а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
14 липня 2009 р. Справа № 2-а-2278/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
При секретарі судового засідання: Педорук Олеся Сергіївна
За участю представників сторін:
позивача : Лишак Іван Васильович
відповідача : не з'явився
розглянувши матеріали справи
за позовом: Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин
до: ТОВ "Магнолія"
про: стягнення коштів.
Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ “Маголія”про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.
Позов мотивовано тим, що за ТОВ “Магнолія” рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 493 грн. 47 коп., що утворились в період з квітня по червень 2006 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ніяких заяв на про причину неявки в судове засідання на адресу суду не надходило.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з карток особового рахунку страхувальника, та рішень № 135 від 22.03.2006 року, № 235 від 25.05.2006 року, № 148 від 03.05.2006 року про застосування фінансових санкцій або несвоєчасну несплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 493 грн. 47 коп. з якої: 493 грн. 47 коп. -борг по фінансових санкція.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Згідно ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Магнолія”зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Відповідно до п. 6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно п. 2, п. 3 ст. 106 даного Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З урахуванням вищевказаних положень Закону позивачем застосовано до відповідача фінансові санкції та прийняті рішення № 135 від 22.03.2006 року, № 235 від 25.05.2006 року, № 148 від 03.05.2006 року.
Позивач також відсилав на адресу Відповідача Вимогу про сплату боргу № Ю 98.1 від 04.06.2007 року, що підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином судом встановлено, загальна сума заборгованості становить 493 грн. 47 коп.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Враховуючи розміри ставок державного мита, закріплені ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року за № 7-93 (із позовних заяв -1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), суд вважає за доцільне стягнути з відповідача до державного бюджету державне мито в розмірі 51 гривню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнолія”(вул. Прицишина, 10, кв. 88, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, р/р 260007649 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 302247, код ЄДРПОУ 31519529) на користь управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області (вул. Процишина, 91, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, код 26285320, р/р 25607736170103 в ОПЕРВ облуправління ВАТ "Ощадбанк", МФО 302076) 493 грн. 47 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнолія”(вул. Прицишина, 10, кв. 88, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, р/р 260007649 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 302247, код ЄДРПОУ 31519529) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 51 гривню.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 14.07.09
Суддя/підпис/ Федчук Віталій Володимирович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: