№ 1-кп/760/214/2015 року
19.06.2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого- судді: ОСОБА_1
за участю секретарів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 1-кп/760/214/2015, що зареєстроване в ЄРДР 10.10.2014 року за № 12014100140000628, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Береги Берегівського району Закарпатської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого: 16.09.2014 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Скаржинці Хмельницького району Вінницької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
за участю прокурорів : ОСОБА_6
ОСОБА_7
захисників : ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
потерпілого : ОСОБА_11
обвинувачених : ОСОБА_4
ОСОБА_5
09.10.2014 року, приблизно о 23 год. 30 хв., обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва, побачили раніше невідомого їм ОСОБА_11 , який спав на своїй дорожній сумці, і обвинувачений ОСОБА_4 запропонував обвинуваченому ОСОБА_5 відкрито викрасти майно потерпілого, на що ОСОБА_5 погодився.
Реалізуючі свій злочинний намір, що направлений на відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_11 , розбудили його та, будучи агресивно налаштованими, наказали віддати належне йому майно, при цьому ОСОБА_5 почав нишпорити по особистих речах потерпілого, а ОСОБА_4 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_5 , наказав потерпілому віддати барсетку фірми «Lead hake», вартістю 37 грн. 50 коп., яка була в руках останнього, на що ОСОБА_11 не
погодився, але ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрито викрали вказану барсетку, вартістю 37 грн. 50 коп., у якій знаходились грошові кошти в сумі 70 гривень, 100 російських рублів (згідно офіційного курсу НБУ на 09.10.2014 року становить 32 гривні 34 копійки), навушники до мобільного телефону «Нокіа», вартістю 20 грн. 00 коп., зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», вартістю 28 грн. 70 коп., і флакон парфумів «DOLLAR», з урахуванням зносу та наявності дефектів не видалось за можливе визначити вартість.
В той же час, обвинувачений ОСОБА_5 , діючи спільно та узгоджено з обвинуваченим ОСОБА_4 , стягнув з руки ОСОБА_11 належний йому наручний годинник «RIDD», вартістю 25 грн. 00 коп., який обвинувачені відкрито викрали.
З викраденим майном обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Діями обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_11 на загальну суму 213 грн. 54 коп..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у відкритому викрадені чужого майна визнав частково та пояснив, що з ОСОБА_5 познайомився за рік до 09.10.2014 року.
09.10.2014 року, приблизно в 22 год. він з другом вживали горілку в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва, де побачив ОСОБА_5 , який вже був на підпитку. Він підійшов до ОСОБА_5 і, так як у них не було грошей, то він запропонував ОСОБА_5 підійти попросити гроші в потерпілого, якого вони побачили в цьому залі і, який в той час лежав на своїх сумках. Вони з ОСОБА_5 підійшли до ОСОБА_11 , розбудили його і сказали йому щоб він дав пару гривень, але потерпілий відповів, що в нього немає грошей і віддав барсетку. ОСОБА_5 ощупував кишені потерпілого, який сидів тихо. Потім він побачив в руках потерпілого барсетку і сказав ОСОБА_11 щоб той віддав барсетку, він подивиться чи є там гроші, чи немає. Потерпілий віддав барсетку. Він при потерпілому відкрив барсетку, в якій були навушники 2 шт., одеколон, 100 рос. руб., та 60 грн., зарядний пристрій. Він все це забрав разом з барсеткою і пізніше віддав ОСОБА_5 .. ОСОБА_5 в цей час побачив на руці потерпілого годинник і наказав ОСОБА_11 віддати годинник. Потерпілий простяг руку, а ОСОБА_5 зняв годинник з руки потерпілого. Потім він з барсеткою, а ОСОБА_5 з годинником пішли від ОСОБА_11 ..
Він віддав ОСОБА_5 барсетку і сказав йому витягти звідти всі речі і віддати йому барсетку. ОСОБА_5 віддав йому гроші в сумі 100 рос.руб, а гроші в сумі 60 грн. залишив собі. Через деякий час їх затримали працівники міліції та виявили в них та вилучили барсетку, 2 шт. навушників. Гроші в сумі 100 рос. руб. в нього не вилучили, так як він їх викинув у смітник, бо вони йому були не потрібні. У ОСОБА_5 вилучили гроші в сумі 60 грн., флакон з парфумами, зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа». Вважає, що він та ОСОБА_5 діяли незаконно по відношенню до потерпілого ОСОБА_11 , це було пограбування.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у відкритому викрадені чужого майна визнав частково та пояснив, що з ОСОБА_4 він познайомився за рік до події, потерпілого ОСОБА_11 вони не знали.
