Рішення від 21.11.2007 по справі 2-33/2007

Справа №2-33/2007 рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2007 року. м. Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської обл. у складі

головуючого : судді Зайцева В.В.

при секретарі : Фадєєвій Т.Б.

з участю позивача ОСОБИ-1, представника відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» ОСОБИ-2, представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Першотравенську ОСОБИ-3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБИ-1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградву­гілля» та третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціа­льного страхування від нещасних випадків на виробництві та професій­них захворювань України у м.Першотравенськ, про перерахунок сум від­шкодування шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні тру­дових обов'язків,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА-1 звернувся до суду з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства шахти ім. М.І. Сташкова, правонаступником якого нині є Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля», про перерахунок сум відшкодування шкоди здоров'ю, де просить суд стягну­ти на свою користь 5374 грн. 27 коп. в рахунок не донарахованих щомісячних сум відшкодування шкоди за період з ДАТА-1 року по ДАТА-2 року, а також 27 грн. 12 коп. витрат по справі.

В ході розгляду справи відповідача ДВАТ шахта ім. М.І. Сташкова було замінено його правонаступником - ВАТ «Павлоградвугілля» і в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Відділення ви­конавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випад­ків на виробництві та професійних захворювань України у м. Першотра­венську.

В ході слухання справи в суді позивач та його представник по­вністю підтримали позовні вимоги, просять позов задовольнити, з мо­тивів того, що саме наведений в позовній заяві розрахунок щомісячних платежів по відшкодуванню шкоди завданої при виконанні трудових обов'язків, був передбачений Правилами відшкодування шкоди як єди­ним, діючим на той час законодавством України, а відповідач невірно застосував законодавство, що призвело до зменшення розміру цих ви­плат.

Представник відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» позов ОСОБИ-1 не визнав, пояснивши, що в період роботи ІНФОРМАЦІЯ-1 на шахті ім. М.І. Сташкова: з ДАТА-3 р. по ДАТА-4 р. - позивач отримав виробничі трав­ми: ДАТА-5 p., ДАТА-б р. і ДАТА-7 р. По цим травмам ДАТА-8 р. пози­вачу МСЕК встановила 80% втрати працездатності і 2 групу інваліднос­ті. Починаючи з 11.04.1990р. наказом НОМЕР-1 від ДАТА-9 р. шахта

нараховувала і сплачувала позивачу щомісячні виплати відшкодування шкоди згідно з діючими на той час Правилами відшкодування шкоди..., затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 03 липня 1984 року за №690.

В умовах інфляційних процесів в економіці України початку 1990-х років, з метою соціальної захищеності потерпілих на виробництві, згідно п.12.27 Галузевої угоди..., (підписаною 12.02.1992р. між Держ-вуглепромом України і профспілками), потерпілим на виробництві була надана можливість отримання відшкодування втраченого заробітку, за­лежно від фактичного заробітку, який складався по відповідній профе­сії у попередньому виплаті місяці.

З тою ж метою 26.05.1992р. Кабінет Міністрів України було при­йнято постанову №27 6 «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992 року «Про підвищення соціальних га­рантій для населення», частиною 2 п.4 якої, підприємства були зо­бов'язані провести з 01 травня 1992р. перерахунок розміру відшкоду­вання шкоди, виходячи із середнього заробітку відповідного працівни­ка за січень-квітень 1992р., відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і окладів.

Станом на 01.05.1992р. право позивача ОСОБИ-1 на повне відшко­дування втраченого заробітку забезпечувалось виплатою йому втрачено­го заробітку за умовами п.12.27 Галузевої угоди від 12 лютого 1992р. - виходячи з розміру фактичного заробітку на підприємстві по його професії і розряду, що склався в попередній виплаті місяці.

Про те, що фактичні виплати відшкодування шкоди, які здійснюва­ла шахта в період з 01.05.1992р. по 01.04.1996р. були більшими і не порушували інтереси позивача в порівнянні з розрахунком виплат зроб­лених на підставі ч.2 п.4 постанови КМУ №276 від 26.05.1992р. - сві­дчить і розрахунок позовних вимог, прикладений до позову.

Згідно розрахунку самого позивача недоплата щомісячних виплат виникла з починаючи з 01.04.1996р. коли тарифні ставки і посадові оклади в структурі заробітної плати були збільшені на підприємствах вугільної промисловості на коефіцієнт 2.38 без зміни загального роз­міру заробітної плати.

Збільшення тарифних ставок і посадових окладів, як складової частини заробітної плати, на коефіцієнт 2.38 з 01.04.1996р., здійс­нювалось на підприємстві відповідно до вимог Указу Президента Украї­ни №41/96 від 09.01.1996р. і наказу Міністерства вугільної промисло­вості за №72 від 04.03.1996р. «в межах наявного фонду споживання», тобто без збільшення загального розміру заробітної плати, за рахунок зменшення інших її складових частин: премій, доплат, надбавок.

Таким чином, оскільки розмір заробітної плати з 01.04.1996р. не змінювався і правових підстав для його збільшення не було, то нема правових підстав і до зміни розміру виплат відшкодування шкоди пози­вачу.

Подальші зміни тарифних ставок, при застосування яких змінюва­лась заробітна плата, враховувались при виплаті відшкодування шкоди позивачу, оскільки ці виплати залежали від фактичного заробітку який складався по його професії в попередній місяць, в зв'язку з чим, при нарахуванні виплат відшкодування шкоди інтереси позивача порушено не було, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи - ВВД ФССНВ у м. Першотравенську по­зов ОСОБИ-1 не визнала, вважає, що відповідачем - ВАТ «Павлоградву-гілля» було вірно нараховані та виплачені суми відшкодування шкоди, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши думку сторін і вивчивши матеріали справи, суд при­ходить до наступного:

Як було встановлено в ході слухання справи позивач ОСОБА-1 ра­ніше перебував в трудових відносинах з шахтою ім. М.І. Сташкова, правонаступником якої нині є ВАТ «Павлоградвугілля», де під час ви­конання обов'язків ІНФОРМАЦІЯ-1 був травмований: ДАТА-3 р., ДАТА-4 р. і ДАТА-5 р. про що було складено відповідні акти форми Н-1.

ДАТА-б р. за висновком МСЕК, по цим виробничим травмам йому бу­ло встановлено 80% стійкої втрати професійної працездатності і 2 групу інвалідності. При подальших обстеженнях на МСЕК, з ДАТА-10 р. йому було встановлено 70% втрати працездатності і в подальшому сту­пінь втрати працездатності не змінювався.

Починаючи з 11.04.1990 року, позивачу на шахті ім. М.І.Сташкова щомісячні виплати виплачувались на підставі п.12.27 Галузевої угоди по тарифам, трудовим і соціальним гарантіям, укладеної між Держвуг-лепромом України і галузевими профспілками 12.02.1992р. з послідую-чими змінами і доповненнями, розраховуючи їх розмір з середнього за­робітку, який склався на підприємстві по відповідній професії в мі­сяці, який передував місяцю виплати.

За вказаний в позовних вимогах період: з 01.05.1992р. по 31.03.2001р., виходячи з долученої до справи довідки, позивачу були нараховані та сплачені щомісячні виплати на загальну суму 26405 грн. 37 коп.

На момент введення в дію з 01.04.2001р. Закону України «Про за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випа­дку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», щомісячні виплати відшкодування шкоди завда­ної здоров'ю ОСОБИ-1 становили по 562 грн.20 коп.

Вислухавши думку учасників судового процесу, та вивчивши мате­ріали справи, суд приходить до наступного:

Розглядаючи спірні правовідносини, суд вважає, що для їх прави­льного врегулювання необхідно зробити розрахунок виплат по відшкоду­вання шкоди відповідно до діючого на той час законодавства, з порів­нянням з фактичними виплатами, сплаченими відповідачем:

Оскільки травми мали місце в 1988-89 роках, тобто до прийняття Правил відшкодування шкоди затверджених постановою КМУ №472 від 23.Об.1993р., позивач та його представник наполягають на розрахунку середнього заробітку з 01.05.1992р. саме на підставах діючих на той час нормативних актів, то для розрахунку виплат відшкодування шко­ди позивача необхідно брати середній заробіток за його професією, що склався по підприємству за січень-квітень 1992р., відкоригований на коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувались цей період на підприємстві - відповідно до ч.2 п.4 постанови КМУ №27 6 від 26.05.1992р. «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992р. «Про підвищення соціальних гарантій для населення».

Відкоригований на коефіцієнти підвищення посадових окладів, які застосовувались на підприємстві відповідача з 01.05.1992р. по 01.05.1992р., заробіток ІНФОРМАЦІЯ-1 за січень - квітень 1992р. становив 14970,41 крб., що в гривневому еквіваленті становить 0,1497041 грн.

