житлового будинкуАДРЕСА_1 у м.Ужгороді, та набула право власності на вказане майно, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» від 01.03.2005 року.
Разом із ОСОБА_3. співвласниками вказаного житлового будинку є ОСОБА_4, частка якої складає 35/100 частин будинку та Ужгородська міська рада - 30/100 частин будинку.
ДомоволодінняАДРЕСА_1 у м.Ужгороді складається з житлового будинку під літерою «А», загальною площею 34,1 кв.м., житловою 17,2 кв.м., вартістю 6195 грн., житлового будинку під літерою «Б», загальною площею 23 кв.м., житловою 17,7 кв.м., вартістю 1888 грн., сараю під літерою «Г», вартістю 215 грн., вбиральні під літерою «В» вартістю 190 грн., та самовільно збудованих котельні під літерою «Д» вартістю 843 грн. і гаража під літерою «Е» вартістю 2333 грн.
Згідно рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №10 від 28.01.2009 року будинок під літерою «Б» по АДРЕСА_1 у м.Ужгороді визнано аварійним і таким, що підлягає знесенню.
На даний час спірним будинковолодінням і надвірними спорудами користується лише відповідачка ОСОБА_4, яка не допускає ОСОБА_3. до спадкового майна і у добровільному порядку провести поділ такого не бажає.
Згідно висновку №401 судової будівельно-технічної експертизи від 21.05.2008 року реальний розподіл житлового будинкуАДРЕСА_1 у м.Ужгороді між співвласниками, відповідно до належних їм ідеальних долей 35/100, 35/100 та 30/100 не можливий відповідно до діючих ДНБ.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо :
1. частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2. річ є неподільною;
3. спільне володіння і користування майном є неможливим;
4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та члена його сім»ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Оскільки реальний розподіл житлового будинкуАДРЕСА_1 у м.Ужгороді між співвласниками, відповідно до належних їм ідеальних долей 35/100, 35/100 та 30/100 не можливий відповідно до діючих ДНБ, що не заперечується і сторонами по справі; спільне володіння і користування даним майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам відповідачки, оскільки ОСОБА_4 та її дочці ОСОБА_8. на праві приватної, спільної, сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 у м.Ужгороді, що стверджується довідкою КП «БТІ» м.Ужгорода за №4671 від 14.10.2008 року, а у власності ОСОБА_3. крім вказаного спадкового майна іншого немає; що позивачкою внесено на депозитний рахунок суду компенсацію вартості належної відповідачці частки в сумі 40309,75 грн., тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про припинення права на належну відповідачці ОСОБА_4 частку 35/100 у спільному майні, а саме вказаного домоволодіння, визнання права власності на цю частку за ОСОБА_3., стягнення з останньої на користь ОСОБА_4 грошової компенсації в сумі 40309,75 грн., виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстрації відповідачки з вказаного будинковолодіння.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що у відповідності до вимог ст.ст. 213, 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги представника відповідачки та залишення судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :