"22" червня 2015 р. Справа № 908/613/15-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А.,
при секретарі Логвін О.О.,
за участю представників сторін:
позивача - Удовиченко О.Ю. (довіреність б/н від 02.01.2015р.),
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (вх.№2289З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 року по справі №908/613/15-г
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество", м. Дніпропетровськ,
до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", Донецька область, м. Маріуполь,
про стягнення 730238,48 грн.
30.01.15р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ" за договором від 21.07.11 № 239АЭСсн суми заборгованості в розмірі 732519,79 грн., з якої: 589386,66 грн. - основний борг, 123214,53 грн. індекс інфляції та 19918,60 грн. - 3% річних.
Заявою про зменшення позовних вимог за вих. від 25.02.15 №285, яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача 586386,66 грн. основного боргу, 122588,43 грн. індексу інфляції та 21263,39 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 року (суддя Косун В.Л.) по справі №908/613/15-г позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1, код ЄДРПОУ 25605170, р/р 260080132447 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" (49127, м.Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 17-Б, оф. 15-16, код ЄДРПОУ 34245231, р/р № 26000213348202 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Київ, МФО 351005) - 586 386 (п'ятсот вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят шість) грн. 66 коп. основного боргу, 21263 (двадцять одну тисячу двісті шістдесят три) грн. 39 коп. 3% річних, 122578 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 33 коп. індексу інфляції та 14604 (чотирнадцять тисяч шістсот чотири) грн. 57 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 у справі №908/613/15-г в частині стягнення 21263,39 грн. 3% річних, 122578,33 грн. -інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 21263,39 грн. 3% річних, 122578,33 грн. - інфляційних втрат. Судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що згідно з п. 7.1. договору оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом перерахування 100% передоплати за партію відвантаженої продукції на розрахунковий рахунок постачальника згідно з виставленим рахунком-фактурою. Апелянт вважає, що обов'язком позивача є виставлення рахунку для оплати поставленого товару. На думку апелянта, обов'язок з оплати продукції виникає у відповідача тільки після виконання позивачем обов'язку як з поставки товару, так і з виставлення рахунку. Умовами договору визначено строку оплати товару - отримання рахунку. Однак, в порушення п.7.1 договору позивачем рахунки виставлені не були, а тому відповідач вважає, що у нього не виникло обов'язку з оплати товару, а відтак, відсутні правові підстави для застосування ст.625 Господарського процесуального кодексу України та необґрунтовано стягнув 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на "20" травня 2015 р. о 11:00 год. у складі колегії суддів: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Потапенко В.І., суддя Тарасова І.В.
Розпорядженням голови суду від 20.05.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Потапенка В.І. та хворобою судді Тарасової І.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Білецька А.М., суддя Істоміна О.А.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015р. розгляд справи було відкладено на 22.06.2015р. о 12:00 год.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її незаконною та необґрунтованою. Просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
21.07.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" (постачальник) та приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь" (покупець) укладено договір № 239АЭСсн, за умовами якого (п.1.1. договору) постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості згідно зі специфікацією № 1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW - м. Дніпропетровськ згідно "Інкотермс 2000".
За умовами п. 4.2. договору, постачальник зобов'язаний надати покупцю до початку приймання товару (партії товару), але не пізніше 36-ти годин з моменту відвантаження оригінали наступних документів:
- товаротранспортну накладну;
- сертифікат або паспорт якості постачальника чи виробника - 1 екземпляр на партію товару;
- оригінал рахунку-фактури - 1 екземпляр на партію товару;
- видаткову накладну;
- податкову накладну.
Відповідно до п. 5.1. договору, поставка партії товару здійснюється протягом двох календарних днів з моменту отримання 100% передоплати.
Пунктом 6.2. договору сторони визначили, що загальна сума договору складає 1677463,44 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 279577,24 грн.
Договір вступає в силу з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.14, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. договору в редакції додаткової угоди від 28.12.12 № 2).
