Справа №2-303/09
19 січня 2009р. м. Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі
Головуючого судді Грабика В.В.
При секретарі Цюрпіті Т.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” про розірвання кредитного договору, стягнення моральної шкоди, -
На розгляді Ленінського районного суду м. Вінниці знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” про розірвання кредитного договору, стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Згідно кредитного договору від 30.03.2005р. він отримав кошти в загальній сумі 7381,74 дол. США на придбання автомобіля та укладення договору страхування. Приблизно через півтора місяці автомобіль був знищений пожежею, яка сталася в результаті несправності електропроводки автомобіля. Відповідач не вжив заходів по отриманню коштів за договором страхування від страховика та маючи на це право не розірвав кредитний договір і продовжує проводити за ним нарахування незважаючи на те, що транспортний засіб знищений. Вказані дії та бездіяльність відповідача спричинила йому й моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 20 000грн..
В судовому засіданні позивач позов підтримав та зазначив, що кошти по кредитному договору перестав сплачувати після знищення автомобіля внаслідок пожежі.
Представник позивача позов підтримала та просила розірвати кредитний договір на підставі ст.652ч.2 ЦК України так як: 1.сторони не передбачали, що станеться пожежа автомобіля і цей випадок не буде визнаний страховим; 2.банк не звернувся за стягненням страхового відшкодування ; 3.автомобіль був пошкоджений в результаті пожежі, яка є страховим випадком; 4. позивач не брав би кредит якби знав, що банк буде бездіяти в питанні стягнення страхового відшкодування. У банку згідно договору виникло право на розірвання кредитного договору, але він не скористався цим правом, а продовжує проводити по договору нарахування та здійснювати стягнення з позивача в порядку примусового виконання рішень суду. Підставами для стягнення моральної шкоди є ст.23 та ст.1167 ЦК України.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову в зв”язку з його безпідставністю.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
30 березня 2005 р. між ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №VIL0AK00020031, за яким ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” перерахував на відкритий у УСБ поточний рахунок №26002010417000 КТ «Трансфер» ОСОБА_1 на строк по 28.03.2009 р. включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 7381,74 доларів США на купівлю автомобіля у сумі 6107,00 доларів США і на оплату страхових платежів у сумі 1274,74 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії в розмірі 0,13% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати (за винятком суми кредиту що надається для оплати страхових платежів), плюс сума, розрахованої відповідно до п.3.11. даного договору. Кредитним договором передбачено наступне: погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період плати, за який приймається період з «25» по «30» число кожного місяця позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 169,26 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією (п.1.1); позичальник крім іншого зобов”язаний до одержання кредиту застрахувати заставне майно (п.2.2.6); банк на власний розсуд, має право змінити умови договору (достроково витребувати кредит, сплату комісії й відсотків за його користування та виконання інших зобов”язань за цим договором) або розірвати договір у судовому порядку (при цьому, в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором) при виникненні кожної з подій передбаченої в п.2.3.2 (п.2.3.2).
13 березня 2005 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” укладено договір застави рухомого майна №0031, відповідно до умов якого, заставою забезпечується виконання ОСОБА_1 за кредитним договором №VIL0AK00020031від 30.03.2005 р.. Предмет застави - автомобіль ВАЗ 2115,2005р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1.
30 березня 2005 р. між ТОВ «Страхова компанія «Кредо»(страховик) в особі страхового агента ПриватБанк(вигодонабувач) в особі старшого експерта відділу споживчого кредитування Бондар О.Ю. та ОСОБА_1(страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №VIH0AK на виконання договору застави, укладеного між ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №VIL0AK00020031 від 30.03.2005 р. позичальника ОСОБА_1.
Ладижинським районним судом 22.01.2007р. видано виконавчий лист на виконання рішення Ладижинського районного суду Вінницької області від 05.10.2006 р. в цивільній справі за позовом ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості виданий виконавчий лист для проведення стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” заборгованість в сумі 39291,17 грн., сплаченого 392,91 грн. державного мита та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.
Ладижинським районним судом Вінницької області від 14.01.2008 р. виданий виконавчий лист для стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” заборгованість в сумі 16583,89 грн., сплаченого 165,83 грн. державного мита та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.
Згідно ст.23ч.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав.
Згідно ст.323ч.1 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.652ч.1,ч.2 ЦК України ... Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору, звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно ст.1054ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1167ч.1 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Що стосується позовної вимоги про розірвання договору кредиту з підстав, передбачених ст.652ч.2 ЦК України, то суд виходив з наступного.
Кредитним договором не передбачено звільнення позичальника від виконання зобов”язань за кредитним договором при знищенні предмета застави та страхування. Разом з тим кредитним договором банк наділений правом діяти на власний розсуд в результаті невиконання позичальником умов договору, а саме чи то змінити умови договору та зажадати дострокового повернення коштів або ж розірвати договір. Умовами кредитного договору не передбачений обов”язок банку на звернення до страховика про виплату страхового відшкодування та гарантування страховиком виплат за договором страхування. Як вбачається з пояснень представника позивача, пожежа автомобіля страховиком не визнана страховим випадком і по цій причині страхувальнику відмовлено у виплаті страхового відшкодування. З огляду на зміст ч.2ст.652 ЦК України , обставини встановлені судом при розгляді справи, обґрунтування представника позивача надані в судовому засіданні , суд приходить до переконання в тому, що підстави для розірвання договору відсутні. Знищення автомобіля в результаті пожежі, яка не визнана страховиком страховим випадком , на переконання суду не може бути визнано істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору кредиту, оскільки банк свої зобов”язання за договором виконав - перерахував торгівельній організації кошти за придбаний позичальником автомобіль, а позичальник скориставшись цими коштами придбав за договором купівлі-продажу автомобіль, тобто набув права власності на рухоме майно та відповідно до ст.323 ЦК України несе ризик його утримання з врахування умов договору страхування, який не є предметом даного позову. Разом з тим, на переконання суду позивач не позбавлений права на судовий захист в інший спосіб передбачений ст.16 ЦК України.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, то суд виходив з наступного. Правовідносини між сторонами за даним позовом виникли з кредитного договору . Вимога про стягнення моральної шкоди на підставі ст.1167 ЦК України не може бути застосована так як не стосується зазначених правовідносини і не передбачена главою 53 ЦК України УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ, як наслідок зміни чи розірвання договору. Крім того , позивачем не доведено факт спричинення моральної шкоди відповідачем та не обґрунтовано її розмір. За наведених вище обставин в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.23ч.1,323ч.1,652ч.1.ч.2,1054ч.1,1167ч.1 ЦК України, ст.10,60,212-218 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Вінницької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” про розірвання кредитного договору, стягнення моральної шкоди.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: