а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
27 липня 2009 р. Справа № 2-а-3159/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Мультян Марини Бондівни,
при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача : Богачик П.П. - представник за довіреністю;
відповідача : Павліченко О.Я. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Тростянецької об"єднаної державної податкової інспекції
до: відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області
про: визнання незаконною постанови про накладення штрафу
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання незаконною постанови про накладення штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до Тростянецької ОДПІ надійшла постанова винесена головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби у Вінницькій області ВП № 12011456 від 22.06.2009 р. про накладення штрафу в розмірі 340 гривень. Тростянецька ОДПІ не погоджується із зазначеним рішенням, вважаючи що воно прийнято з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважає, що згідно п. 3 ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення положення цього кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, що поки що невключені до цього кодексу. Тому, на його думку, згідно статті 3, 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня його вчинення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, отже виходячи з конкретної ситуації такий термін почався з 01.04.2009 року і закінчився 01.06.2009 року, а постанова про накладення штрафу винесена 22.06.2009 року, тобто після терміну, який витік для накладання адміністративного стягнення.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить позовні вимоги задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених в письмовому запереченні (а.с. 17-19).
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається із постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 8), 23.11.2007р. Господарським судом Вінницької області видано виконавчий лист по справі № 15/223-07 згідно якого Тростянецьку об'єднану державну податкову інспекцію зобов'язано надати висновок Головному управлінню державного казначейства України у Вінницькій області про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на рахунок ПСП “Агрофірма “Дукат" в сумі 426944 грн.
Постановою головного державного виконавця Павліченка О.Я. від 25.03.2009р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. З супровідним листом № 2188/03-15/6 від 25.03.2009р. головний державний виконавець Павліченко О.Я. направив постанову про відкриття виконавчого провадження для виконання сторонам виконавчого провадження та надав строк для добровільного виконання рішення суду до 01.04.2009р., що передбачено ст. 24, 27 З.У. "Про виконавче провадження".
Повідомлення про виконання або невиконання рішення суду з поважних причин від боржника до підрозділу не надходило, хоча відповідно до ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження”законні вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 Закону України „Про виконавче провадження" рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає виконавче провадження як завершальну стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Як вбачається із матеріалів справи виконавчим листом по справі № 15/223-07 Тростянецьку об'єднану державну податкову інспекцію зобов'язано надати висновок Головному управлінню державного казначейства України у Вінницькій області про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на рахунок ПСП “Агрофірма “Дукат”в сумі 426944 грн. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що стягувач у виконавчому провадженні відмовився від стягнення, чи між сторонами досягнуто примирення з питань надання Тростянецькою ОДПІ висновку Головному управлінню державного казначейства України у Вінницькій області про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на рахунок ПСП “Агрофірма “Дукат" в сумі 426944 грн. Тому, посилання позивача на взаємозалік сум заборгованості суд не вважає належним та вчасним виконанням рішення господарського суду Вінницької області.
Оскільки рішення суду боржником не виконано, 22.06.2009 державним виконавцем на підставі ст. 5, 87 Закону України “Про виконавче провадження”винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 340 грн. З супровідним листом від 22.06.2009р. за № 4569/0315/6 копію постанови про накладення штрафу направлено на адресу Тростянецької ОДПІ.
Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Під час здійснення виконавчих дій державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання виконавчого документ, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.
Частинами 1, 2 ст. 76 цього ж Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Частина ч.3 статті 85 З.У. "Про виконавче провадження" встановлює наступний порядок та строки оскарження рішень та дій державного виконавця: скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у частині третій цієї статті, розглядаються начальником органу державної виконавчої служби у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". Позивач не надав доказів того, що він звертався до державного виконавця із заявою про відкладення вчинення виконавчих дій, та доказів оскарження у встановленому порядку і строк дії державного виконавця, окрім винесення постанови про накладення штрафу.
Пункт 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”вказує на те, що при розгляді справ за скаргами на постанови державного виконавця чи начальника відповідного відділу державної виконавчої служби про накладення штрафів, передбачених статтями 87, 88 Закону № 606-XIV, суд повинен виходити з того, що вони є не адміністративним стягненням, а санкцією за невиконання зазначених у цих статтях вимог. З огляду на вищевказану правову позицію, суд вважає безпідставними посилання позивача на порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення при винесенні головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби у Вінницькій області постанови ВП№ 12011456 від 22.06.2009 р. про накладення штрафу на Тростянецьку ОДПІ в розмірі 340 гривень за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач не довів порушення свого права, яке підлягає судовому захисту, оскільки позивач не скористався наданими З.У. "Про виконавче провадження" йому правами, а державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений З.У. "Про виконавче провадження".
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 31.07.09
Суддя Мультян Марина Бондівна