Справа № 22ц - 4355/ 2008 Головуючий в 1 інстанції - Тимченко С.О.
Категорія -26 Доповідач - Болтунова Л.М.
12 травня 2008 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Козлова С.П., Каратаєвої Л.О.
при секретарі - Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, -
У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ "Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що тривалий час працював на різних шахтах ВАТ «Павлоградвугілля» в особливо шкідних та тяжких умовах, де отримав професійне захворювання - пиловий бронхіт 2 ст.
За висновком МСЕК від 14.06.1994 року йому встановлено 2 групу інвалідності та 70% втрати професійної працездатності.
Внаслідок професійного захворювання йому було завдано великої моральної шкоди у вигляді фізичних та душевних страждань, а саме: він не може виконувати домашню роботу, вимушений постійно лікуватися і т.д.
За таких обставин, в силу ст.ст. 9,23, 1167, 1168 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України, позивач просив суд стягнути з ВАТ "Павлоградвугілля" на його користь 70 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від З березня 2008 року в позові відмовлено.
З таким рішенням не погодився позивач і звернувся до суду з апеляційною скаргою, де просить скасувати рішення суду та ухвалити нове задовольнивши його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення є необґрунтованим та постановлено з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції послався на пропуск позивачем позовної давності.
Колегія судців погоджується з даним висновком, оскільки він узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами.
Як видно з матеріалів справи, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло 14 червня 1994 року в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, статтею 71 якого було встановлено загальний строк позовної давності три роки.
Згідно до ст.. 80 ЦК України 1963 року закінчення строку позовної давності до подачі позову являлось підставою для відмови в позові.
Згідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року правила ЦК України 1963 року про позовну давність застосовуються лише до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи, що строк на пред'явлення ОСОБА_1 позову про відшкодування моральної шкоди сплив у 1997 році і питання про поновлення пропущеного строку позивачем не ставилось, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.