а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
23 липня 2009 р. Справа № 2-а-2275/09/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,
При секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні
За участю представників сторін:
позивача : Карлащук О.А., Семенова О.С., Бондар О.Р., представники на підставі довіреності
відповідача : Петрунь Н.А., Семенюк Б.О., представники на підставі довіреності
розглянувши матеріали справи
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Плазма Тек"
до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції
про: визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень - рішень
Відкрите акціонерне товариство “Плазма Тек”звернулось до суду з позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень -рішень.
Позов мотивовано наступним.
За результатами виїзної планової перевірки позивача, на підставі акту перевірки № 24-23-03567397 від 17.09.2008 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 26.09.2008 року: № (5511) 0000102320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 431519 грн., штрафні санкції -126075 грн., а всього на загальну суму 557594 грн., за порушення п.п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; № (5512) 0000112320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 289230 грн., штрафні санкції -144615 грн., а всього на загальну суму 433845 грн., за порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Не погоджуючись з вказаними висновками податкової, позивач подав до Крижопільської МДПІ первинну скаргу № 1126, за результатами розгляду якої винесені податкові повідомлення -рішення №№ (6619)0000102320/1, (6618) 0000112320/1 від 01.12.2008 року, з тих же підстав і на ті ж суми що і податкові повідомлення -рішення №№ (5511) 0000102320/0, (5512) 0000112320/0.
Позивачем було подано повторну скаргу на винесені рішення, за результатами розгляду якої отримано рішення ДПА у Вінницькій області № 2028/10/25-009 від 04.02.2009 року, яким: залишено без змін податкові повідомлення -рішення Крижопільської МДПІ № (5512)0000112320/0, №0000112320/1 від 01.12.2008 року; скасовано податкове повідомлення -рішення Крижопільської МДПІ № 0000102320/0 від 26.09.2008 року в частині 11063 грн. визначеної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток (1208 грн. основний платіж і 9855 грн. штрафна санкція) та в зазначеній частині рішення від 28.11.2008 року № 6611 (податкове повідомлення -рішення № 0000102320/0 від 01.12.2008 року), а в іншій частині вказані рішення залишено без змін. За результатами цього рішення відповідачем були видані податкові повідомлення -рішення: № (501) 0000022320/2 від 12.02.2009 року яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 546531 грн., з яких основний платіж -430311 грн., штрафні санкції -116220 грн.; № (500) 0000112320/2, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі -433845 грн., з яких основний платіж -289230 грн., штрафні санкції -144615 грн.
ВАТ “Плазма Тек”було подано скаргу № 163 від 18.02.2009 року на вказані рішення до ДПА України, рішенням останньої № 3500/6/25-0115 відмовлено позивачу в задоволенні його скарги. На підставі даного рішення були винесені податкові повідомлення -рішення №№0000102320/3, 0000112320/3 від 27.04.2009 року.
Позивач не погоджується з вказаними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.
Сума податкових зобов'язань за податковими повідомленнями -рішеннями № (501) 00000223220/2 від 12.02.2009 року, № 0000102320/3 від 27.04.2009 року складається з сум завищених скоригованих валових витрат в розмірі 1726078 грн., за рахунок віднесення до складу валових витрат отриманих інформаційних послуг - 275095 грн., отриманих послуг по технічному обслуговуванню ліній по виробництву електродів не пов'язаних з веденням господарської діяльності, віднесення до складу валових витрат відсотків за розрахунково-касове обслуговування банку, пов'язане з наданням позики працівникам у сумі 4832 грн.
03.12.2007 р. між ВАТ “Плазма Тек”та ТОВ “Технологічний синтез”було укладено договір комісії № 1203-01, відповідно до якого ТОВ “Технологічний синтез”як комісіонер зобов'язався за дорученням і за рахунок комітента здійснювати в інтересах останнього від свого імені придбання сировини - рутилового концентрату для виробництва зварювальних електродів - основного виду діяльності ВАТ “Плазма Тек”. Відповідно до п. 4.2. цього договору комісіонер має право на відшкодування комітентом понесених ним витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, які зазначаються у звіті. Згідно п. 4.3 договору підставою для отримання комісіонером комісійної винагороди та понесених витрат є наявність факту затвердженого звіту. Розділом 5 договору додатково регулюється порядок відшкодування витрат комісіонера.
Також на аналогічних умовах між цими ж сторонами було укладено і договір комісії від 22.01.2007 року № 0122-01 на придбання катанки.
На протязі 2007-2008 р. комісіонер на виконання комісійного доручення здійснював закупівлю сировини - катанки та рутилового концентрату, для виробничих потреб комітента. На виконання договорів комісії сторони в період дії договорів комісії підписували одна з одною видаткові накладні про відвантаження сировини, акти виконаних робіт на підставі звіту комісіонера. Складені у відповідності до звіту комісіонера, акти виконаних робіт включали в себе комісійну винагороду комісіонера та відшкодування його витрат по договору комісії. Твердження перевіряючих Крижопільської МДПІ про те, що віднесення до складу валових витрат отриманих інформаційних послуг не пов'язаних із веденням господарської діяльності, на думку позивача не відповідає вимогам п. 5.1, п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, спростовується нормами ЦК України, ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, умовами укладених між ВАТ “Плазма Тек”і ТОВ “Технологічний синтез”договорів комісії.
За таких обставин, включення до складу валових витрат ВАТ “Плазма Тек”відшкодування витрат комісіонера, здійснені ним на виконання договорів комісії та попередньо узгодженні з комітентом повністю відповідає нормам п. 1.32, пункту 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки без несення відповідних витрат взагалі було б неможливе виконання комісіонером своїх зобов'язань по договору комісії.
Щодо витрат на технічне обслуговування ліній по виробництву електродів, то протягом періоду, що перевірявся Крижопільською МДПІ, ВАТ “Плазма Тек”отримувало від СПД ОСОБА_1. вказані послуги. На кожне окреме обслуговування СПД ОСОБА_1 складався акт виконаних робіт, які перелічені на стор. 16 акту перевірки. Вказаними актами підтверджується виконання СПД ОСОБА_1 робіт по технічному обслуговуванню ліній по виробництву електродів, зокрема візуальний огляд, прослуховування на наявність нетипових шумів при роботі вузлів, перевірка натягу стрічок транспортерів та ременів, приводів, підтягування механізмів, змащування вузлів, заміна швидко зношувальних дрібних деталей, перевірка герметичності гідравлічних систем, заміна мастил, чищення обладнання від бруду, пилу, перевірка роботи електросистеми ліній по виробництву електродів тощо. Всі роботи проводилися під наглядом працівників ВАТ “Плазма Тек”, в основу акту виконаних робіт ставав звіт про виконані роботи СПД ОСОБА_1
За таких обставин, висновки викладені в акті Крижопільської МДПІ про те, що віднесення до складу валових витрат отриманих послуг по обслуговуванню ліній по виробництву зварювальних електродів не пов'язаних із веденням господарської діяльності, на думку позивача, є порушенням п. 5.1, п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”та не відповідає дійсності.
Відносно грошових позик працівникам, позивач вважає, що по даному питанню в порушення вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, працівниками Крижопільської МДПІ не дотримано всіх вимог, що вставляться до акту. Зокрема, не зазначено яким працівникам та на підставі яких документів надавалися позики, не зазначено на підставі яких документів визначено суми відсотків за розрахунково-касове обслуговування. За таких обставин, акт не є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а тому на його підставі санкції за дане порушення не могли бути застосовані Крижопільською МДПІ у оскаржуваному податковому повідомленні - рішення від 12 лютого 2009 р. № (501) 0000022320/2, а тому в цій частині воно підлягає скасуванню.
Стосовно податкових зобов'язань по податку на додану вартість визначених органами державної податкової служби, позивач вважає, що включення до складу валових витрат ВАТ “Плазма Тек”відшкодування витрат комісіонера, здійснені ним на виконання договорів комісії та попередньо узгодженні з комітентом, що повністю відповідає вимогам норм п. 1.32, пункту 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”. Такі матеріальні та нематеріальні активи (послуги), призначаються для їх використання в господарській діяльності позивача. Тому застосування до них п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 ЗУ “Про податок на додану вартість” є неправомірним. Оскільки ВАТ “Плазма Тек”відносилися до складу валових витрат, у період що перевірявся, не отриманні інформаційні послуги, а відшкодування витрат комісіонера, здійснених ним на виконання договорів комісії, то і суми ПДВ, зазначені в податкових накладних (стор. 19-20 акту) на отримання комісійних товарів та послуг, цілком відповідають визначенню, наданих п.п. 7.4.1. п. 7.1. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Враховуючи те, що висновки викладені в п. 3.1.2, 3.1.5 акту перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, прийняті на їх підставі податкові повідомлення -рішення: № (501) 0000022320/2; № 0000102320/3 від 27 квітня 2009 р.; № (5512) 0000112320/0 від 26 вересня 2008 р.; № (6618) 0000112320/1 від 01 грудня 2008 р.; № (500) 0000112320/2 від 12.02.2009 р.; № 0000112320/3 від 27 квітня 2009 р., на думку позивача, є незаконними, протиправними та мають бути визнанні нечинними (недійсними з моменту винесення) в частині нарахування податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість відповідно, штрафних санкцій.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення, виходячи з наступного. У відповідності до графіку проведення документальних перевірок, були видані направлення на перевірку та проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Під час перевірки виявлені порушення вимог закону допущені позивачем, які відображені в акті перевірки. Зокрема, платником віднесено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2007 р. -276105 грн., ІV квартал 2007 року - 379001 грн., І квартал 2008 року -791045 грн. як вартість отриманих інформаційних послуг від ТОВ “Технологічний синтез”, по актах виконаних робіт. При цьому, не вказано які саме інформаційні послуги було отримано позивачем та пов'язаність їх з виконанням договору комісії. Вартість інформаційних послуг віднесена позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, що є порушенням закону, оскільки ці послуги не призначалися для використання в господарській діяльності товариства. Окрім того, комісіонером не зазначено в податкових накладних, які саме інформаційні послуги надались і чи пов'язані вони саме з виконанням договорів комісії, укладених з ВАТ “Плазма Тек”.
Стосовно отриманих позивачем послуг по технічному обслуговуванню ліній по виробництву електродів від СПД ОСОБА_1., як встановлено в матеріалах перевірки, в актах виконаних робіт зазначалась лише загальна вартість виконаних робіт та не зазначалось які саме роботи виконувались, на якому об'єкті, їх обсяг, що не дає можливості ідентифікувати вказані послуги, як такі, що необхідні для використання в господарській діяльності підприємства. Тому вартість цих послуг неправомірно віднесено до валових витрат.
Також встановлено факт надання позивачем грошових позик працівникам, при цьому відсотки банку за розрахунково-касове обслуговування в сумі 4832 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат.
Вказані дії позивача являються порушенням п.п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення, якими визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток, які на даний час оскаржуються позивачем. За таких підстав, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
У відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію № 160732, ВАТ “Плазматек”31.07.1995 року зареєстроване як юридична особа.
Вказане товариство діє на підставі статуту ВАТ “ПлазмаТек”, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ “Рудницьке спеціалізоване підприємство “Агромаш””протоколом № 1 від 27.02.1998 року, зареєстрованого Піщанською РДА розпорядженням № 48 від 05.03.1998 року, з подальшими змінами, остання з яких затверджена загальними зборами ВАТ “ПлазмаТек”протоколом від 10.09.2007 року, зареєстрована Піщанською РДА 25.09.2007 року.
Згідно довідки АБ № 167191 від 14.11.2008 року ВАТ “Плазма Тек” включене до ЄДРПОУ, види діяльності за КВЕД: 28.73.0 Виробництво виробів з дроту; 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами; 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 26.11.0 Виробництво листового скла; 27.34.0 Виробництво дроту.
Відповідно до плану - графіку проведення документальних перевірок, на підставі направлень № 26 від 30.07.2008 р., № 34/4757 від 28.08.2008 року, виданих Крижопільською МДПІ, посадовими особами державної податкової інспекції проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ “Плазма Тек”, за результатами якої складено акт перевірки № 24-23-03567397 від 17.09.2008 року “Про результати виїзної планової перевірки ВАТ “Плазма Тек”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 01.04.2008 року”. У відповідності до даного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 431519 грн., в тому числі за 9 місяців 2007 року -164083 грн., за 2007 рік в сумі 233633 грн., за І квартал 2008 року в сумі 197886 грн. Підпункту 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 289230 грн., в тому числі по періодах: липень 2007 р. -12114 грн., серпень 2007 р. -33265 грн., вересень 2007 р. -9842 грн., жовтень 2007 р. -19774 грн., листопад 2007 р. -22672 грн., грудень 2007 р. -33354 грн., січень 2008 р. -36080 грн., лютий 2008 р. -59579 грн., березень 2008 р. -62550 грн.
ВАТ “Плазма Тек”були подані заперечення на акт перевірки № 1045 від 18.09.2008 року, які Крижопільською МДПІ залишені без задоволення, що відображено у відповіді на заперечення № 5442 від 24.09.2008 року.
На підставі акту перевірки, Крижопільською МДПІ прийняті податкові повідомлення -рішення:
№ (5511) 0000102320/0 від 26.09.2008 року, яким позивачу, за порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”з податку на прибуток підприємств в розмірі 431519 грн., штрафні санкції -126075 грн., а всього на загальну суму 557594 грн.;
№ (5512) 0000112320/0 від 26.09.2008 року, яким позивачу, за порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 289230 грн., штрафні санкції -144615 грн., а всього на загальну суму 433845 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкової, позивач подав до Крижопільської МДПІ первинну скаргу № 1126 від 06.10.2008 року, за результатами розгляду якої рішенням Крижопільської МДПІ № 6611 від 28.11.2008 року скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Крижопільської МДПІ, - без змін. При цьому, були винесені податкові повідомлення -рішення №№ (6619)0000102320/1, (6618) 0000112320/1 від 01.12.2008 року, з тих же підстав і на ті ж суми що і попередні податкові повідомлення -рішення.
Позивачем було подано повторну скаргу № 28791/10 від 25.12.2008 р., яку рішенням ДПА у Вінницькій області № 2028/10/25-009 від 04.02.2009 року задоволено частково: залишено без змін податкове повідомлення -рішення Крижопільської МДПІ № (5512) 0000112320/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та в зазначеній частині рішення від 28.11.2008 року № 6611, прийняте за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення -рішення №0000112320/1 від 01.12.2008 року); скасовано податкове повідомлення -рішення Крижопільської МДПІ № (5511) 0000102320/0 від 26.09.2008 року в частині 11063 грн. визначеної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток (1208 грн. основний платіж і 9855 грн. штрафна санкція) та в зазначеній частині рішення від 28.11.2008 року № 6611, прийняте за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення -рішення № 0000102320/1 від 01.12.2008 року), а в іншій частині податкове повідомлення -рішення від 26.09.2008 року № 00001023200 (5511) і рішення від 28.11.2008 року № 6611, прийняте за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення -рішення від 01.12.2008 року № 0000102320/1) залишено без змін.
За результатами рішення ДПА у Вінницькій області, Крижопільською МДПІ відповідачем були видані податкові повідомлення -рішення:
№ (501) 0000022320/2 від 12.02.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 546531 грн., з яких основний платіж -430311 грн., штрафні санкції -116220 грн.;
№ (500) 0000112320/2 від 12.02.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі -433845 грн., з яких основний платіж -289230 грн., штрафні санкції -144615 грн.
ВАТ “Плазма Тек”було подано скаргу № 163 від 18.02.2009 року на вказані рішення до ДПА України, яка своїм рішенням № 3500/6/25-0115 від 16.04.2009 року залишила скаргу без задоволення, а податкові повідомлення -рішення Крижопільської МДПІ №0000112320/0 (5512), № 0000102320/0 (5511) від 26.09.2008 року з урахуванням рішення ДПА у Вінницькій області № 2028/10/25-009 від 04.02.2009 року (податкові повідомлення -рішення №0000022320/2 (501), № 0000112320/2 (500)), - без змін.
На підставі даного рішення ДПА України, Крижопільською МДПІ винесені податкові повідомлення -рішення №№0000102320/3, 0000112320/3 від 27.04.2009 року, з тих же підстав і на ту ж суму, що і податкові повідомлення -рішення № (501) 0000022320/2 № (500) 0000112320/2 від 12.02.2009 року.
