а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
22 червня 2009 р. Справа № 2-а-1854/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,
При секретарі судового засідання: Педорук Олесі Сергіївні
За участю представників сторін:
позивача : Солодкий О.Ф.
відповідача : не з'явився, причини неявки невідомі;
розглянувши матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПОДІЛЛЯ"
до: управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі
про: скасування рішення
02 квітня 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агроподілля" до управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 55 від 24.03.2009р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що винесене управлінням Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі рішення про застосування фінансових санкцій та пені не містить жодного розрахунку пені та штрафних санкцій, що не відповідає вимогам п.2 ч.9.ст.106 Закону Україн "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
16 червня 2009 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суда надійшло письмове заперечення на позовну заяву від управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районні з нормативно-документальним обґрунтуванням, в якому управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення прийнято правомірно. Зокрема позивач стверджує, що рішення №55 від 24 березня 2009 року не відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1", дане твердження суперечить дійсності, так як Пенсійний фонд у своїй діяльності виключно керується та дотримується норм чинного Законодавства. За період з 20.08.2008 року по 20.10.2008 року(по особистому рахунку 1-5%) та з 22.10.2008 року по 27.01.2009 року ( по особовому рахунку 4%, 32%, 42%) ТОВ "АГРОПОДІЛЛЯ" порушувались терміни сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, що підтверджується розрахунком фінансової санкції та пені ( затримки сплати внесків відбувалась від 151 до 160 днів - рахунок 1-5%, та 59-127 днів - рахунку 4%, 32%, 42%).
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроподілля" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058- IV).
Як встановлено в судовому засіданні, управлінням Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області відносно позивача прийняте рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 55 від 24.03.2009р., яким застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню в розмірі 6680 грн. 89 коп. за період з 20.08.2008 року по 20.10.2008 року та з 22.10.2008 року по 27.01.2009 року.
Однак, суд не може погодитись з правовими підставами винесеного рішення, виходячи з наступного:
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону № 1058- IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому базовим періодом для позивача є календарний місяць.
Згідно ч. 10 ст. 20 Закону № 1058- IV, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частина 9 статті ст.106 Закону № 1058- IV передбачає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, пунктом 2 даної норми визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду України, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Згідно ч. 13. ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
В силу пункту 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, (далі Інструкція) у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;
при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20 відсотків зазначених сум;
при затримці їх сплати понад 90 календарних днів - 50 відсотків зазначених сум.
Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Враховуючи викладене, при нарахуванні фінансових санкцій та пені управління Пенсійного фонду має зазначити в рішенні суму зобов'язання, виявити базові і календарні періоди за які нараховуються фінансові санкції, конкретні процентні ставки, і конкретну кількість днів прострочення оплати, та надіслати рішення протягом трьох робочих днів із дня їх винесення страхувальнику.
Таким чином, відповідачем у рішенні № 55 від 24.03.2009 р. не вказані конкретні процентні ставки на підставі яких вираховувались штрафні санкції та пеня.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності (ст. 9 КАС України), відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків Управління порушило норми Закону № 1058- IV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1.
Рішення управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області, будуть законними в тому випадку, якщо вони прийняті у суворій відповідності зі встановленою законодавчо визначеною процедурою їх прийняття. А оскільки така процедура відповідачем порушено, тому і незаконно нарахована фінансова санкція та пеня, а прийняте ним рішенням від 24.03.2009р. № 55 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовільнити.
2. Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі №55 від 24.03.2009 року.
3. Направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 22.06.09
Суддя Мультян Марина Бондівна