09.10.2014 року, на початку 23 год. в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва він зустрів ОСОБА_4 , який як і він був на підпитку. ОСОБА_4 запропонував підійти до потерпілого ОСОБА_11 й запитати чи є гроші. Потерпілий ОСОБА_11 лежав на полу під касами, а сумка лежала під головою. Вони з ОСОБА_4 підійшли до потерпілого, але він не пам'ятає, хто з них запитав у ОСОБА_11 чи є в нього гроші. ОСОБА_11 сказав, що грошей немає. ОСОБА_4 помітив у потерпілого ОСОБА_11 барсетку та запитав, що в ній,
та сказав щоб той віддав барсетку. Потерпілий ОСОБА_11 сказав, щоб почекали, він забере свій паспорт. Він, ОСОБА_5 , барсетку не оглядав. Він помітив на руці потерпілого годинник й сказав щоб він знімав годинник. Він не стягував з руки ОСОБА_11 годинник, а останній його віддав сам. Потім він з ОСОБА_4 пішли від потерпілого. ОСОБА_4 передав йому парфуми та зарядний пристрій до мобільного телефону. Грошей йому ОСОБА_4 не передавав і про них він нічого не знає. У нього були свої гроші.
Незабаром, біля кафе в 4 залі вокзалу його затримали працівники міліції, які у нього вилучили годинника, парфуми, зарядний пристрій до мобільного телефону. Потерпілий вже був в міліції і вказав його та ОСОБА_4 як осіб, що його пограбували.
Потерпілий ОСОБА_11 його та ОСОБА_4 трохи злякався, бо їх двоє, а він один, і вони були на напідпитку. Потерпілий ОСОБА_11 сказав тільки не бийте, і він все віддасе, на що вони відповіли, що його (потерпілого) ніхто бити не буде. Розуміє, що він та ОСОБА_4 протизаконно відкрито викрали чуже майно. Стверджує, що його поведінка була не агресивною, а також заперечує, що оглядав рюкзак потерпілого.
Вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна при обставинах, що викладені у фабулі вироку, підтверджується доказами, які були досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження.
Показаннями потерпілого ОСОБА_11 , який в судовому засіданні стверджував, що 09.10.2014 року він йшов з роботи додому, але так як він запізнився на електричку, то він вирішив переночувати на залізничному вокзалі. Він заснув в залі № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва. Його ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розбудили, це було в 23 год. 30 хв., і хтось з них сказав щоб він віддавав барсетку, гаманець та телефон. Обвинувачені примусили його віддати майно, оскільки вели себе агресивно, то злякався, що його поб'ють, якщо він не віддасть їм все що вони просять.
Він не пам'ятає, хто з обвинувачених зняв з його плеча барсетку, в якій були дві пари навушників, зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», гроші в сумі 70 грн. (номіналом 50 грн. та 20 грн.) та 100 російських рублів, одеколон. Також забрали рюкзак, який потім повернули, але з рюкзака забрали креми для рук, після бриття, для бриття.
Хтось з обвинувачених сказав щоб він віддав наручний годинник, який був зав'язаний на нитці. ОСОБА_4 намагався зняти наручний годинник, але в нього не вийшло. Після того, як він зняв годинника з руки, то його забрав ОСОБА_5 .. Після цього, обвинувачені пішли, а він пішов до міліції і незабаром обвинувачених було затримано біля кафе. Працівники міліції сказали обвинуваченим викладати речі з кишенів. Його речі знайшлися в кишенях обвинувачених. Про вилучення його речей у обвинувачених було складено протокол.
Діями обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 йому було завдано матеріальної шкоди на суму 213 грн. 54 коп..
