а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
09 липня 2009 р. Справа № 2-а-2893/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
При секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
За участю представників сторін:
позивача : Лучинського П.В., за довіренністю
відповідача : Сороковської С.В., за довіренністю
розглянувши матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод залізобетонних виробів"
про: стягнення штрафних (фінансових) санкцій
Державною податковою інспекцією у м. Вінниці заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький завод залізобетонних виробів”про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
Позов мотивовано тим, що за результатами проведеної ДПІ у м. Вінниці перевірки господарської одиниці -офісу товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький завод залізобетонних виробів”встановлено, що відповідач не забезпечив зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, чим порушив вимоги п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95 (надалі - Закон №265/95).
За результатами перевірки, ДПІ у м. Вінниці, на підставі п. 4 ст. 17 Закону №265/95, прийняла рішення від 05.02.2009 року №0001522340 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020грн..
Вказане рішення податкового органу надіслано на адресу відповідача, станом на 15.06.09 р. не оскаржено, а отже набрало законної сили та має бути виконаним. Проте, відповідачем кошти до бюджету в добровільному порядку не перераховані, а отже сума застосованої санкції підлягає стягненню в судовому порядку.
За вказаних обставин, на підставі ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ДПІ у м. Вінниці звернулась до суду із зазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 17.06.09 р. провадження у справі відкрито.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його, обґрунтовуючи позовні вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Проте, як вбачається з пояснень, наданих суду остання погоджується, що відповідач не забезпечив зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, як то передбачено чинним законодавством України. Разом з тим, представник відповідача суду зазначила, що ТОВ “Вінницький завод залізобетонних виробів”є банкрутом, а тому ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.03.2009 року по справі №10/48-09 порушено провадження про банкрутство. В підтвердження зазначеного суду надано відповідні докази, які долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно довідки державної податкової інспекції у м. Вінниці №1328/23 від 14.04.09 р. ТОВ “Вінницький завод залізобетонних виробів”взятий на облік платника податків від 03.08.1994 року, код ЄДРПОУ 03575578.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та наявністю торгових патентів.
Частиною першою статті 15 Закону №265/95 встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.
З урахуванням вищенаведених положень, 16.01.2009 року ДПІ у м. Вінниці проведено перевірку господарської одиниці -офісу відповідача, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Примакова, 1, щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). За наслідками перевірки було складено акт №0082/02/28/23/03575578 від 16.01.09 р. про виявлені порушення п.4 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: відповідач на забезпечив зберігання фіскальних звітних чеків за 01.02.08 р. №244; за 20.05.08 р. №304 та за 30.07.08 р. №338 в книзі обліку розрахункових операцій.
На підставі даного акту перевірки, керуючись п.4 ст.17 Закону №265/95, ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про застосування відносно ТОВ “Вінницький завод залізобетонних виробів”штрафних (фінансових) санкцій №0001522340 від 05.02.2009 року в сумі 1020 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, дане рішення було надіслано рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача, який отримав його 05.02.2009 року, про що свідчить корінець рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С”№ 0001522340 від 05.02.2009 року.
Стаття 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”встановлює, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Судом встановлено, що ТОВ “Вінницький завод залізобетонних виробів”станом на 15.06.09 р. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001522340 від 05.02.2009 року в сумі 1020 грн. в установлений термін не оскаржив. Таким чином, рішення ДПІ у м.Вінниці №0001522340 від 05.02.2009 року набрало законної сили та підлягає виконанню.
Однак, відповідач, рішення не виконав, коштів (штрафних санкцій) в сумі 1020 грн. до бюджету не перерахував.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Законом України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 від 04.12.1990 року ( зі змінами та доповненнями) пунктом 11 статті 11 встановлено, що державні податкові інспекції застосовують до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягують до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України . Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені органами ДПС сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.
Разом з тим, оцініючи докази, суд дійшов висновку, що на момент розгляду даної адміністративної справи відповідача не визнано банкрутом, останній не виключений з єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій, а також згідно ухвали Господарського суду Вінницької області від 16.06.2009 року по справі №10/48-09 за позовом ТОВ “Вінницький завод залізобетонних виробів”про визнання банкрутом, ДПІ у м.Вінниці є кредитором з майновими вимогами до боржника, тому не сплачені штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн. підлягають сплаті до місцевого бюджету.
За вказаних обставин, враховуючи, що рішення ДПІ у м.Вінниці про застосування відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод залізобетонних виробів" штрафних (фінансових) санкцій є чинним, борг, який підтверджується матеріалами справи, не сплачений, в той же час, представником відповідача визнано не зберігання в установленому порядку фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод залізобетонних виробів" (код ЄДРПОУ 03575578) штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн. до місцевого бюджету на р/р 31113104700002, код платежу 3021080902, ГУ ДКУ у Вінницькій області, код ЗКПО 34701167, МФО 802015.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 13.07.09
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: