а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
09 червня 2009 р. Справа № 2-а-1967/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,
При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
За участю:
Представника позивача: Сисак Л.В.
Відповідач: в судове засідання не з"явився. Про час, дату і місце судового засідання повідомлений завчасно і належним чином. Причини неявки суду невідомі.
розглянувши матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці
до: ПП "Вілс"
про: стягнення заборгованості
Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці заявлено позов до приватного підприємства "Вілс" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 12612,25 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” несвоєчасно сплачував страхові внески, в зв'язку з чим у останнього утворився борг перед УПФ України у Ленінському районі м. Вінниці. Оскільки заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в добровільному порядку не погашена, управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 10.04.2009 року провадження по справі відкрито.
25.05.2009 року представником позивача подано через канцелярію суду заяву за вх.№7367 про зміну позовних вимог. З даної заяви вбачається, що за час розгляду справи сума заборгованості ПП "Вілс" перед УПФ України у Ленінському районі м. Вінниці зросла, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14434,24 грн.
Зміна позовних вимог прийнята судом на підставі ч.1 ст.51 , ст. 137 КАС України.
Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві.
Позиція відповідача щодо позову не відома, оскільки він заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання 25.05.2009 року не направив. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином -ухвалою суду від 10.04.2009 року. Факт вручення ухвали підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №208603 від 13.05.2009 року. Причини неявки суду невідомі.
В судове засідання 09.06.2009 року відповідач не з"явився повторно. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином -повісткою суду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №273081 від 29.05.2009 року.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення ПП "Вілс" належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Однак, в судове засідання 09.06.2009 року відповідач не з'явився повторно. Причини неявки суду не відомі. Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач, який належним чином повідомлений, умисно ухилився від представництва в судовому засіданні.
Представником позивача заявлено клопотання щодо розгляду справи без відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений. Враховуючи вищевикладене, суд вирішив задовольнити клопотання представника позивача та розглянути справу без участі відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).
Стаття 15 Закону №1058-1У передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Приватне підприємство "Вілс" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України №1058-1У та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач не своєчасно сплачував нараховані за відповідний базовий період страхові внески, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 12612,25 грн.
Як встановлено в судовому засіданні, борг зі сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування визначено на підставі картки особового рахунку платника та розрахунків сум страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, поданих відповідачем самостійно. Згідно даних розрахунків борг підприємства помісячно складає:за листопад 2008 року - 3184,76 грн., за грудень 2008 року - 6770,80 грн.
З пояснень представника позивача суду стало відомо, що сплата заборгованості за даний період відповідачем не проводилась. Зазначене також вбачається і з аналізу особового рахунку платника.
Як наслідок, управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків відносно позивача.
На підставі п.2 ч.9 статті 106 вказаного Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду України, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
В силу пункту 9.3.2 ч.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Органи Пенсійного фонду складають рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страховиками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Згідно ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, незалежно від того, коли була проведена оплата, штрафні санкції і пеня нараховуються відповідно до терміну, який був прострочений.
З пояснень представника позивача, як усних , так і письмових, поданих через канцелярію за вх.№7618 від 28.05.2009 року, суду стало відомо, що згідно рішення №1469 від 25.12.2008 року підприємству бу ла нарахована фінансова санкція в розмірі 2069,76 грн. та пеня 586,93 грн. за період з 20.10.2008 року по 17.12.2008 року. При цьому на заборгованість відповідача було накладено 10% та 20 % штрафу за даний період заборгованості.
Відповідно до ч.3 ст.106 заначеного вище Закону підприємству надсилалась вимога про сплату боргу №Ю-2283 від 04.02.2009 року на суму 9955,56 грн. рекомендованим листом з повідомленням у відповідності до Інструкції. З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав її.
Водночас судом встановлено, що підприємство протягом 10 робочих днів після отримання вимоги боргу не сплатило та вимогу не оскаржувало.
Таким чином, загальна заборгованість ПП "Вілс" по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Вінниці складає 12612,25 грн.: 3184,76 грн. (недоїмка за листопад 2008 року) + 6770,80 грн. (за грудень 2008 року) + 2069,76 грн. (фінансова санкція) + 586,93 грн. (пеня).
Однак станом на час розгляду справи заборгованість підприємства зросла у зв"язку з нарахуванням відповідачем страхових внесків за березень-квітень 2009 року в сумі 1821,99 грн., що підверджується наданими суду розрахунками сум страхових внесків.
Отже, судом встановлено, що остаточна сума заборгованості підприємства перед позивачем складає: 14434,24 грн. = 12612,25 грн.+ 1821,99 грн.
На підставі вищевикладеного, управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці звернулось до суду з позовними вимогами стягнути з приватного підприємства "Вілс" заборгованість на загальну суму 14434,24 грн.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин та вищезазначених положень чинного законодавства України, враховуючи, що заборгованість приватного підприємства "Вілс" підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, які не оскаржені відповідачем, а тому є чинними на час розгляду справи, при цьому дані факти не спростовані відповідачем, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з приватого підприємства "Вілс" (вул. Келецька, 39 Г, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13309213, р/р 26007000355001, МФО 302333 Укрінбанк) на користь управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, рр25609323730103, ОПЕРВ ВАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 14434,24 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять чотири гривні двадцять чотири копійки).
Копію даної постанови направити відповідачу по справі рекомендованим листом.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 10.06.09
Суддя /підпис/ Гонтарук Віктор Миколайович
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: