справа № 1-89/09
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
30.01.2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Мішеніної С.В.
при секретарі МазуровійО.В.
за участю прокурора Соловйова О.В.
адвокатів ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця с. Олександрівна Вінницького району
Вінницької області, українця, громадянина
України, освіта середня, інваліда третьої групи,
розлученого, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2несудимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -
11.06.2008 р. близько 14.30 хв. ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом марки „Опель Астра” н/з НОМЕР_1, рухався по вул.. Соборній в напрямку вул.. Театральної в м. Вінниці. Наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на перехресті вул.. Соборна-Артинова в м. Вінниці, перед яким в сусідній смузі зупинився транспортний засіб, ОСОБА_1 не переконався, чи на пішохідному переході немає пішоходів, та не змінюючи швидкість і не прийнявши міри до зупинки керованого ним автомобіля, скоїв наїзд на ОСОБА_2який рухався на пішохідному переході, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, де вказано:
п. 1.5. „Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров ю громадян, завдавати матеріальних збитків.”
п. 18.1 „Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека”.
п. 18.4 „Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека”.
Внаслідок дій ОСОБА_3 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого відривного перелому основи міжвиросткового підвищення правої великогомілкової кістки, закритого перелому медіального (внутрішнього) виростку правої стегнової кістки, гемартрозу (наявність крові в суглобі) правого колінного суглобу, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що не являються небезпечними для життя, але спричиняють тривалий розлад здоров я, понад 21 день. (п. 2.2.1 а,в - „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” - Наказ № 6 від 17.01.1995 р).; закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, садна в лівій тім яній ділянці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров я. Всі вищевказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, не виключено внаслідок, зазначеного в „установчій частині” „постанови”, ДТП, 11.06.2008 р. відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2380 від 08.10.2008 р.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, вказавши, що вчинив його при викладених обставинах, які ним не оспорюються
Вина підсудного доводиться зібраними по справі доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 11.06.2008 р. близько 14.30 хв. він, переходячи пішохідний перехід, розташований по вул.. Соборна-Артинова в м. Вінниці, подивився ліворуч чи немає автомобілів, дійшовши до середини переходу, він подивився праворуч, побачивши автомобіль, він продовжив рух, оскільки водій автомобіля пропустив його. Коли він вийшов із-за габариту вищевказаного автомобіля, водій якого його пропустив, на нього скоїв наїзд автомобіль марки „Опель-Астра” під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в правому ряду в напрямку вул.. Театральна. Після того, як автомобіль марки „Опель-Астра” скоїв на нього наїзд, він впав на проїзну частину.
Представник потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 11.06.2008 р. ОСОБА_1 здійснив наїзд на її сина, який переходив дорогу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у її сина були середнього ступеню тілесні ушкодження та черепно-мозкова травма.
Вина підсудного також підтверджується матеріалами справи:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.06.2008 р. (а.с. 4-8);
- протоколом огляду транспортного засобу від 11.06.2008 р. (а.с. 8);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 18.09.2008 р. за участю ОСОБА_3, де підсудний ОСОБА_1 пояснив та показав обставини вчинення ДТП (а.с. 67-70);
- висновком автотехнічної експертизи № 304 А від 26.09.2008 року, згідно якого в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля „Опель-Астра” д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 18.1,18.4 Правил дорожнього руху. Питання, як повинен був діяти ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці, експертами не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі авто техніки не потрібно, і може бути вирішене органами слідства (суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 „Обов'язки і права пішоходів” Правил дорожнього руху. З технічної точки зору можливість попередження наїзду у водія автомобіля „Опель-Астра” д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 полягала у виконанні ним вимог п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху. У дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля „Опель-Астра” д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п. 18.1,18.4 Правил дорожнього руху України, які знаходилися з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 84-88);
- висновком судово-медичної експертизи № 2380 від 08.09.2008 р. , згідно якого у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого відривного перелому основи міжвиросткового підвищення правої великогомілкової кістки, закритого перелому медіального (внутрішнього) виростку правої стегнової кістки, гемартрозу (наявність крові в суглобі) правого колінного суглобу, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що не являються небезпечними для життя, але спричиняють тривалий розлад здоров я, понад 21 день. (п. 2.2.1 а,в - „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” - Наказ № 6 від 17.01.1995 р).; закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, садна в лівій тім яній ділянці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров я. Всі вищевказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, не виключено внаслідок, зазначеного в „установчій частині” „постанови”, ДТП, 11.06.2008 р. (а.с. 91-92).
Вислухавши покази підсудного, потерпілого, представника потерпілого, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При обранні виду і міри покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 позитивно характеризується, раніше несудимий, те, що він являється інвалідом третьої групи, думку потерпілого.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання підсудного суд не вбачає.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання підсудного суд враховує вчинення злочину щодо малолітнього.
З урахуванням особи підсудного ОСОБА_1, тяжкості вчиненого ним злочину суд вважає за можливе застосувати штраф.
Суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню в частині відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі в розмірі 12322,05 грн., в частині відшкодування моральної шкоди частково з урахуванням психічних та фізичних страждань потерпілого, а також майнового стану підсудного ОСОБА_3, який являється пенсіонером, інвалідом третьої групи в сумі 5000 грн., а також за оплату послуг адвоката 1000 грн.
ОСОБА_1 є суб єктом Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 р. та відповідно ст. 1 п. „г” підлягає звільненню від покарання, проти чого він не заперечує, згідно його заяви про застосування відносно нього зазначеного Закону.
Відповідно, суд вважає за доцільне застосувати відносно підсудного ОСОБА_1 вказаний Закон України „Про амністію” від 12.12.2008 р.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до одного року.
Звільнити ОСОБА_3 від покарання згідно ст. 1 п. „г”, 14 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 р.
Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 12 322,05 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, 1000 грн. за оплату правової допомоги.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в розмірі 300 грн. 48 коп.
Речовий доказ: автомобіль марки „Опель-Амега” н/з НОМЕР_1, який знаходиться на штрафмайданчику при ДАЇ м. Вінниці - повернути ОСОБА_1
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня проголошення до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: