а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
31 липня 2009 р. Справа № 2-а-3064/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
При секретарі судового засідання: Балан Марина Анатоліївна
За участю представників сторін:
позивача : Хірілова О.В.
відповідача : Сисак Л.В.
третьої особи: Пронько М.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3"
до: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці
про: визнання протиправною і скасування вимоги від 02.03.2009р. №Ю 2466, зобов'язати вчинити певні дії
26.06.2009р. до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправною та скасування вимоги від 02.03.2009р. №Ю2466 та зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3", включивши в картку кошти, що були списані 06.02.2009р. з рахунку товариства філією ВАТ КБ "Надра" в сумі 205254 грн. внесків із заробітної плати за січень та з авансу за лютий 2009р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.03.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ -3" одержало вимогу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про сплату боргу від 02.03.2009р. №Ю 2466, згідно якої вимагалося від товариства сплатити недоїмку із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 38524,57 грн.
Позивач вважає вищевказану вимогу незаконною та необґрунтованою.
Під час судового засідання представник позивача заявив клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якого сума коштів, що підлягає включенню в картку особового рахунку, становить не 205254 грн., а 202053,46 грн. внесків із заробітної плати за січень та з авансу за лютий 2009р. В іншому представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідно до ст.137 КАС України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. За таких обставин суд приймає зазначені зміни.
Представник відповідача позов не визнала з підстав, що викладені в письмових запереченнях за вх. № 11944 від 31.07.2009р. Під час судового засідання представник відповідача частково змінила свою позицію та зазначила, що заперечує у задоволенні позову в частині зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3", включивши в картку кошти, що були списані 06.02.2009р. з рахунку товариства філією ВАТ КБ "Надра". Що стосується позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги від 02.03.2009р. №Ю2466, представник відповідача поклався на розсуд суду.
Крім того, 21.07.2009р. ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Вінницьку філію ВАТ КБ "Надра".
Представник третьої особи під час судового засідання зазначив, що позивачем вчасно переведені кошти з їх банківського рахунку. У тому, що дані кошти не були вчасно відображені, немає вини позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради 05.06.2001р.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство зареєстровано платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”(далі - Закон) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати, і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 20 Закону передбачено, що страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
На підставі даних положень відповідачем виставлено позивачу вимогу №Ю 2466 про сплату боргу, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) та пені товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" становить 38524,57 гривень.
Однак, в судовому засіданні встановлено, що вимога №Ю 2466 від 03.03.2009 р. про сплату боргу оформлена з порушенням пенсійного законодавства України.
Частиною 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Днем сплати страхових внесків у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок накопичувального фонду вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Як вбачається з п. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, виписки з філії ВАТ КБ "Надра" про списання коштів, 06.02.2009р. з банківських рахунків позивача списані кошти для сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, позивачем сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та дотримані строки їх сплати. Не відображення даних коштів на рахунку Пенсійного фонду здійснено не з вини позивача, про що також підтвердив представник філії ВАТ КБ "Надра".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога від 02.03.2009р. №Ю 2466 управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці прийнята необґрунтовано, без зазначення періоду в якому виникла заборгованість, без врахування усіх обставин, що мають значення для направлення вимоги, а тому є протиправною і підлягає скасуванню.
Відповідно до Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002р. за №2-4, проведення операцій з обліку платежів спеціалістом відділу (підвідділу) надходження доходів здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій.
Згідно п. 2.4.1 та п. 2.4.2 вказаного Порядку документами, що підтверджують погашення платником зобов'язань, є одержані від установ банків виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперові копії, копії квитанцій, одержані від установ банків або надіслані поштовим переказом.
Документи, що підтверджують зобов'язання, самостійно визначені платником, реєструються у журналі реєстрації розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідальними працівниками та з відміткою про реєстрацію направляються для рознесення в електронній базі звітності. З електронної бази звітності дані щодо зобов'язання платника вносяться до карток особових рахунків платників в автоматичному режимі.
У картках особових рахунків відображаються дані про платника: повна назва платника (прізвище, ім'я, по батькові), номер реєстрації платника, код за ЄДРПОУ (ДРФО), назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та ін., а також інформація про стан розрахунків з Пенсійним фондом України (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних санкцій, суми боргу або надміру сплачені) та інше.
Інформація про надходження платежів заноситься до особових рахунків платників не пізніше наступного робочого дня з моменту одержання документів, що підтверджують погашення зобов'язань.
Під час розгляду справи судом встановлено, що таких документів, як одержані від установ банків виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперові копії, копії квитанцій, одержані від установ банків або надіслані поштовим переказом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці не надходили.
Таким чином, суд позбавлений правових підстав зобов'язати відповідача внести зміни до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3", включивши в картку кошти, що були списані 06.02.2009р. з рахунку товариства філією ВАТ КБ "Надра" в сумі 202053,46 грн. внесків із заробітної плати за січень та з авансу за лютий 2009р.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд з урахуванням вимог ч. 3 ст. 94 КАС України прийшов до висновку про необхідність часткового стягнення на користь позивача з Державного бюджету України сплаченого судового збору, в розмірі 1,70 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, третя особа: Вінницька філія ВАТ КБ "Надра" про визнання протиправною і скасування вимоги від 02.03.2009р. №Ю 2466, зобов'язати вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про сплату боргу від 02.03.2009р. №Ю 2466.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" ( вул. Зодчих, 24, м. Вінниця) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1,70 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 05.08.09
СуддяЗагороднюк Андрій Григорович