Справа № 22ц-3167 від 2008р.
Головуючий у І Інстанції: Черновський Г.В.
Категорія 34
Доповідач: Калиновський А.Б,
2008 року травень «15» дня колегія суддів Судовоі палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого : Калиновського А. Б.
Суддів: : Чубукова О.П., Михайловської С.Ю,
При секретарі: Білоконь Н.В. Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди.
встановила:
У травні 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і посилаючись на те, що 21 березня 2003 року в м. Дніпропетровську сталася дорожньо -транспортна пригода за участю автомобілів «Мазда Е2220», державний НОМЕР_1, яким керував позивач на підставі доручення та автомобілем «МАЗ - 500А», державний НОМЕР_2, яким керував відповідач.
Особою, винною у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 згідно постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2003 року, який був притягнений до адміністративної відповідальності.
Просив стягнути на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди 26000 грн. і у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6805, 67 грн., на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. та судові витрати по справі у розмірі 59, 50 грн.
В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач Г.В. ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового, посилаючись на те, що суд не врахував, що автомобіль повністю не відремонтовано і відшкодуванню підлягає шкода у розмірі 23476 грн. згідно висновку експертизи від 21.02.2007 року. Судом занижена сума моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, посилаючись на те що його вини у дорожньо - транспортній пригоді немає. Суд неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне скаргу позивача задовольнити частково, а скаргу відповідача відхилити з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що дорожньо -транспортна пригода за участю сторін сталася з вини відповідача і з нього на користь позивача на підставі ст.ст. 22, 1187, 1188 ЦК України в редакції 2004 року, підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди 6805, 67 грн. і на підставі ст. 23 цього ж кодексу - моральна шкода.
З такими висновками суду погодитись не можна.
Дорожньо - транспортна пригода за участю сторін сталася 23 березня 2003 року, коли діяв Цивільний Кодекс України в редакції 1963 року, а тому статті ЦК України в редакції 2004 p., на які посилався суд у своєму рішенні - не розповсюджуються на спірні правовідносини.
Правильно дійшовши висновку щодо скоєння дорожньо - транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 суд необгрунтовано дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягає матеріальна шкода в сумі 6805, 67 грн.
З матеріалів справи вбачається, що після дорожньо - транспортної пригоди автомобіль позивачем відновлений частково. Згідно довідки чергового ДАІ № 000240, висновку судової експертизи № 1354 від 05 травня 2006 року в результаті дорожньо - транспортної пригоди були пошкоджені і підлягали заміні лючок бензобаку, двері задку, панель передня, панель передка, здвижні ліва та права двері, (т. 1 а.с. 227-234, 263)
Проте, в ході ремонту автомобіля були замінені лише скло лобове та ліві здвижні двері.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з наступними змінами коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються у повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ.
Розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 внаслідок ДТП згідно висновку судової експертизи № 1354 від 05 травня 2006 року складає 23476, 14 грн. і в судовому засіданні він не заперечував проти відшкодування йому матеріальної шкоди в зазначеному розміры (а.с. 227-330, т.1)
Відповідно до ст. 440 ЦК України, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду в повному обсязі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовільнити позов ОСОБА_2, стягнувши з відповідача на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 23476, 14 грн.
Згідно ст. 440-1 ЦК України, моральна шкода, заподіяна громадянину діями іншої особи, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Визнаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, суд враховує характер та ступінь моральних страждань позивача, їх тривалість і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а в задоволені решти позовних вимог відмовити.
Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при зверненні до суду сплатив суму судового збору у розмірі 59, 50 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у розмірі 59, 50 грн. і на користь держави судовий збір в розмірі 175, 26 грн., який було недосплачено при подачі позову до суду.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що його вини в дорожньо - транспортній пригоді немає - необгрунтовані та спростовуються Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2003 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу про Адміністративні Правопорушення, яку він не оскаржував, а також висновком судової авто технічної експертизи № 1686 від 21 лютого 2007 року.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила;
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2007 року скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 23476, 14 грн. та у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., судові витрати у розмірі 59, 50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 175, 26 грн.
В задоволені решти позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.