а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
16 липня 2009 р. Справа № 2-а-3060/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
При секретарі судового засідання: Гуцол М.П.
За участю представників сторін:
позивача : Сисак Л.В.
відповідача : Далевського А.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці
до: відкритого акціонерного товариства "Керамік"
про: стягнення заборгованості в сумі 662120,69 грн.
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці до відкритого акціонерного товариства "Керамік" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позов мотивований тим, що відповідач, як страхувальник, згідно вимог п.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) зобов'язаний сплачувати страхові внески згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків - недоїмкою.
Відповідач порушив вимоги законодавства, внаслідок чого створив борг станом на 22.06.2009 року у розмірі 662120,69 грн. по сплаті страхових внесків з урахуванням штрафних санкцій та пені.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала. Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відкрите акціонерне товариство "Керамік" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці 05.02.1991 року і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач несвоєчасно сплачував страхові внески, відповідно до чого утворився борг в сумі 662120,69. Даний борг визначений на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, карток особового рахунку страхувальника юридичної особи.
Згідно п. 2, п. 3 ст. 106 даного Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
На підставі п. 2 ч. 9 статті 106 Закону в редакції, яка діяла на час утворення боргу, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду України, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
З урахуванням вищевказаних положень Закону позивачем застосовано до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на підставі рішень № 3 від 18.02.2009року, № 59 від 19.03.2009року, №91 від 13.04.2009року, №145 від 06.05.2009року.
Крім того, позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась вимога № Ю - 2115 від 06.05.2009року, яка протягом 10-ти робочих днів після отримання вимоги не сплачена та не оскаржена.
Таким чином судом встановлено, загальна сума заборгованості становить 662120,69 грн., в т.р. 584779,13 грн. - недоїмка, 57712,66 грн. - фінансові санкції, пеня - 19628,90 грн. що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, рішеннями № 3 від 18.02.2009року, № 59 від 19.03.2009року, №91 від 13.04.2009року, №145 від 06.05.2009року, вимогою про сплату боргу № Ю - 2115 від 06.05.2009 року.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладено, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, а також те, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, або інших доказів, які б спростовували обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року.
Виходячи з положень ч. 5 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці до відкритого акціонерного товариства "Керамік" про стягнення заборгованості в сумі 662120,69 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Керамік" ( пров. Цегельний,12, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 05517593, р/р 26002301905, МФО 302571 ВФ "Промінвестбанку"; р/р 26005035513102, МФО 351005 АКІБ "Укрсиббанку" м. Харків; р/р 26008000321001, МФО 302333 ВФ "Укрінбанку"; р/р 2600810101096, МФО 302805 ВВАБ "Київська Русь") на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, р/р 25609323730103 ОПЕРВ ВАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076) заборгованість в сумі 662120,69 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 21.07.09
СуддяЗагороднюк Андрій Григорович