Як встановлено судом податкові повідомлення -рішення № (5511) 0000102320/0 від 26.09.2008 року, № (6619)0000102320/1 від 01.12.2008 року, № (501)0000022320/2 від 12.02.2009 року, № 0000102320/3 від 27.04.2009 року, винесені за порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Обґрунтування виявленого відповідачем порушення наведено в п. 3.1.2 акту перевірки, з урахуванням рішення ДПА у Вінницькій області № 2028/10/25-009 від 04.02.2009 року за результатами розгляду повторної скарги позивача.
Так, перевіркою встановлено завищення скоригованих валових витрат на суму 1726078 грн. в тому числі: за 9 місяців 2007 року на суму 656332 грн., за 2007 рік на суму 934533 грн., за І квартал 2008 року на суму 791545 грн.
Сума податкових зобов'язань по вказаним податковим повідомленням -рішенням складається з сум завищених скоригованих валових витрат в розмірі 1726078 грн., за рахунок внесення до складу валових витрат інформаційних послуг, на виконання договорів комісії № 0122-01 від 22.01.2007 року, № 1203-01 від 03.12.2007 року, витрат на послуги по технічному обслуговуванню ліній по виробництву електродів.
Згідно п.п. 5.2.1 п.п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Як передбачено приписами ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не включаються до складу валових витрат:
- потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме, організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону (п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5);
- витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення (п.п.5.3.9 п. 5.3. ст. 5).
Як встановлено судом, 22.01.2007 р. між ВАТ “Плазма Тек”(комітент) та ТОВ “Технологічний синтез”(комісіонер) було укладено договір комісії № 0122-01, за яким комісіонер зобов'язався за дорученням та за рахунок комітента здійснювати в інтересах останнього від свого імені правочини з купівлі сировини -катанки в кількості та вартістю, що будуть передбачені у замовленні комісіонера (п. 1.1 договору). За виконання доручення комітент сплачує комісіонерові комісійну винагороду в розмірі 5 грн. за одну тону придбаної сировини, протягом 3-х днів з дня затвердження комітентом звіту (п.п. 4.1 договору). Комісіонер має право на відшкодування комітентом понесених ним витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, які зазначаються у звіті (п. 4.2 договору). Підставою для отримання комісіонером комісійної винагороди та понесених витрат є наявність факту затвердженого звіту (п. 4.3. договору).
03.12.2007 р. між ВАТ “Плазма Тек”(комітент) та ТОВ “Технологічний синтез”(комісіонер) було укладено договір комісії № 1203-01, за яким комісіонер зобов'язався за дорученням та за рахунок комітента здійснювати в інтересах останнього від свого імені правочини з купівлі сировини - рутилового концентрату, загальною вартістю 7000000 грн. в т. ч. ПДВ (п. 1.1 договору). За виконання доручення комітент сплачує комісіонерові комісійну винагороду в розмірі 20 грн. за одну тону придбаної сировини, протягом 3-х днів з дня затвердження комітентом звіту (п.п. 4.1 договору). Комісіонер має право на відшкодування комітентом понесених ним витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, які зазначаються у звіті (п. 4.2 договору). Підставою для отримання комісіонером комісійної винагороди та понесених витрат є наявність факту затвердженого звіту (п. 4.3. договору).
На протязі 2007-2008 р. на виконання вказаних вище договорів комісіонер здійснював закупівлю сировини, катанки та рутилового концентрату. При цьому сторони підписували видаткові накладні про відвантаження сировини, акти виконаних робіт, що складався на підставі звіту комісіонера. На кожну окрему поставку сировини ТОВ “Технологічний синтез”складався звіт комісіонера та акт виконаних робіт.
За вказаний період ТОВ “Плазма Тек”віднесено до складу валових витрат інформаційних послуг в сумі 1446151 грн., згідно наступних актів виконаних робіт:
№0702-00001 від 02.07.2007 р. -38060 грн., № 0721-00001 від 21.07.2007 р. -5375 грн.; №0723-00001 від 23.07.2007 р. -17133 грн., №0801-00001 від 01.08.2007 р. -11425 грн.; №0807-00001 від 07.08.2007 р. -154900 грн.; №0909-00001 від 09.09.2007 р. -49212 грн., а всього за ІІІ квартал 2007 року -276105 грн.;
№ 1001-00001 від 01.10.2007 р. -40381 грн. ; 1009-00001 від 09.10.2007 р. -11180 грн., № 1011-00001 від 11.10.2007 р. -23270 грн.; 1018-00001 від 18.10.2007 р. -24040 грн.; №1101-00001 від 01.11.2007 р. -24060 грн. ; № 1105-00001 від 05.11.2007 р. -62700 грн.; 1127-00001 від 27.11.2007 р. -26600 грн. ; № 1204-00001 від 04.12.2007 р. -8000 грн. ; 1206-00001 від 06.12.2007 р. -8000 грн. ; № 1210-00001 від 10.12.2007 р. -92070 грн.; №1212-00001 від 12.12.2007 р. -8000 грн.; № 1213-00001 від 13.12.2007 р. -8000 грн.; № 1219-00001 від 19.12.2007 р. -8800 грн.; № 1221-00001 від 21.12.2007 р. -7600 грн.; № 1224-00001 від 24.12.2007 р. -10300 грн.; № 1226-00001 від 26.12.2007 р. -8000 грн. ; № 1228-00001 від 28.12.2007 р. -8000 грн., а всього за ІV квартал 2007 р. -379001 грн.;
№ 0103-00002 від 03.01.2008 р. -128800 грн.; № 0104-00001 від 04.01.2008 р. -9600 грн.; № 0111-00001 від 11.01.2008 р. -10000 грн.; № 0111-00002 від 11.01.2008 р. - 8000 грн.; № 0115-00001 від 15.02.2008 р. -8000 грн.; № 0122-00001 від 22.01.2008 р. -8000 грн.; № 0129-00001 від 29.01.2008 р. -8000 грн.; № 0201-00001 від 01.02.2008 р. -55725 грн.; № 0205-00001 від 05.02.2008 р. -8000 грн.; № 0206-00001 від 06.02.2008 р. -8000 грн.; № 0213-00001 від 13.02.2008 р. -12000 грн.; № 0213-00001 від 13.02.2008 р. -208170 грн.; № 0226-00001 від 26.02.2008 р. -6000 грн.; № 0303-00001 від 03.03.2008 р. -84350 грн.; №0304-00001 від 04.03.2008 р. -2000 грн.; №0305-00001 від 05.03.2008 р. -8000 грн.; № 0306-00001 від 06.03.2008 р. -42600грн.; № 0319-00001 від 19.03.2008 р. -8000 грн.; № 0319-00002 від 19.03.2008 р. -8000 грн.; № 0325-00001 від 25.03.2008 р. -8000 грн.; № 0326-00001 від 26.03.2008 р. -96400 грн. № 0327-00001 від 27.03.2008 р. -8000 грн.; № 0331-00001 від 31.03.2008 р. -47400 грн., а всього за І квартал 2008 року -791045 грн.
Вказані витрати відображені позивачем в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди та увійшли до скоригованих валових витрат, які становлять: за 9 місяців 2007 року -38440049 грн.; за 2007 рік -69048883 грн.; за І квартал 2008 року - 20562302 грн.
Суд погоджується з висновками відповідача викладеними в п. 3.1.2 акту перевірки, щодо неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат на отримання інформаційних послуг, не пов'язаних з веденням господарської діяльності.
Так, позивач на підтвердження отримання інформаційних послуг надає суду договори комісії, додаткові угоди до цих договорів, видаткові накладні, звіт комісіонера та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).
У відповідності до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно ст.1013 ЦК України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013). Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату (ч. 2).
У відповідності до ст. 1024 ЦК України, комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.
Як видно з договору комісії 0122-01 від 22.01.2007 року, розмір витрат комісіонера які відшкодовує комітент не може перевищувати 3% від суми угоди з продавцем (п. 5.1. договору).
Також сторонами було укладено додаткові угоди до договору комісії № 0122-01 від 22.01.2007 року :
додаткова угода від 23.01.2007 року, якою п. 5.1 договору комісії викладений у наступній редакції: “Розмір витрат комісіонера, які відшкодовує комітент, не може перевищувати 20% від суми угоди з продавцем”;
додаткова угода від 23.01.2007 року, якою п. 1.3. договору комісії викладений в наступній редакції : “Комісіонер зобов'язується купувати для комітента сировину за ціною не вище 3840 грн., в т. ч. ПДВ. Загальна сума договору 45000000 грн. в т. ч. ПДВ”;
додаткова угода від 31.12.2007 року, якою п. 1.3 договору комісії викладено в такій редакції : “Комісіонер зобов'язується купувати для комітента сировину, за цінами, які будуть існувати на ринку на момент укладення правочину на найбільш вигідних умовах для комітента. Вартість сировини буде включати в себе ПДВ”.
Виконання договірних відносин підтверджується сторонами договору № 0122-01 видатковими накладними, звітами комісіонера, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Так, зокрема, ТОВ “Технологічний синтез”та ВАТ “Плазма Тек”була видана та підписана видаткова накладна № 0303-01 від 03.03.2008 року на 136,100 т. катанки, вартістю 452181,97 грн. без ПДВ та ПДВ -90436,39, а всього на загальну суму, разом з ПДВ, - 542618,36 грн. Ними ж складені та затверджені звіти комісіонера до договору комісії № 122-01 від 22.01.2007 року, зокрема звіт від 03.03.2008 року відповідно до якого витрати на інформаційні послуги ФОП ОСОБА_2. склали 84350 грн, придбання катанки в ТОВ “Ролін”в кількості 136,1 т. на суму 542618,36 грн. з ПДВ, комісійна нагорода за умовами договору склала 680,50 грн. А також узгоджені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема акт № 0303-0001, відповідно до якого по договору комісії № 0122-01 від 22.01.2007 року на придбання вищевказаної кількості катанки, комісійна винагорода становить 567,08 грн. (без ПДВ), інформаційні послуги 84350 грн. (без ПДВ), загальна вартість даних послуг з ПДВ становить -101900,50 грн.
Окрім того, як встановлено із звітів комісіонера інформаційні послуги на придбання катанки відповідно до договору комісії № 0122-01 від 22.01.2007 року надавали ФОП ОСОБА_3. та ФОП ОСОБА_2. при чому вартість цих послуг на кожну партію катанки була різною та не підтверджувалась жодними розрахунками чи прив'язкою до вартості або кількості придбаного товару. Як в звітах так і в актах виконаних робіт не відображено в чому саме полягали ці послуги, їх обсяг, зміст та фактично понесені витрати. Зазначені обставини мають значення, оскільки вся катанка за договором комісії № 0122-01 від 22.01.2007 року була придбана у однієї юридичної особи -ТОВ “Ролін”.
