Справа: № 750/3517/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
18 червня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.04.2015 року, -
Позивач звернулась до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача з приводу відмови включити до заробітної плати, з якої обчислено пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати; зобов'язання відповідача врахувати вказану допомогу та індексацію при обчисленні розміру пенсії та, в зв'язку з цим, здійснити її перерахунок в розмірі 80% починаючи з 02.10.2014 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.04.2015 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії з приводу відмови ОСОБА_2 у включенні до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати починаючи з 02.04.2015 року; зобов'язано відповідача включити до заробітку ОСОБА_2 для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, здійснити в зв'язку з цим донарахування до розміру пенсії, який був встановлений їй під час призначення та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього перерахунку; у задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку відповідача і з 07.12.2012 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Під час обчислення пенсії позивачу не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 19 520 грн. 37 коп. та індексацію заробітної плати в розмірі 10 889 грн. 07 коп., оскільки їх не було вказано в пред'явленій позивачем довідці про складові заробітної плати, виданої за останнім місцем її роботи.
02.04.2015 року позивач звернулася до відповідача з письмовою вимогою про включення до розрахунку пенсії вказаних видів матеріальної допомоги та індексації, при цьому надала уточнену Довідку про складові заробітної плати, видану 02.04.2015 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Однак, листом від 03.04.2015 року відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Відмова мотивована тим, що на думку відповідача, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати чинним законодавством України не віднесені до складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державного службовця.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року N3723-XII (далі - Закон N3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону N3723-XII, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, з наведених положень вбачається, що призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» 24.03.1995 року №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень ч. 2 ст. 33 Закону N3723-XII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Враховуючи вищевикладене, суми індексації заробітної плати та матеріальні допомоги входять до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 року та 14.05.2013 року.
З урахуванням наведених норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 є неправомірними, оскільки при нарахуванні та виплаті позивачу сум матеріальної допомоги та сум індексації страхові внески (збір на обов'язкове державне пенсійне страхування) були сплачені, а отже наведені складові заробітної плати повинні враховуватися при обчисленні (перерахунку) пенсії.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.04.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.04.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: А.Г. Степанюк
О.І. Шурко
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Шурко О.І.