Справа №22ц-3850 від____ 2008 Головуючий у 1 Інстанції: Семененко Я.В.
Категорія 24 Доповідач: Калиновський А.Б.
2008 року травень «22» дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: Калиновського А. Б.
Суддів: Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.
При секретарі: Білоус А.М. Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Стоматологічної поліклініки № 2 м. Дніпропетровська про відшкодування шкоди.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2007 року, яким їй відмовлено в задоволені позову до Стоматологічної поліклініки № 2 м. Дніпропетровська про відшкодування шкоди, спричиненої в результаті надання некваліфікованої послуги з ортопедичної стоматологічної допомоги.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Стоматологічної поліклініки № 2 м. Дніпропетровська про відшкодування шкоди про відшкодування шкоди, спричиненої в результаті надання некваліфікованої послуги з ортопедичної стоматологічної допомоги.
Відповідач заперечував проти позову.
З метою позасудового врегулювання спору, позивачка неодноразово зверталась до медичних закладів та органів влади, де було складено комісії для перевірки її доводів, які викладені в скаргах.
Так, згідно відповідей від начальника управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної Державної Адміністрації, головного лікаря Стоматологічної поліклініки № 2, конфліктної комісії, вбачається безпідставність тверджень позивачки про начебто непрофесійне та неякісне лікування (т.1, а.с10-12, 14-16, 32-33).
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, медичні послуги надавались позивачці з урахуванням медичних показників якісно.
Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог на підставі наданих доказів, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Вказані вимоги законодавства доведено до сторін.
З огляду на специфіку наданих медичних послуг, суд неодноразово роз'яснював позивачці її право щодо звернення з клопотанням про призначення відповідної судово - медичної експертизи, в ході якої можливо було б отримати відповіді на запитання, які потребують
спеціальних знань в області медицини. Однак позивачка цим правом не скористалась, від призначення експертизи відмовилась (т.3, а.с.69).
За таких обставин, суд, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволені позову, правильно виходив з того, що вона не надала суду доказів в обґрунтування своїх вимог.
Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що ні по жодній позовній вимозі суд не прийняв рішення - необґрунтовані. Висновки суду про відмову в позові у зв'язку з ненаданням доказів стосуються всіх позовних вимог ОСОБА_1
Посилання в скарзі на те, що право сторін про призначення експертизи суд змінив на обов'язок позивача - не може бути прийнято до уваги, оскільки при невизнанні відповідачем позову, саме на позивача покладається законом обов'язок про надання доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.
Недовіра позивачки експертам м. Дніпропетровська не позбавляла її права заявити клопотання про призначення судово - медичної експертизи та її проведення за межами Дніпропетровської області.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не спростовують правильність висновків суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.