Справа №33-1032
05 травня 2008 року м. Дніпропетровськ
Перший заступник голови апеляційного суду Дніпропетровської області Москалець П.П. розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122КУпАП,-
Постановою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2008 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.4 ст. 122 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на Ірік.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, проживає АДРЕСА_1, притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 28.01.2008 року o 11 год., керуючи автомобілем «ВАЗ - 2109» д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Березинська в м. Дніпропетровську, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, внаслідок чого змусив їх змінювати напрямок руху та приймати заходи особистої безпеки, чим створив аварійну обстановку, порушив п.18.1 Правил дорожнього руху.
Справа розглянута з дотриманням процесуальних норм щодо порядку розгляду справи , в тому числі з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами. Суддею докази перевірені відносно їх допустимості, належності та достовірності відповідно до ст.252 КУпАП.
Постанова судді підлягає скасуванню з наступних підстав.
Суддя за розгляду справи розв'язує всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, коли порядок розгляду справи і її вирішення врегульовані главами 22, 23 КУпАП, проте суддя має дати правову оцінку діянню на предмет його протиправності з огляду на охоронну норму, за порушення якої розпочато провадження у справі, що розглядається, і не повноважний застосовувати норму Особливої частини КУпАП, за якою провадження не порушувалось.
Оцінюючи зібрані докази, висновки судді про фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч.4 ст.122 КУпАП вимагає встановлення порушення, передбачені ч.1 та ч.2 чи ч.3 цієї статті, які перебувають у причинному зв'язку зі створення аварійної обстановки, тобто такі дії примусили інших учасників дорожнього руху, різко змінити швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки. За ч.3 ст.122 КУпАП встановлена відповідальність за дії які є порушенням вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України щодо ненадання переваги в русі пішоходам.
Дослідивши надані докази, суддя не встановив того факту, кому саме з учасників дорожнього руху діями особи була створена аварійна обстановка, через що висновок в постанові про аварійну обстановку є сумнівним і не підтверджений безспірними доказами, джерела отримання яких належить визнати у цій справі вичерпаними.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 діяв згідно з п.18.1 Правил дорожнього руху, відповідно до яких, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Таким чином, за розгляду справи не встановлені протиправні діяння та наслідок об'єктивної сторони у складі проступку за ч.4 ст.122 КУпАП, а постанова судді у справі за ст.ст.7, 293 КУпАП підлягає скасуванню як незаконна з закриттям провадження у справі через відсутність складу проступку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -
Постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП - закрити через відсутність складу адміністративного проступку - за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Посвідчення водія повернути за належністю.