Також, на подібних умовах ТОВ “Плазма Тек” (комітент) та ТОВ “Технологічний синтез”(комісіонер) 03.12.2007 року було укладено договір комісії № 1203-01, відповідно до комісіонер зобов'язується за дорученням та за рахунок комітента здійснювати в інтересах останнього від свого імені правочини з купівлі сировини-рутилового концентрату загальною вартістю 7000000 грн. (п. 1.1 договору). Так само договором комісії передбачено комісійну винагороду в розмірі 20 грн. за одну тону придбаної сировини, а також право комісіонера на відшкодування комітентом понесених ним витрат пов'язаних з виконанням даного договору, яка зазначаються у звіті. При цьому, сторони дійшли згоди, що розмір цих витрат не може перевищувати 10% від суми угоди з продавцем. 03.12.2007 року та 31.12.2007 року між цими ж сторонами були укладені додаткові угоди, якими, відповідно, визначено розмір винагороди комісіонера що становить 20 грн. в т. ч. ПДВ за одну тону придбаної сировини та пролонговано дію договору комісії №1203-01 до 31.12.2008 року.
Порядок виконання, проведення розрахунків по договору комісії № 1203-01 від 03.12.2007 року такий же як і описаний вище порядок виконання договору комісії 0122-01 від 22.01.2007 року. Виконання даних угод підтверджується позивачем видатковими накладними, звітами комісіонера та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що по формі та змісту аналогічні описаним вище. Різницею являється лише те, що інформаційні послуги надавались ФОП ОСОБА_4., а сировина придбавалась в ТОВ ІІ “Кольорові метали”.
Таким чином, судом встановлено, що сторонами обох договорів комісії не забезпечено дотримання всіх реквізитів, наявність яких в первинних облікових документах є обов'язковою.
Так, у відповідності до ч. 1 та. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа(форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції,одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995 року (далі -Положення № 88).
Положення № 88 встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) (п.п. 1.1). Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п.п. 1.2). Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п.п.2.4.).
Відповідно до п.п. 2.4. Положення №88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Враховуючи викладене, суд вважає, що надані позивачем договори комісії № 0122-01 від 22.01.2007 року, № 1203-01 від 03.12.2007 року, додаткові угоди до даних договорів, акти прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) за цими договорами, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат не відповідають вимогами п. 9.2. ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, складені з порушенням приписів п. 2.4. Положення № 88, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, відсутня інформація про фактично понесені витрати на придбання інформаційних послуг тощо.
Отже, суд дійшов висновку, щодо відсутності у первинних документах за результатами виконання вищевказаних договорів комісії інформації про конкретні інформаційні послуги, які були надані позивачу, їх вартість, одиницю виміру, що позбавляє можливості для висновку про фактичне надання таких послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання позивачем у власній господарській діяльності.
Окрім того, судом встановлено, що отримана позивачем сировина - катанка, рутиловий концентрат, були придбані у одного й того ж продавця, лише різними партіями. При цьому, на кожну партію сировини сплачувались інформаційні послуги. З урахуванням загальної кількості придбаного товару та вимог договору, вартість інформаційних послуг склала значну суму, яку позивач фактично сплачував за одні й ті ж послуги. Враховуючи існування сталих системних зв'язків в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного, дії позивача щодо системного придбання сировини у одного й того ж суб'єкта господарювання, через одних і тих же посередників, вказує на відхилення від мети отримання прибутку, а також недоцільність використання посередників при закупівлі сировини, яку позивач постійно використовує при здійсненні господарської діяльності.
Таким чином, суд не вбачає в діях позивача причинного зв'язку між придбанням інформаційних послуг та отриманням економічної вигоди від цього придбання. Вказане встановлено судом на підставі договорів комісій, додаткових угод до цих договорів, видаткових накладних, звітів комісіонера, актів виконаних робіт, укладених ТОВ “Плазма Тек”та ТОВ “Технологічний синтез”щодо отримання інформаційних послуг, наслідком яких повинно було стати виявлення нового, відмінного від існуючих продавців сировини, а фактично стало знаходження того ж продавця, а саме - ТОВ “Ролін”та ТОВ ІІ “Кольорові метали”, з якими у позивача після поставки декількох партій сировини склались тривалі відносини.
Стосовно віднесення до складу валових витрат позивачем послуг по технічному обслуговуванню ліній по виробництву електродів, судом встановлено наступне.
З акту перевірки №24-23-03567397 від 17.09.2008 року, з пояснень представників позивача у судовому засіданні, судом встановлено, що протягом періоду, який перевірся Крижопільською МДПІ, ВАТ “Плазма Тек”на основі усного договору з СПД ОСОБА_1, отримало від останнього послуги по технічному обслуговуванню ліній по виробництву електродів. На кожне окреме обслуговування СПД ОСОБА_1 складався акт виконаних робіт, зокрема, було складено акти:
№ б/н від 10.10.2007 року на суму 30000 грн.;
№ б/н від 19.10.2007 року на суму 65535 грн.;
№ б/н від 20.11.2007 року на суму 100000 грн.;
№ б/н від 06.12.2007 року на суму 79560 грн.
