а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
24 червня 2009 р.
Справа № 2-а-1850/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,
При секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні
За участю представників сторін:
прокурор: нез'явився, причини неявки невідомі;
позивача : Геліч В.П. - представник за довіреністю;
відповідача : Парасунько І.Ф., Стадник О.С. - представники за довіреністю;
третьої особи: Боценко І.Д. - представник за довіреністю,
розглянувши матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА - БУДМАТЕРІАЛИ"
до: Дністрянської митниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області, прокуратура Вінницької області
про: визнання протиправним та скасування акту ненормативного характеру
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА - БУДМАТЕРІАЛИ" до Дністрянської митниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування акту ненормативного характеру.
Позов мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА - БУДМАТЕРІАЛИ" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, на виконання умов Договору №5 від 2 жовтня 2008 року на поставку металопродукції та специфікації №9 від 2 жовтня 2008 року, яка є невід'ємною частиною договору було ввезено товар - арматуру в кількості 129,882 т. Дністрянська митниця визначила митну вартість товару з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до зайвої сплати позивачем митних платежів. У зв'язку з чим позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення Дністрянської митниці №3 від 10.10.2008р. про визначення митої вартості товарів та стягнути на його користь зайво сплачену суму податку на додану вартість у сумі 26839,36 грн.
У зв'язку з тим, що рішення суду може вплинути на права і обов'язки управління Державного казначейства України у Вінницькій області, ухвалою від 02.04.2009 р. суд задовольнив клопотання позивача і залучив до участі у справі управління Державного казначейства України у Вінницькій області в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заявою від 22.04.2009р. вх. № 5676, у зв'язку з тим, що у позовній заяві помилково зазначено найменування третьої особи як "Управління державного казначейства у Вінницькій області" а правильне найменування установи "Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області", позивач уточнив найменування третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача .
11.06.2009р. позивачем до суду подано заяви вх.№ 8306 та №8293 про уточнення позовних вимог. Судом було досліджено обставини викладені у заяві про уточнення позовних вимог в якій ставилось питання про зміну статусу Головного управління Державного казначейства України, як третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача на другого відповідача по справі, та ухвалою від 11.06.2009р. відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Уточнені заявою від 11.06.2009р. вх.№8293 позовні вимоги, позивач змінив заявою від 24.06.2009р. внаслідок чого підтримав вимоги викладені у позовній заяві від 31.03.2009р.
Представники відповідача позовних вимог не визнали, так як вважають дії працівників Дністрянської митниці такими, що відповідають вимогам Митного кодексу України та нормативним актам Кабінету міністрів України, про що зазначили у запереченні на позов (а.с. 35-37) та запереченні на заяву позивача про уточнення позовних вимог (а.с.78-80).
Позивачем в позовній заяві ставилось питання про скасування рішень суб'єкта владних повноважень та повернення коштів за рахунок Державного бюджету. За твердженням прокуратури Вінницької області, даний спір зачіпає інтереси держави, тому на підставі ст. 60 КАС України, за заявою від 21.04.2009р. вх.№5626 у розгляд справи вступила прокуратура Вінницької області.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА - БУДМАТЕРІАЛИ", на виконання умов Договору №5 від 2 жовтня 2008 року (а.с.9-13) на поставку металопродукції та специфікації №9 від 2 жовтня 2008 року (а.с.14), яка є невід'ємною частиною договору було ввезено в Україну товар - арматуру в кількості 129,882 т.
Для проведення митного оформлення позивачем була подана вантажна митна декларація №406000001.2008.000797 від 10.10.2008р. У вказаній декларації фактурна вартість товару була визначена відповідно до умов угоди і відповідала митній та складає 447322,70 грн. Митну вартість було визначено виходячи з вартості 0.7 доларів США за один кілограм товару.
Працівником відділу контролю митної вартості Дністрянської митниці було зроблено відмітку на основному аркуші декларації митної вартості №406000001.2008.000797 від 10.10.2008р. про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість, а також наведено перелік цих документів.
Дністрянською митницею було видано картку відмови у прийнятті митної декларації (а.с.16) з тих підстав, що заявлена декларантом митна вартість в графі 22 не відповідає наявній у митниці ціновій інформації. Порядком оформлення і використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженим наказом ДМС України №1227 від 12.12.05р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.05р. за №1562/11842 визначено, що у Картці повинні бути зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації.
У вказаній картці відмови визначено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації: передекларування з урахуванням рішення про визначення митної вартості. Цей доказ містить суперечливі дані тому, що в своїх запереченнях (а.с.79) Дністрянська митниця вказує на те, що відомостей про вартість операцій з ідентичними товарами в митниці та в інформаційній системі Держмитслужби України не було.