Застосований відповідачем в травні 1992р. заробіток, визначений за п.12.27 Галузевої угоди, згідно довідки про щомісячні виплати, становить 0.1341375 грн. (0,10731 грн. : 80 х 100 = 0,1341375 грн.) є меншим, а тому саме заробіток за професією позивача, визначений за

січень-квітень 1992р. згідно ч.1 п.4 постанови КМУ №27 6 від 26.05.1992р. «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 2 9 квітня 1992р. «Про підвищення соціальних гарантій для населення» - 0,1497041 грн. і має братись для визначення розміру виплат відшкодування шкоди.

З врахуванням вищевказаного, з ДАТА-8 р. - при встановлених МСЕК позивачу 80% стійкої втрати професійної працездатності за ви­сновком МСЕК від ДАТА-8 р. щомісячні виплати відшкодування шкоди відповідачем ВАТ «Павлоградвугілля» мали становити по 0,12 грн. з розрахунку: 0,1497041 грн. х 80% = 0,12 грн.

З 01.05.1992р. по 01.07.1992р.: 0,12 грн. х 2 міс.= 0,24 грн.

З 01.07.1992р. по 01.11.1992р.: 0,12 грн. х 1.93 = 0,23 грн. х 4 міс. = 0,92 грн.

З 01.11.1992р. по 01.03.1993р.: 0,23 грн. х 2.98 = 0,69 грн. х 4 міс. = 2,7 6 грн.

З 01.03.1993р. по 22.03.1993р.: 0,69 грн. : 31 дн. х 22 дн. = 0,4 9 грн.

З ДАТА-10 р. по тим же виробничим травмам МСЕК встановила пози­вачу 70% стійкої втрати працездатності, в зв'язку з чим подальші що­місячні виплати мали становити по 0,60 грн. з розрахунку: 0,69 грн. : 80 х 70 = 0,60 грн.

З 23.03.1993р. по 01.04.1993р.: 0,60 грн. : 31 дн. х 9 дн.= 0,17 грн.

З 01.04.1993р. по 01.06.1993р.: 0,60 грн. х 2 міс. = 1,20 грн.

З 01.06.1993р. по 01.09.1993р.: 0,60 грн. х 1.85 = 1,11 грн. х 3 міс. = 3,33 грн.

З 01.09.1993р. по 01.12.1993р.: 1,11 грн. х 2.9 = 3,22 грн. х3 міс. = 9,66 грн.

З 01.12.1993р. по 01.06.1994р.: 3.22 грн. х 3.0 = 9,66 грн. х 6 міс. = 57,96 грн.

З 01.06.1994р. по 01.10.1994р.: 9,66 грн. х 3,0 = 28,98 грн. х4 міс. = 115,92 грн.

З 01.10.1994р. по 01.02.1995р.: 28,98 грн. х 2.0 = 57,96 грн. х 4 міс. = 231,84 грн.

З 01.02.1995р. по 01.06.1995р.: 57,96 грн. х 3.17 = 183,73 грн. х 4 міс. = 734,92 грн.

З 01.06.1995р. по 01.09.1995р.: 183,73 грн. х 1.1 = 202,10 грн. х 3 міс. = 606,30 грн.

З 01.09.1995р. по 01.04.1996р.: 202,10 грн. х 1.364 =275,66 грн. х 7 міс.= 1929,62 грн.

Пунктом 1 Указу Президента України №41/96 від 09.01.1996р. «Про додаткові заходи щодо матеріального і морального заохочення праців­ників вугільної промисловості»,міністерства і відомства були зо­бов'язанні «визначити умови оплати праці, розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів працівників вугільної промисловості та шахт­ного будівництва з урахуванням умов складності праці, здійснивши їх перегляд з метою збільшення у межах наявного фонду споживання».

На виконання цього Указу Міністерством вігільної промисловості України було видано однойменний наказ за №72 від 04.03.1996р, яким структуру заробітної плати було змінено: було підвищено тарифні ста­вки та посадові оклади, за рахунок зменшення інших її складових ви­плат (доплат, надбавок, винагород, премій), в межах наявного фонду споживання, без збільшення загального розміру заробітної плати. При цьому тарифна частина заробітної плати на підприємствах вугільної галузі була збільшена на коефіцієнт 2.38 за рахунок зменшення додат­кових видів оплати праці, в межах наявних фондів оплати праці станом

на 01.04.1996р., що підтверджується довідкою відповідача про розмір фонду заробітної плати по підприємству в березні і квітні 1996р.