При цьому, акти виконаних робіт були складені на підставі звітів СПД ОСОБА_1., затвердженого генеральним директором ВАТ “Плазма Тек”. У вказаних звітах було визначено перелік проведених робіт та період за який вони були здійснені, без визначення їх вартості. Як в звітах так і в актах виконаних робіт не відображено в чому саме полягали ці послуги, об'єкти на яких ці роботи були проведені, обсяг, зміст робіт, розрахунок вартості та фактично понесені витрати.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як видно із всіх звітів про виконані роботи (послуги) СПД ОСОБА_1. виконував роботи по технічному обслуговуванню ліній з виготовлення зварювальних електродів у період що становив по кожному звіту близько місяця, а саме з 10.08.2007 р. по 10.09.2007 р., з 11.09.2007 р. по 19.10.2007 р., з 20.10.2007 р. по 20.11.2007 р., з 21.11.2007 р. по 31.12.2007 р. Тобто правочин укладений позивачем з СПД ОСОБА_1 не міг бути повністю виконаний сторонами у момент його вчинення. Окрім того, позивачем не доведено суду та не підтверджено доказами кількість таких правочинів.
У відповідності до ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину визначені в ст. 218 ЦК України, відповідно до якої недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ч. 1). Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним (ч. 2).
Враховуючи викладене, дійсність правочину укладеного позивачем з СПД ОСОБА_1 має бути визнана судом, проте позивачем не надано доказів того, що вказаний правочин в судовому порядку визнаний дійсним.
Крім того, звіти СПД ОСОБА_1. та акти виконаних робіт, затверджені сторонами даного правочину будучи первинними документами та підставою формування валових витрат не відповідають наведеним вище вимогами п. 9.2. ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, складені з порушенням приписів п. 2.4. Положення № 88, оскільки не містять даних щодо обсягів, змісту наданих послуг, переліку об'єктів на яких вони були виконані, відсутня інформація про фактично понесені витрати виконавцем, дату і місце складання документів тощо.
Враховуючи викладене, вказані документи не можуть бути підставою для формування валових витрат.
Таким чином, позивачем не доведено суду дійсність правочину укладеного з СПД ОСОБА_1, фактичне отримання цих послуг, а також їх пов'язаність із господарською діяльністю.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю
платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.
Стосовно надання позивачем грошових позик працівникам та віднесення відсотків банку за розрахунково-касове обслуговування до складу валових витрат, судом встановлено наступне.
Вказані порушенні відображені в п. 3.1.2 акту перевірки, на підставі якого було відповідачем було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та включено його до зобов'язань визначених в податковому повідомленні -рішенні № (5511) 0000102320/0 від 26.09.2008 року, а також нараховані штрафні санкції.
Проте, за результатами розгляду скарги позивача, ДПА у Вінницькій області прийняло рішення № 2028/10/25-009 від 04.02.2009 року, яким скаргу задоволено частково та скасовано податкове повідомлення -рішення Крижопільської МДПІ № (5511) 0000102320/0 від 26.09.2008 року в частині 11063 грн. визначеної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в частині донарахованих 1208 грн. податку на прибуток і застосованих 9855 грн. штрафних санкцій, оскільки перевіркою визначено завищення валових витрат на 4832 грн. (відсотки, сплачені банку за розрахунково-касове обслуговування) без посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо отримання позик працівниками підприємства.
За результатами рішення ДПА у Вінницькій області, Крижопільською МДПІ відповідачем було видано податкове повідомлення -рішення № (501) 0000022320/2 від 12.02.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 546531 грн., з яких основний платіж -430311 грн., штрафні санкції - 116220 грн.
Вказане рішення було залишено без змін ДПА України, за результатами розгляду повторної скарги позивача.
Таким чином вказана позовна вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки чинних рішень якими останньому було б визначено податкові зобов'язання щодо завищення валових витрат в розмірі 4832 грн. (відсотки сплачені банку за розрахунково-касове обслуговування) на даний час немає.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень - рішень № (5511) 0000102320/0 від 26.09.2008 року, № (6619)0000102320/1 від 01.12.2008 року, № (501)0000022320/2 від 12.02.2009 року, № 0000102320/3 від 27.04.2009 року, задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень - рішень № (5512) 0000112320/0 від 26 вересня 2008 р.; № (6618) 0000112320/1 від 01 грудня 2008 р.; № (500) 0000112320/2 від 12.02.2009 р.; № 0000112320/3 від 27 квітня 2009 р., судом встановлено наступне.
Обґрунтування виявлених відповідачем порушень наведено в п. 3.1.5 акту перевірки.
Так, перевіркою правильності повноти нарахування та своєчасності сплати суми податку на додану вартість встановлено заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 289230 грн., в тому числі по періодах: липень 2007 р. -12114 грн., серпень 2007 р. -33265 грн., вересень 2007 р. -9842 грн., жовтень 2007 р. -19774 грн., листопад 2007 р. -22672 грн., грудень 2007 р. -33354 грн., січень 2008 р. -36080 грн., лютий 2008 р. -59579 грн., березень 2008 р. -62550 грн.
Так, на порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”позивачем віднесено до складу податкового кредиту вартість інформаційних послуг, отриманих від ТОВ “Технологічний синтез”, які не призначаються для використання в господарській діяльності.
У відповідності до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Суми податку на додану вартість сплачені позивачем у зв'язку з отриманням інформаційних послуг у ТОВ “Технологічний синтез”, були включені позивачем до податкового кредиту, про що зазначено в рядку 17 розділу ІІ “Податковий кредит” декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень 2008 року. ТОВ “Технологічний синтез”являється платником податку на додану вартість.