Згідно із ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
На виконання умов договору від 21.07.11, ТОВ "ТД "Содружество" поставлено відповідачу товар на загальну суму 592322,46 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 23.10.13 № 10763 на суму 5952,72 грн., від 25.10.13 №10883 на суму 46588,50 грн., від 25.10.13 № 10885 на суму 3430,01 грн., від 28.10.13 №10928 на суму 5488,01 грн., від 28.10.13 № 10929 на суму 4870,61 грн., від 01.11.13 №11130 на суму 13720,01 грн., від 01.11.13 № 11131 на суму 6860 грн., від 04.11.13 № 11185 на суму 92134,55 грн., від 06.11.13 № 11277 на суму 29566,63 грн., від 07.11.13 № 11365 на суму 5179,31 грн., від 11.11.13 № 11463 на суму 29646 грн., від 15.11.13 № 11728 на суму 52494,26 грн., від 18.11.13 № 11783 на суму 30179,26 грн., від 25.11.13 № 12019 на суму 33280,02 грн., від 25.11.13 № 12020 на суму 4081,70 грн., від 27.11.13 № 12146 на суму 53459,03 грн., від 27.11.13 № 12147 на суму 10290,01 грн., від 29.11.13 № 12260 на суму 6242,59 грн., від 02.12.13 № 12316 на суму 30485,26 грн., від 02.12.13 № 12317 на суму 6860 грн., від 06.12.13 № 12528 на суму 54085,50 грн., від 10.12.13 № 12574 на суму 62317,78 грн., від 12.12.13 №12758 на суму 5110,70 грн.; рахунками-фактурами, а саме: від 23.10.13 № СФ-0015312/01 на суму 5952,72 грн., від 25.10.13 № СФ-0015445/01 на суму 46588,50 грн., від 25.10.13 №СФ-0015445/02 на суму 3430,01 грн., від 28.10.13 № С-0015503 на суму 5488,01 грн., від 28.10.13 № С-0015504 на суму 4870,61 грн., від 01.11.13 № СФ-0015808/01 на суму 13720,01 грн., від 01.11.13 № СФ-0015809/01 на суму 6860 грн., від 04.11.13 № СФ-0015887/01 на суму 92134,55 грн., від 06.11.13 № СФ-0016011/01 на суму 29566,63 грн., від 07.11.13 № СФ-0016136/01 на суму 5179,30 грн., від 11.11.13 № СФ-0016276/01 на суму 29646 грн., від 15.11.13 № СФ-0016573/01 на суму 52494,26 грн., від 18.11.13 № СФ-0016652/01 на суму 30179,26 грн., від 25.11.13 № СФ-0016967/01 на суму 33280,02 грн., від 25.11.13 № СФ-0016968/01 на суму 4081,70 грн., від 27.11.13 № С-0017156 на суму 53459,03 грн., від 27.11.13 № С-0017157 на суму 10290,01 грн., від 29.11.13 № СФ-0017299/01 на суму 6242,59 грн., від 02.12.13 № СФ-0017382/01 на суму 30485,26 грн., від 02.12.13 № СФ-0017383/01 на суму 6860 грн., від 06.12.13 № СФ-0017699/01 на суму 54085,50 грн., від 10.12.13 № СФ-0017794/01 на суму 62317,78 грн., від 12.12.13 № СФ-0018038/01 на суму 5110,70 грн., товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з п. 7.1. договору, оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом перерахування 100% передоплати за партію відвантаженої продукції на розрахунковий рахунок постачальника згідно з виставленим рахунком-фактурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково на суму 5935,80 грн., внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 586386,66 грн.
Факт наявності основної заборгованості у розмірі 586386,66 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не були виставлені рахунки для оплати поставленого товару, а тому у відповідача не виникло обов'язку з оплати товару, а відтак, відсутні правові підстави для застосування ст.625 Господарського процесуального кодексу України та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.
Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За умовами п. 4.2. договору, постачальник зобов'язаний надати покупцю до початку приймання товару (партії товару), але не пізніше 36-ти годин з моменту відвантаження оригінали наступних документів: - товаротранспортну накладну; - сертифікат або паспорт якості постачальника чи виробника - 1 екземпляр на партію товару; - оригінал рахунку-фактури - 1 екземпляр на партію товару; - видаткову накладну; - податкову накладну.
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з п. 7.1. договору, оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом перерахування 100% передоплати за партію відвантаженої продукції на розрахунковий рахунок постачальника згідно з виставленим рахунком-фактурою.
Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що за домовленістю сторін допускаються інші форми розрахунків.
Однак щодо домовленостей про інші форми розрахунку, то в установленому порядку умови оплати товару не змінювалися.
Апелянт посилається на те, що не отримував рахунки-фактури на оплату поставленого товару, а матеріали справи не містять доказів направлення усіх рахунків, зокрема, описів вкладення у цінний лист.
Однак такі твердження відповідача спростовуються наступним.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Видаткова накладна є первинним документом бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" лише первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт здійснення операції передачі певного товару від постачальника до покупця. Для надання видатковій накладній юридичної сили й доказовості вона повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.
Як вбачається з належним чином засвідчених копій видаткових накладних, вони містять всі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством. У накладних зазначено найменування, ціну за одиницю товару та кількість товару, що входить у партію поставки, наявний підпис представника ПрАТ «Азовелектросталь» (Набока А.В.) та печатка підприємства. Дата вказана у накладній про прийняття товару покупцем, вказана і на рахунках-фактурах, та є датою поставки товару постачальником та отримання відповідачем вказаних документів.
Вищезазначені накладні підтверджують факт здійснення господарської операції по передачі товару від постачальника до покупця на загальну суму 586386,66 грн.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу позивача про стягнення основного боргу в розмірі 586386,66 грн.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 3% річних в сумі 21263,39 грн. за період з 13.12.13р. по 25.02.15р. та індексу інфляції в розмірі 122588,43 грн. за період з травня 2014 р. по грудень 2014 р., то колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 21263,39 грн. за період з 13.12.13р. по 25.02.15р. погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки розрахунок здійснений вірно, а відповідач не спростував факту наявності основного боргу внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом першої інстанції перевірено суму заявленої до стягнення інфляційних втрат та частково задоволено вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 122578,33 грн. за період з травня 2014 року по грудень 2014 року. В іншій частині вимоги про стягнення індексу інфляції правомірно відхилені через необґрунтованість.
Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 року по справі №908/613/15-г залишити без змін.
Повний текст постанови складено 24.06.15 р.
Головуючий суддя Горбачова Л.П.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Істоміна О.А.