Свідок ОСОБА_12 , інспектор ПС БПС при УМВС України на ПЗЗ, в судовому засіданні пояснив, що число не пам'ятає, звернувся громадянин, який повідомив, в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва двоє невідомих, які перебували у нетверезому стані, вимагали, щоб він віддав барсетку, він відмовився, тоді вони забрали барсетку з його особистими речами, а також зірвали з руки годинник. Він пішов в зал очікування, де потерпілий прямо вказав спочатку на ОСОБА_5 , у якого був годинник, а потім на ОСОБА_4 , у якого під курткою була барсетка. Дані громадяни були затримані й доставлені в кімнату міліцію, куди була викликана слідчо-оперативна група. Потерпілий вказав на ОСОБА_5 як на особу, яка зірвала з руки годинник.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 нормально себе вели, визнали що скоїли пограбування потерпілого, якому пропонували все віддати й щоб він не писав на них заяву, але потерпілий був незгоден.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що на період жовтня 2014 року він працював слідчий СВ ЛВ на ст. Київ - Пасажирський УМВС України на ПЗЗ і ним в ході досудового розслідування складалися процесуальні документи, в т.ч. і протоколи огляду місця події.
В ході оглядів місця події 10.10.2014 року ним у обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було вилучено майно, що належало потерпілому барсетку, про що були складені протоколи, до яких були додані ілюстративні таблиці, що виготовляв експерт, який приймав участь при проведенні вказаних слідчих дій, і можливо експерт помилково зазначив, що ілюстративні таблиці до протоколів огляду місця події від 09.10.2014 року. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 добровільно приймали участь в слідчих діях.
Свідок ОСОБА_14 , слідчий СВ ЛВ на ст. Київ - Пасажирський УМВС України на ПЗЗ, в судовому засіданні пояснив, що він проводив слідчі дії відносно обвинувачених, а саме: впізнання потерпілим, який впізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як осіб, які 09.10.2014 року, приблизно о 23 год. 30 хв., в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва, відкрито викрали належне йому майно. Дату проведення даної слідчої дії він не пам'ятає, але дати, що вказані в протоколах пред'явлення осіб для впізнання відповідають дійсності, т.я. дати в протоколах він ставив особисто. Щодо того, що в ілюстративних таблицях до протоколів експертом, який приймав участь при проведенні вказаних слідчих дій, зазначена дата 09.10.2014 року, він не може пояснити, але вірною датою є 10.10.2014 року.
В ході судового розгляду провадження обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили, що впізнання потерпілим осіб, які вчинили відносно нього правопорушення, а також огляд місця події, в ході яких у них було вилучено майно, що належить ОСОБА_11 , 10.10.2014 року за їх участю проводилися, був також присутнім і експерт, який фотографував в той самий день коли проводились слідчі дії, а тому суд вважає, що ілюстративні таблиці є додатками до протоколів огляду місця події від 10.10.2014 року та до протоколів пред'явлення осіб для впізнання від 10.10.2014 року.
Протоколами огляду місця події від 10.10.2014 року, відповідно до яких було вилучено: у обвинуваченого ОСОБА_5 наручний годинник фірми «RIDD», зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», флакон парфумів фірми «Dollar», а у обвинуваченого ОСОБА_4 барсетка фірми «Lead hake», навушники до мобільного телефону «Нокіа».
Як пояснювали обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказані речі вони відкрито викрали 09.10.2014 року, приблизно о 23 год. 30 хв., у потерпілого ОСОБА_11 в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва, при обставинах, що викладені у фабулі вироку (а.п. 10-13 т. 2).
Протоколами пред'явлення осіб для впізнання від 10.10.2014 року, згідно яких потерпілий ОСОБА_11 впізнав обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як осіб, які 09.10.2014 року, приблизно о 23 год. 30 хв., в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва, відкрито викрали належне йому майно при обставинах, що викладені у фабулі вироку (а.п. 14-19 т. 2).
Протоколом огляду від 10.10.2014 року відповідно до якого у присутності потерпілого ОСОБА_11 були оглянуті наручний годинник фірми «RIDD», зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», флакон парфумів фірми «Dollar», барсетка фірми «Lead hake», навушники до мобільного телефону «Нокіа» і як слідує з пояснень потерпілого ОСОБА_11 вказані речі належать йому і вони були відкрито викрадені обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 при обставинах, що викладені у даному вироку (а.п. 20-21 т. 2).