10.10.2008р. відповідачем було винесено Рішення №3 про визначення митної вартості товарів, відповідно до якого митницею було самостійно визначено митну вартість товару з розрахунку 0,91 долар США за 1 кг. При цьому як джерело інформації для визначення митної вартості митниця вказала цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби України та документи позивача. При цьому, визначаючи митну вартість митницею не вимагалось від відповідача подання додаткових документів. Із наведеного вбачається, що поданих позивачем документів разом з вантажною митною декларація №406000001.2008.000797 від 10.10.2008р. було достатньо для визначення митної вартості, а визначення митної вартості Дністрянською митницею ґрунтується лише на даних ЄАІС Держмитслужби України.
Визначаючи митну вартість, вказаним рішенням, Дністрянська митниця застосувала ст. 16 Закону України "Про єдиний митний тариф", яка не підлягала застосуванню, адже була виключена згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 22 грудня 2005 року N 3269-IV.
З метою здійснення митного оформлення товарів, TOB "ICI УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ" подало ВМД №406000001/8/000811 від 14.10.2008р., із зазначенням митної вартості, визначеної Відповідачем в оскаржуваному рішенні - 581 519,51 грн., при курсі долара 4,9201 грн. за 1 долар США, відповідно на цю суму було нараховано податок на додану вартість в сумі 116 303,90 грн..
Стаття 259 Митного кодексу України зазначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Ст. 260 вказує на те, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. В матеріалах справи відсутні докази проведення митним органом консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Ч.5 ст.267 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
В той же час Відповідач посилається на ст. 269 Митного кодексу України, яка зазначає, що у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідач при визначенні митної вартості товару, застосував резервний метод №6, а не попередні методи, передбачені ст.ст.266-273 Митного кодексу України, внаслідок чого позивачем було сплачено до державного бюджету зайві кошти за проведення митного оформлення товару, а саме зайво сплачено ПДВ в розмірі 26 839,36 грн.
Так, при розмитненні товару, поставка якого відбувалась відповідно до Договору №5 від 28.02.2008р. згідно даних декларації №406000001/2008/000797 від 10.10.2008р, митна вартість товару становить 447 322,70 грн., митна вартість цього ж товару, визначена митницею в рішенні №3 від 10.10.2008р. становить 581 519,51 грн.
Згідно п.10 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006р. №1766 відомості, митна вартість товарів, повинна базуватись на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці.
Подані для митного оформлення товару позивачем документи в тому числі договір зі специфікацією, рахунок-фактура, підтверджують відповідну вартість товару, зазначену у митній декларації, що подавалась позивачем до митного органу. Також, відповідно до наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.08.1996р. №506 "Про застосування статті 4 Указу Президента України від 10.02.1996р. №124/96 фахівцями Держзовнішінформторгу проводиться моніторинг відповідних ринкових цін. Держзовнішінформтрог є державним органом, уповноваженим надавати цінову інформацію на імпорт і експорт товарів. Висновок Держзовнішінформтрогу від 14.10.2008р. №6/2318 (а.с.22) підтверджує відповідність ціни Договору №5 від 28.02.2008р. (Специфікації №9 від 02.10.2008р.) на імпортну поставку арматури. Крім того, продавець продукції ВАТ "Молдавський металургійний завод, листом №2037-1674 від 14.10.2008р. на адресу начальника Дністрянської митниці підтвердив ціни вищезгаданого договору.
Відповідно до п.3.1 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або підчас митного оформлення, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006р. №25/44, сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних платежів здійснюються платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки відкриті на ім'я митних органів в Головному управління Державного казначейства України у м. Києві. Кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митним органам з депозитних рахунків відкритих в ГУДК України у місті Києві на рахунки з обліку доходів, відкритих в Головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.
З платіжного доручення №1689 від 09.10.2008р. вбачається, що ТОВ "ІСІ України-Будматеріали" сплатило на рахунок ГУДК України у м. Києві 590000 грн. попередньої оплати за митне оформлення вантажної митної декларації.
Відповідно до п.5, п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків на яких обліковуються кошти державного бюджету та місцевих бюджетів, або бюджетних установ затвердженого постановою Кабінету міністрів України №609 повернення з державного бюджету надміру сплачених коштів за митне оформлення товарів здійснюється за рахунок сум, фактично сплачених та зарахованих до Державного бюджету відповідною юридичною собою і провадяться органами Державного казначейства.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, враховуючи, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дністрянської митниці №3 від 10.10.2008р. про визначення митної вартості товарів ( здійснення митної оцінки).
3. Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ" (01032, м. Київ, бульвар Т.Г. Шевченка, 33; п/р 26007030771201 в Радянському відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322012; код ЄДРПОУ 34926447) зайво сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 26839,36 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять дев'ять грн. 36 коп.) гривень та судові витрати в сумі 274,03 (двісті сімдесят чотири грн. 03 коп.) гривні
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 26.06.09
Суддя Мультян Марина Бондівна