Справа № 2-518/10
Номер провадження 0
07 червня 2010 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
- головуючого судді Бурко Р.В.
- при секретарі Кац І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, та просить суд винести рішення яким Стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу по договору позики з урахуванням встановленого індекс інфляції у розмірі 49 100 грн. 00 коп. та стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму боргу по договору позики з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 49 099.99 грн. 99 коп., стягнути з відповідачів сплачене державне мито у рівних частинах згідно квитанції. В Обґрунтував свої вимоги тим, що 20 березня 2007 року він з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку уклали письмовий договір позики. Відповідно до умов Договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 79 000 грн. на придбання легкового автомобіля для своєї сім'ї. Па підтвердження укладення договору позики та його умов ОСОБА_2 була представлена розписка, яка посвідчила передання позичальнику ОСОБА_2 позикодавцем ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 79 000 грн. на придбання легкового автомобіля для своєї сім'ї.
Згідно п. 2.2 Договору, кошти повинні бути повернені, якщо ОСОБА_2 не придбає автомобіль до 20 квітня 2007 року. Автомобіль був придбаний 28.03.2007 року.
Згідно п. 2.3 Договору, позичальник зобов'язався повернути позику до 20.04.2009 року у розмірі, що еквівалентний 15 643 доларів США за курсом НБУ щодо гривні з урахуванням індексу інфляції та сплатити відсотки у розмірі 10% річних за користування позикою. У разі прострочення повернення позики позичальник додатково сплачує проценти відповідно до п.п.6.1 договору.
Позивач до суду не з'явився однак направив до суду представника який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та крім того пояснив, що відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 01.10.2005 року. 17.06.2009 р. рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний. Тобто, придбаний автомобіль с спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3. який був придбаний та використовувався в інтересах сім»ї.
Відповідно до ч.4 ст. 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Згідно ч.3 ст. 73 СК України, стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
За весь час прострочення ОСОБА_2 повернуто 10 942 грн., що підтверджується відповідними розписками. На теперішній час борг по Договору позики з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 98199 грн. 99 коп.. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Згідно з ст. 527 ЦК України Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. За наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 - позовні вимоги визнав в повному обсязі та пояснив суду, що дійсно отримав по договору позики від ОСОБА_1 79 000 грн. які використав для придбання автомобіля для родини, про укладання договору сповістив ОСОБА_3 та вважає, що ОСОБА_1 на законних підставах вимагає як від нього так і від ОСОБА_3 стягнення боргу в рівних частинах. Просить заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 01.10.2005 року. 17.06.2009 р. рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний. 28 березня 2007 року ОСОБА_2 придбано автомобіль марки Форд, автомобіль дійсно придбано в шлюбі. ОСОБА_2 займався підприємницькою діяльністю, про суму коштів які отримував ОСОБА_2 від підприємницької діяльності їй не відомо так як її чоловік постійно приховував свої прибутки. До придбання нового автомобіля у них у власності уже був автомобіль, який ОСОБА_2 реалізував, після чого придбав новий. Про укладання договору позики їй нічого не відомо.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд визнав за потрібне, щоб відповідач - ОСОБА_3 дала особисті пояснення.
В судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та пояснила, що з ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 01.10.2005 року. 17.06.2009 р. рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда шлюб між ними був розірваний. 28 березня 2007 року ОСОБА_2 придбано автомобіль марки Форд. Проте, що прокопенко С.С. і ОСОБА_1 уклали договір процентної позики який мав місце 20.03.2007 року йїй нічого не відомо, в цей час вона перебувала на лікарняному та готувалась до пологів, приймати такі рішення, що до укладання угоди та придбання автомобіля не могла. Крім того, укладений ОСОБА_2 договір створює обов'язки та суперечить її інтересам.
Договір був укладений ОСОБА_2 не в інтересах сім'ї так як вона, перебуваючи в стані вагітності та готуючись до пологів, потребувала матеріальної допомоги від ОСОБА_2 автомобіль не був необхідною та першочерговою річчю в якому потребувала сім»я так як автомобіль в сім»ї уже був. Також зазначила, що про укладання договору та його умови їй не відомо та й ОСОБА_2 її до відома не ставив. Про існування договору стало відомо лише в вересні 2009 року. ОСОБА_2 кошти давав лише на ведення господарства.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, відповідачів проаналізувавши правовідносини між сторонами та надавши їм відповідну правову оцінку, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено,20.03.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 письмово формі укладено договір процентної позики, згідно якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 кошти в сумі 79 000 грн. Зазначений договір підписаний сторонами. На підтвердження укладання договору позики та його умов ОСОБА_2,20.03.2007 року, склав розписку яка посвідчує передання йому коштів.
Згідно ч.3 ст. 73 СК України, стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. В судовому засіданні підтвердження цьому не встановлено, крім того позивачем питання про це не ставилось взагалі.
В судовому засіданні не встановлено, що договір був укладений ОСОБА_2 в інтересах сім'ї, а тому отримані кошти ОСОБА_2 від укладання угоди від 20.03.2007 року не можна вважати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49 100 грн. 00 коп. боргу за договором процентної позики від 20.03.2007 року, з урахуванням встановленого індексу інфляції підлягає задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 49 099 грн. 99 коп. за договором процентної позики від 20.03.2007 року, з урахуванням встановленого індексу інфляції - відмовити.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові втрати присуждаються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 491 грн. 00 коп. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів , наданих сторонами.
Керуючись: ст. ст. 526,527, 625, 1046-1050 ЦК України, ст..ст.60,65,73 ст.ст. 88,202,203 ЦПК України, суд-,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49 100 грн. 00 коп. боргу за договором процентної позики від 20.03.2007 року, з урахуванням встановленого індексу інфляції, 491 грн. 00 коп. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 49 099 грн. 99 коп. за договором процентної позики від 20.03.2007 року, з урахуванням встановленого індексу інфляції - відмовити.
На рішення суду протягом 10 днів може бути подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровського Р. В. Бурко
районного суду
м.Кіровограда