Справа № 22ц-2581/2008р. Головуючий у 1 інстанції-Слоквенко Г.П.,
Категорія 20 Доповідач - Можелянська З.М.
15 травня 2008 року.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої Можелянської З.М.,
суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,
при секретарі ПанченкуД.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровськ цивільну справ за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі- продажу житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок, -
встановила:
У листопаді 2007 року ОСОБА_2, звернувся до ОСОБА_1 з позовом про визнання дійсним договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та про визнання за ним права власності на вказаний будинок, посилаючись на фактичне укладення вказаного договору 28.02.2007р. та ухилення відповідачки від його нотаріального посвідчення.
Рішенням Солонянського райсуду від 18.12.2007р. ухвалено визнати дійсним договір куплі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 28.02.2007р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та визнати за ОСОБА_2 право власності на вказаний будинок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду, посилаючись на невідповідність його вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню за такими підставами.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з дійсності договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.02.2007р. у простій письмовій формі, фактично виконаного ОСОБА_2 та від посвідчення якого у нотаріальному порядку ухиляється ОСОБА_1
Проте з таким рішенням суду не можна погодитись, оскільки воно не може вважатись законним та обґрунтованим згідно вимог ст.213 ЦПК України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи на 28.02.2007р. ОСОБА_1 не мала документів, які б підтверджували її право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Саме відсутність правовстановлюючих документів і стала перешкодою до нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу вказаного будинку, що підтвердили як позивач, так і відповідачка.
Відповідно до вимог ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а право його продажу відповідно до ст.658 ЦК України належить його власникові. За вимогами ст. 55 Закону України «Про нотаріат» відсутність правовстановлюючих документів на відчужуваний житловий будинок є перешкодою до нотаріального посвідчення угоди щодо його відчуження.
Таким чином зазначені обставини свідчать про те, що на 28.02.2007р. існували передбачені законом обмеження для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, а тому підстави для визнання його дійсним відсутні. У зв'язку з цим немає підстав і для задоволення заявлених ОСОБА_2 позовних вимог.
Оскільки висновки рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону та обставинам, на підставі п.3, 4 ст.309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та про визнання за ним права власності на нього.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржене до Верховного Суду України.