ВАТ “Плазма Тек”віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з придбаних інформаційних послуг на підставі наступних податкових накладних виданих ТОВ “Технологічний синтез”:
№ 0702-02 від 02.07.2007 року - 38060 грн., ПДВ -7612 грн.; №0721-02 від 21.07.2007 року 5375грн. ПДВ -1075грн.; №0723-02 від 23.07.2007 року -17133 грн., ПДВ - 3426,60 грн. ; №0801-02 від 01.08.2007 року -11425 грн., ПДВ - 2285 грн., № 0807-01 від 07.08.2007 року -154900 грн. ПДВ -30980 грн.; №0909-01 від 09.09.2007 року 49212 грн. ПДВ - 9842,40 грн.; №1001-01 від 01.10.2007 року -40381 грн. ПДВ - 8076,20 грн.; № 1009-01 від 09.10.2007 року -11180 грн. ПДВ - 2236 грн.; № 1011-02 від 11.10.2007 року -23270 грн. ПДВ -4654 грн.; № 1018-02 від 18.10.2007 року -24040 грн., ПДВ - 4808 грн.; № 1101-00001 від 01.11.2007 року -24060 грн., ПДВ - 4812 грн.; № 1105-00001 від 05.11.2007 року -62700 грн., ПДВ - 12540 грн.; № 1127-00001 від 27.11.2007 року -26600 грн., ПДВ -5320 грн.; №1204-02 від 04.12.2007 року -8000 грн. ПДВ-1600 грн.; №1206-02 від 06.12.2007 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн.; № 1210-03 від 10.12.2007 року 92070 грн., ПДВ -18414 грн.; №1212-02 від 12.12.2007 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн.; № 1213-02 від 13.12.2007 року -8000 грн., ПДВ - 1600 грн.; №1219-02 від 19.12.2007 року - 8800 грн., ПДВ -1760 грн.; № 1221-02 від 21.12.2007 року -7600 грн., ПДВ -1520 грн.; № 1224-03 від 24.12.2007 року -10300 грн., ПДВ -2060 грн.; №1226-02 від 26.12.2007 року -8000 грн., ПДВ - 1600 грн.; №1228-02 від 28.12.2007 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн.; №0103-02 від 03.01.2008 року -128800 грн., ПДВ -25760 грн.; №0104-02 від 04.01.2008 року -9600 грн., ПДВ -1920 грн.; № 0111-02 від 11.01.2008 року -10000 грн., ПДВ -2000 грн.; № 0111-04 від 11.01.2008 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн.; №0115-02 від 15.01.2008 року - 8000 грн., ПДВ - 1600 грн.; №0122-02 від 22.01.2008 року -8000 грн.,ПДВ -1600 грн.; №0129-02 від 29.01.2008 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн. №0201-02 від 01.02.2008 року -55725 грн., ПДВ - 11145 грн; №0205-02 від 05.02.2008 року -8000 грн., ПДВ - 1600 грн.; № 0206-02 від 06.02.2008 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн.; №0213-04 від 13.02.2008 року -12000 грн., ПДВ - 2400 грн.; №0213-06 від 13.02.2008 року -208170 грн., ПДВ -41634 грн.; № 0226-02 від 26.02.2008 року -6000 грн.; ПДВ -1200 грн.; №0303-02 від 03.03.2008 року -84350 грн., ПДВ -16870 грн.; № 0304-02 від 04.03.2008 року -2000 грн., ПДВ -400 грн.; №0305-06 від 05.03.2008 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн.; №0306-02 від 06.03.2008 року -42600 грн., ПДВ -8520 грн.; № 0319-02 від 19.03.2008 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн.; № 0319-04 від 19.03.2008 року -8000 грн., ПДВ -1600 грн.; №0325-02 від 25.03.2008 року -8000 грн., ПДВ - 1600 грн.; № 0326-01 від 26.03.2008 року -96400 грн., ПДВ -19280 грн.; № 0327-02 від 27.03.2008 року -8000, ПДВ -1600 грн.; №0331-03 від 31.03.2008 року -47400 грн., ПДВ - 9480 грн.
Як встановлено судом з обставин викладених вище, позивачем в порушення вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”віднесено до складу скоригованих валових витрат вартість інформаційних послуг, отриманих на виконання договорів комісії, проте які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, до того ж вказані витрати не підтверджені первинними документами оформленими відповідно до вимог законодавства.
Окрім того, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
А тому, суд дійшов висновку, щодо відсутності в позивача підстав для віднесення витрат на інформаційні послуги по договору комісії до складу податкового кредиту.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень -рішень № (5512) 0000112320/0 від 26 вересня 2008 р.; № (6618) 0000112320/1 від 01 грудня 2008 р.; № (500) 0000112320/2 від 12.02.2009 р.; № 0000112320/3 від 27 квітня 2009 р., задоволенню не підлягають.
Таким чином, оскаржувані рішення відповідачем винесено з дотримання вимог законодавства, на підставі виявлених порушень допущених позивачем при здійсненні господарської діяльності. Вказані рішення являються правомірними, обґрунтованими, що підтверджується обставинами встановленими судом під час розгляду і вирішення справи. А тому, відсутні підстави для визнання цих рішень протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні відповідачем доведено правомірність своїх рішень.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
За таких підстав суд повністю відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158, 160, 161 - 163, 167, 186, 255 - 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ВАТ "Плазма Тек" до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень - рішень № (501) 0000022320/2; № 0000102320/3 від 27 квітня 2009 р.; № (5512) 0000112320/0 від 26 вересня 2008 р.; № (6618) 0000112320/1 від 01 грудня 2008 р.; № (500) 0000112320/2 від 12.02.2009 р.; № 0000112320/3 від 27 квітня 2009 р., - відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 24.07.09
Суддя/підпис/Мельник-Томенко Жанна Миколаївна