При такій особливості застосування цього коефіцієнту, слід вра­ховувати вимоги абз.5 п.22 Правил... в редакції постанови КМУ №4 92 від. 18.07.1994р. про те що «перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну допомогу) прово­диться у разі: ...підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору».

Виходячи зі змісту цієї норми, та значення терміну «втрачений заробіток», для визначення у цьому випадку порядку перерахування розміру відшкодування шкоди, для їх збільшення, визначальним є тер­мінологія «у разі підвищення тарифних ставок», а не «на коефіцієнт підвищення тарифних ставок».

Тобто, в даному випадку, виходячи з умов, визначених Указом Президента України N'41/96 від 09.01.1996р., перерахунок розміру від­шкодування шкоди мав проводитись одночасно з підвищенням на підпри­ємстві тарифних ставок і посадових окладів, шляхом збільшення суми відшкодування шкоди на величину фактичного збільшення заробітної плати.

По співвідношенню середньої заробітної плати, яка склалась на шахті ім. М.І. Сташкова за професією ІНФОРМАЦІЯ-1 після попереднього підвищення посадових окладів: в вересні 1995р. - 302,34 грн., з се­редньою заробітною платою - квітня 1996р. - 436,11 грн., фактичний коефіцієнт росту заробітної плати становить 1.44245 . А тому саме цей коефіцієнт мав бути застосованим при перерахунку позивачу розмі­ру щомісячних виплат з 01.04.1996р.

Таким чином щомісячні виплати позивача в подальшому мали стано­вити:

З 01.04.96р. по 01.07.98р.: 275,66 грн. х 1.44245 = 397,63 грн. х 27 міс. = 10736,01 грн.

З 01.07.98р. по 01.09.99р. по 397,63 грн. х 14 міс. = 5566,82 грн.

оскільки, з врахуванням змін внесених до п.22 и п. 28 Правил ... постановою КМУ №1100 від 03.10.97р. розрахунковий заробіток з засто­суванням з 01.07.1998г. коефіцієнта 1.1458 в перерахунку на 100% втрати працездатності (397,63 грн. х 1.1458 : 70 х 100 = 455,61 грн.), так і без його застосування (397,63 грн. : 70 х 100 = 568,04 грн.) - перевищує середній заробіток за його професією машиніста гірничо-виймальних машин 5 розряду добувної дільниці, який склався після його застосування в липні 1998р. - 561,00 грн.

З 01.09.99р. по 01.07.2000 р: 422,35 грн. х 10 міс = 4223,50 грн.

оскільки, з врахуванням змін внесених до п.22 и п. 28 Правил ... постановою КМУ №1100 від 03.10.97р., застосування з 01.09.1999р. ко­ефіцієнта 1.286 в перерахунку на 100% втрати працездатності (397,63 грн. х 1.286 : 70 х 100 = 730,50 грн.) - перевищує середній заробі­ток за професією машиніста гірничо-виймальних машин 5 розряду добув­ної дільниці, що склався після його застосування в вересні 1999р. -603,35 грн., з якого і мають розраховуватись подальші виплати: 603,35 грн. х 70% = 422,35 грн.

З 01.07.2000р. по 31.03.2001р.: 422,35 грн. х 1.367 = 577,35 грн. х 9 міс. = 5196,15 грн.

оскільки , з врахуванням змін внесених до п.22 и п. 28 Правил ... постановою КМУ №1100 від 03.10.97р. застосування з 01.07.2000р. кое­фіцієнта 1.367 в перерахунку на 100% втрати працездатності (422,35

грн. х 1.367 : 70 х 100 = 824,79 грн.) не перевищує середній заро­біток за його професією ІНФОРМАЦІЯ-1, який склався після його за­стосування в липні 2000р. - 875,57 грн.

Всього з 01.05.1992р. по 31.03.2001р., за заявлений в позові період, відповідальність за який несе відповідач ВАТ «Павлоградву-гілля», відповідно до постанови КМУ №276 від 26.05.1992р.. «Про за­ходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992р. «Про підвищення соціальних гарантій для населення», Правил відшкодування шкоди...затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р.(з урахуванням внесених у цей період до них змін і допо­внень), позивачу мали бути нараховані щомісячні виплати на загаль­ну суму: 0,24+0,92+2,76+0,4 9+0,17+1,20+3,33+9,66+57,96+115,92+231,84 +734,92+606,30+1929,62+10736,01+5566,82+4223,50+5196,15 = 29 417,81 грн.

