ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 червня 2015 року Справа № 813/1815/15
11:58 год.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Грень Н. М.,
секретар судового засідання Кіщак К.В.,
представника позивача Романів О.Б.,
відповідачі не з'явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області Колієвича Андрія Вікторовича, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області Колієвича Андрія Вікторовича, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №17275854, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Колієвичем А.В. про відмову у державній реєстрації права власності на будівлю гаражів, що розташована у м. Львові по вул. Липинського, буд. 12;
- зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «Укртранснафта» право власності на будівлю гаражів, що розташована у м. Львові по вул. Липинського, буд. 12.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.11.2014 року позивачем отримано рішення № 17275854 про відмову у державній реєстрації права власності на будівлю гаражів, що розташована у місті Львові по вул. Липинського, 12. Вважає таке рішення протиправним та зазначає, що уповноваженою особою ПАТ "Укртранснафта" 12.11.2014 року за реєстраційним номером №8922869 подано заяву про державну реєстрацію права власності на будівлю гаражів та додані всі передбачені законодавством документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідачі явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час і місце судових засідань повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавали. Через канцелярію суду 12.06.2015 року за вх.. № 18970 надійшли письмові заперечення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Колієвича А.І. в яких зазначив, що законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на не рухоме майно не передбачено автоматичного перенесення даних з реєстрів у яких з 2013 року здійснювалась реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень до Державного реєстру речових прав та нерухоме майно. Відповідно до законодавства державна реєстрація прав проводиться на підставі поданих заявником документів та у відповідності до них після встановлення державним реєстратором відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Також зазначає, що згідно відомостей ЄДРРП на підставі свідоцтва на право власності ЯЯЯ № 805289 від 15.06.2005 року та витягу про реєстрацію № 10071027 від 13.03.2006 року за адресою м. Львів, вул. Липинського, 12 вже є зареєстроване право державної власності за державою Україна, ВАТ “Укртранснафта” має право повного господарського відання. Оскільки державним реєстратором було встановлено невідповідність заявлених прав та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.
ПАТ "Укртранснафта" в особі Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" з метою державної реєстрації права приватної власності на будівлю гаражів, що розташовані у м. Львові по вул. Липинського, 12 звернулось до реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за встановленою формою.
Згідно із карткою прийому заяви від 12.11.2014 року, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) подана Романів Олегом Богдановичем зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.11.2014 року за реєстраційним номером 8922869. Разом із заявою подано: копію паспорта громадянина України, серія та номер КА563309, виданого 18.09.1997 року Жовківським РВ УМВС України у Львівській області; копію довіреності, серія та номер 12/89, видану 06.06.2014 року публічним акціонерним товариством “Укртранснафта”; квитанцію (державне мито), серія та номер 020710097, видану ПАТ Акціонерно-комерційним банком “Львів”; квитанцію (за надання інформації), серія та номер 18872, видану 05.05.2014 року Західним ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк”; свідоцтво на право власності на будівлю, серія та номер б/н, видане 15.06.2005 Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер 10071027, виданий 13.03.2006 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”; копію статуту серія та номер 10701050062037566, виданого 10.06.2011 року Печерською районною в м. Києві Державною адміністрацією; копію листа серія та номер 10-15-9661 виданого 23.07.2014 року Фондом державного майна України; копію переліку майна серія та номер б/н виданого 21.052003 року Міністерством палива та енергетики України; копію листа серія та номер 7/12-741 виданого 21.05.2003 року Міністерством палива та енергетики України; довідку серія та номер № 93-10/5501, видану 23.10.2014 року ПАТ “Укртранснафта”; технічний паспорт серія та номер б/н, виданий 20.06.2012 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області Колієвичем Андрієм Ігоровичем розглянуто заяву від 12.11.2014 року № 8922869 та прийнято рішення від 18.11.2014 року № 17275854 про відмову у державній реєстрації права власності на будівлю гаражів, що розташовані у м. Львові по вул. Липинського, 12.
Підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень стало, те що із заявою звернулася неналежна особа згідно пданих документів, а саме: свідоцтва від 15.06.2005 року, виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10071027 від 13.03.2006 року, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" є Відкрите акціонерне товариство "УКРТРАНСНАФТА". Вказаний об'єкт (будівля гаражів, яка знаходиться за адресою: вул. Липинського, 12 у м. Львові ) перебуває в повному господарському віданні (форма власності державна). Згідно поданих документів відсутні правові підстави для реєстрації приватної власності за ПАТ "УКРТРАНСНАФТА".
Не погоджуючись із прийнятим державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області рішенням № 17275854 про відмову у державній реєстрації права власності на будівлю гаражів, що розташовані у м. Львові по вул. Липинського, 12, позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування вказаного рішення та з вимогою зобов'язати відповідача зареєструвати за ним право власності на вказане майно.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-ІV від 01.07.2004 року (далі - Закон № 1952), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державній реєстрації, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону № 1952, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Статтею 8 Закону № 1952 визначено повноваження органу державної реєстрації прав. Так, орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 ст. 15 Закону № 1952 встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону №1952 документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1952 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року (далі - Порядок № 868).
Відповідно до п. 36 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.
Згідно з п. 37 Порядку № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:
1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;
2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;
5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;
6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;
7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;
8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;
10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем для проведення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень разом з іншими документами державному реєстраторові подано свідоцтво про право власності від 15.06.2005 року серії ЯЯЯ № 805289, видане Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, на будівлю гаражів, яка знаходиться за адресою: вул. Липинського, 12 у м. Львові. Відповідно до даного свідоцтва будівля дана будівля перебуває в повному господарському віданні ВАТ “УКРТРАНСНАФТА” на праві державної власності.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГК та іншими законами.
Частина 5 ст. 22 ГК України говорить, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Тобто, з наведеного можна зробити висновок, що право господарського відання покладено в основу створення суб'єктів господарювання державного сектора економіки, і за таких умов майно не передається у власність суб'єкта господарювання, а лише надається йому для здійснення його статутної діяльності.
Слід відмітити, що право господарського відання є похідним правом і реєструються таке право після проведення державної реєстрації права власності на відповідний об'єкт нерухомого майна.
Крім того, позивачем до заяви додано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, з якого встановлено, що Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 13.03.2006 року зареєстровано будівлю гаражів /літ. Г-1/, загальною площею 272,3 кв.м. за адресою вул. Липинського В., 12 у м. Львові на праві державної власності за ВАТ "Укратранснафта".
Відтак, з огляду на те, що нерухоме майно, для проведення державної реєстрації права приватної власності якого звернувся позивач, уже зареєстроване на праві державної власності за ВАТ "Укратранснафта", державним реєстратором було встановлено невідповідність заявлених прав вже зареєстрованим правам на нерухоме майно.
Посилання позивача на те, що Фондом державного майна України підтверджено, що вказане майно не включене до Єдиного реєстру обтяжень державної власності, оскільки листом Фонду державного майна України від 23.07.2014 року № 10-15-9661 позивача повідомлено про те, що відомості щодо майна, яке увійшло до статутного капіталу господарського товариства до реєстру не надаються, суд вважає безпідставним, оскільки даний лист не спростовує зареєстрованого права державної власності на вказане нерухоме майно.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно встановлено факт невідповідності заявлених прав вже зареєстрованим правам на нерухоме майно та їх обтяженням, адже право власності на будівлю гаражів за адресою: вул. Липинського, 12 у м. Львові, як це засвідчує свідоцтво про право власності від 15.06.2005 року, належить державі, тобто зареєстроване за державою Україна, а позивач на праві повного господарського відання здійснює в її інтересах лише правомочності права власності, що за таких обставин дає суду підстави для відмови у задоволені позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на будівлю гаражів.
Враховуючи викладені обставини, у суду також відсутні підстави для задоволення похідної від первинної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на будівлю гаражів, що в сукупності є наслідком відмови у позові.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Всупереч наведеним вимогам позивач не надав суду належних, необхідних та достатніх доказів щодо неправомірності поведінки відповідача.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що дії та рішення відповідача узгоджуються з критеріями поведінки суб'єкта владних повноважень, встановленими ч. 2 ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2015 року.