Постановою від 10.10.2014 року наручний годинник фірми «RIDD», зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», флакон парфумів фірми «Dollar», барсетка фірми «Lead hake», навушники до мобільного телефону «Нокіа», що належать потерпілому ОСОБА_11 , і яки відкрито викрали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 09.10.2014 року, приблизно о 23 год. 30 хв., в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва, визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження (а.п. 29-30 т. 2).
Висновком товарознавчої експертизи № 437 від 24.10.2014 року, який в судовому засіданні підтримала експерт ОСОБА_15 , на момент вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням зносу та наявності дефектів залишкова вартість могла становити: наручного годинника фірми «RIDD» - 25 грн. 00 коп., зарядного пристрою до мобільного телефону «Нокіа» - 28 грн. 70 коп., барсетки фірми «Lead hake» - 37 грн. 50 коп., навушників - 20 грн. 00 коп..
Встановити залишкову вартість флакону парфумів фірми «Dollar» на момент вчинення кримінального правопорушення з урахуванням зносу та наявності дефектів не видалось за можливе (а.п. 22-27 т. 2).
Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, оскільки у суду не має підстав для сумнівів, а тому обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнає винними в тому, що вони своїми умисними діями за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_4 і повторно, відкрито викрали чуже майно (грабіж), а тому їх дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст.186 КК України.
Доводи обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що потерпілий ОСОБА_11 сам віддав своє майно, серед якого були гроші в сумі 60 гривень, а не 70 гривень, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються доказами, які досліджені в ході судового розгляду, в т.ч. і показання потерпілого ОСОБА_11 , який стверджував, що обвинувачені примусили його віддати своє майно, оскільки вони вели себе агресивно, і тому він злякався, що його поб'ють, якщо він не віддасть їм все що вони просять. Він барсетку та наручний годинник добровільно не віддавав, ними відкрито заволоділи обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як і грошима в розмірі 70 гривень.
Посилання обвинувачення ОСОБА_5 на те, що зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», який був вилучений у нього під час огляду місця події 10.10.2014 року, належить йому і він про це говорив слідчому, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні заявив, що обвинувачений ОСОБА_5 не посилався на ці обставини; протоколом огляду місця події від 10.10.2014 року, відповідно до якого у обвинуваченого ОСОБА_5 серед інших речей було вилучено і зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа» і з його пояснень слідувало, що зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа» він разом з ОСОБА_4 відкрито викрав 09.10.2014 року, приблизно о 23 год. 30 хв., у потерпілого ОСОБА_11 в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу м. Києва (а.п. 10-13 т. 2); протоколом огляду від 10.10.2014 року відповідно до якого були оглянуті речі, в т.ч. зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», які були вилучені у обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , і як слідує з пояснень потерпілого ОСОБА_11 вказані речі, в т.ч. зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», належать йому (а.п. 20-21 т. 2).
А тому суд вважає позицію обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні як бажання уникнути покарання за вчинене.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких,його особу: раніше судимий, вчинив злочин, за який засуджується в період іспитового строку, негативно характеризуються за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, але перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «побутове пияцтво».
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його відношення до скоєного, суд вважає доцільним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, за який засуджується, протягом іспитового строку за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2014 року, то суд відповідно до вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком вважає необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком (а.п. 58-62 т. 2).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких, його особу: раніше не судимий, задовільно характеризуються за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його відношення до скоєного, суд вважає доцільним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. 8, 62 Коституції України, ст. 3 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України приєднати до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2014 року і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі, відраховуючи строк відбуття покарання з 10.10.2014 року.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності обвинуваченому ОСОБА_16 і ОСОБА_17 у залишити утримання під вартою.
Визнати винним ОСОБА_5 , за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_5 обрати особисте зобов'язання з покладеними на нього судом обов'язками: прибувати за кожною вимогою до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави витрати за залучення експерта по 196 грн. 56 коп. з кожного.
Речові докази: наручний годинник фірми «RIDD», зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», флакон парфумів фірми «Dollar», барсетка фірми «Lead hake», навушники до мобільного телефону «Нокіа», що знаходяться на зберіганні в камеру зберігання речових доказів ЛВ на станції Київ-Пасажирський УМВС України на ПЗЗ, повернути потерпілому ОСОБА_11 ..
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 в той же строк з дня отримання копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченим та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня, після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
С У Д Д Я: ОСОБА_1