За цей же період, згідно довідки, позивачу фактично сплачено 26 405 грн. 37 коп.

Недоплата щомісячних виплат за цей період складає 3012 грн.44 коп. з розрахунку: 29417,81 грн. - 26405,37 грн. = 3012,44 грн.

Вирішуючи спір, в межах позовних вимог позивача, суд вважає, що відповідно п.41, ч.2 п.43 Правил відшкодування шкоди і ст.71 ЦК України 1963 року (з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехі­дних положень ЦК 2003р.), п.1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верхо­вного Суду України від 27 березня 1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодуванню шкоди (з насту­пними змінами), загальний строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встано­влюється тривалістю у три роки. У випадку коли вимоги потерпілого стосується перерахунку сум щомісячних платежів, раніш визначених су­дом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову, кошти стягуються за час що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.

Позивач ОСОБА-1 з позовом про перерахунок виплат відшкодуванню шкоди звернувся до суду ДАТА-11 р. Таким чином, трьохрічний термін позовної давності, за який його позовні вимоги підлягають задоволен­ню, спливає 04.07.1998р.

Оскільки з 01.04.2001р. виплати проводились Фондом ССНВПЗУ, або за його рахунок, то строк за який позовні вимоги можуть бути задово­лені за рахунок відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» обмежується цією датою.

За цей період, з 04.07.1998р. по 31.03.2001р., згідно наведе­ного вище розрахунку, відповідач ВАТ «Павлоградвугілля» повинен був сплатити позивачу 14 947 грн. 99 коп. ,з розрахунку:

За липень 1998р.: 397,63 грн. : 31 дн. х 28 дн. = 359,15 грн.

З 01.08.98р. по 01.09.99р. : 397,63 грн. х 13 міс. = 5169,19 грн.

З 01.09.99р. по 01.07.2000р.: 422,35 грн. х 10 міс. = 4223,50 грн.

З 01.07.2000р. по 31.03.2001р.: 577,35 грн. х 9 міс.= 5196,15 грн.

Всього: 14947,99 грн..

Фактично підприємством ВАТ «Павлоградвугілля» за цей час: з 04.07.1998р. по 31.03.2001р. позивачу сплачено 14558 грн.99 коп.

За липень 1998р.: 320,00 грн : Зідн. х 28 дн. = 289,03 грн.

З 01.08.1998р. по 31.03.2001р. =14269,96 грн.

Всього: 14558,99 грн.

Тобто, в цей термін, відповідач ВАТ «Павлоградвугілля» недопла­тив щомісячних виплат по відшкодуванню шкоди завданої здоров'ю пози­вача, на 389 грн. (14947,99 грн. - 14558,99 грн. = 389,00 грн.).

Станом на 01.04.2001р. щомісячні виплати відшкодування шкоди завданої здоров'ю позивача мали становити по 577 грн.35 коп.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБИ-1: - про перерахунок і стягнення виплат відшкодування шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 38 9 грн. за період з 04.07.1998р. по 31.03.2001р.;

- про стягнення його витрат при розгляді справи у суді у розмі­рі 27 грн.12 коп. - повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.11 Закону України «Про охорону праці» 1992р., п.22,23,28,41,ч.2 п.43,48 Правил відшкодуван­ня шкоди... , ст.71 ЦК України 1963р., ст. 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугіл­ля» на користь ОСОБИ-1 недоплату щомісячних виплат відшкодування шкоди завданої його здоров'ю за період з Д7АТА-1 р. по ДАТА-2 р. у розмірі 389 грн. (триста вісімдесят дев'ять грн. 00 коп.) і 27 грн. 12 коп. (двадцять сім грн.12 коп.) його витрат по справі.

В задоволенні решти позову ОСОБІ-1 відмовити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугіл­ля» на користь держави судовий збір у розмірі 51(п'ятдесят одна) грн., а також на користь суду витрати на інформаційно-технічне за­безпечення розгляду справи у розмірі 1 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку по­дання заяви на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано через Першо­травенськии міський суд на протязі 10 днів з дня оголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного су­ду Дніпропетровської області через Першотравенськии міський суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання за­яви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, вста­новлений для подання заяви про апеляційне оскарження.