Справа № 22ц-163 7/2008
Категорія - 5
Головуючий у їй інстанції - Уваров А.Н.
Доповідач - Григорченко Е.І.
28 травня 2008 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів - Басуєвої Т.А., Григорченка Е.І.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровського професійного залізничного ліцею, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на жиле приміщення,-
встановила:
В квітні 2003 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на жиле приміщення АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що між нею та відповідачем був укладений договір №1 від 01.06.1998р. про спільне використання та реконструкцію гуртожитку, за яким жителі гуртожитку за свої кошти проводять повну його реконструкцію, а відповідач, після завершення робіт та прийняття будинку в експлуатацію, зобов'язався підготувати необхідну документацію і передати у власність жителям гуртожитку квартири, відповідно до укладених договорів.
Згідно договору № 41 від 10.06.1999р. позивачці повинна була бути передана квартира № 52, загальною площею 120,0 м.кв. Вона повністю виконала умови договору, тобто провела реконструкцію та оплатила вартість квартири в сумі 30000 грн., однак відповідач не виконав своїх зобов'язань.
Відповідач позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти визнання за позивачкою права власності на квартиру, однак вважає, що площа
квартири позивачкою збільшена, посилаючись на поверховий план, за яким площа квартири позивачки повинна бути 104,78 м.кв.
Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 також не заперечували проти позовних вимог щодо визнання за позивачкою права власності на спірну квартиру, однак вважають, що площа квартири позивачкою збільшена за рахунок їхніх квартир.
Рішенням Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволені, за ОСОБА_2 визнано право власності на АДРЕСА_1, загальною площею 118,5 квадратних метрів.
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду від 31.10.2007р., де ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що зазначене рішення ухвалено з порушенням норм матеріального, процесуального права, суд не прийняв до уваги дійсні обставини по справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з постановлениям нового рішення згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом встановлено, що гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 знаходився на балансі відповідача.
Згідно договору №1 від 01.06.1998р. про спільне використання та реконструкцію гуртожитку, укладеного між відповідачем та жителями гуртожитку, останні зобов'язалися провести за свій рахунок повну реконструкцію гуртожитку, а відповідач, після завершення робіт та прийняття будинку в експлуатацію, зобов'язався підготувати необхідну документацію і передати у власність жителям гуртожитку квартири, відповідно до укладених договорів /а.с. 8-Ю/. Відповідно до договору № 41 від 10.06.1999р. про надання житла, укладеного між відповідачем та позивачкою, ПТУ №58 приймає від позивачки грошові кошти в якості задатку та передає їй загальну жилу площу 120,0 м.кв. в будинку АДРЕСА_1 для проведення капітального та поточного ремонту по переплануванню гуртожитку під жилий будинок.
Позивачка виконала умови договору, тобто провела реконструкцію та оплатила вартість квартири в сумі 30000 грн., однак відповідач не виконав свої обов'язань.
Площа спірної квартири, згідно технічного паспорту - 118,5 м.кв.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання за позивачкою права власності на спірну квартиру площею 118,5 м.кв.
Між тим, з такими висновками суду в оскаржуваній частині щодо визначення площі спірної квартири погодитися не можна, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, позовні вимоги щодо визначення площі спірної квартири не були заявлені позивачкою, відповідно до ст.
119 ЦПК України, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, так як суд вийшов за межі позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення суду в оскаржуваній частині щодо визначення площі спірної квартири та виключити з мотивувальної частини рішення висновки суду першої інстанції про визначення площі, зазначеної квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2007 року скасувати в частині визначення розміру площі квартири -118,5 кв.м., та виключити з мотивувальної частини рішення висновки про визначення площі квартири.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.