Справа № 2-152/10
Номер провадження 0
27 січня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого-судді Галагана О.В.
при секретарях - Бібіковій Г.С., Непик Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ „ПриватБанк" про визнання дій неправомірними та повернення надлишково сплачені кошти , -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до ЗАТ КБ „ПриватБанк" та просила :
- Визнати рішення ЗАТ КБ «ПриватБанк» з приводу змін умов кредитного договору № КОМБОА01580034 від 07.03.2008 року щодо підняття з 10.12.2008 року відсоткової ставки до 15,12% неправомірним, тобто таким, що суперечить умовам договору.
Визнати рішення ЗАТ КБ «ПриватБанк» з приводу змін умов кредитного договору № КСМОСА01580034 від 07.03.2008 року щодо підняття з 02.03.2009 року відсоткової ставки до 17,52% неправомірним, тобто таким, що суперечить умовам договору та діючому законодавству.
- Зобов'язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» залишити відсоткову ставку по кредитному договору КОМООА01580034 від 07.03.2008 в розмірі 12%, шляхом надання відповідного графіку погашення кредиту.
- Зобов'язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок коштів надмірно сплачених мною за відсотковою ставкою в розмірі 15,12%, зарахувавши надлишок сплачених коштів в погашення основного боргу.
Під час розгляду справи уточнила позовні вимоги та просила :
- Визнати зміни умов кредитного договору КСМБСАОІ580034 від 07.03.2008 року про підняття з 12.10.2008року відсоткової ставки з 12% до 15,12% ЗАТ КБ «ПриватБанк» неправомірними, тобто такими, що суперечать умовам договору та діючого законодавства.
- Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» різницю надмірно сплачених коштів за зміненою відсотковою ставкою в розмірі 15,12% та 12% передбачених кредитним договором, в сумі 3200грн. на користь ОСОБА_1 та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивач уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Вказала, що відповідач відмовився від нарахування відсоткової ставки в розмірі 17,52% та на час розгляду справи умови кредитного договору виконані, однак залишок по кредиту виплатила виходячи з відсоткової ставки 15,12%, оскільки в іншому випадку кошти внесені в рахунок погашення кредиту, згідно умов кредитного договору будуть направлятись на погашення штрафних санкцій або пені.
Представник відповідача проти позову заперечила, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях на позовну заяву поданих під час розгляду даної справи.
Суд заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та позивачем 07.03.2008 року укладено кредитний договір КОМБСіАОІ580034, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) доларів США на споживчі цілі.
31.10.2008 року від Банку позивачем було отримано листа від 29.09.2008 року за № 20.1.3.2/6-22855/2549 (а.с.12,76), відповідно до якого починаючи з 12.10.2008 року відсотковий розмір ставки банком в односторонньому порядку збільшено з 12% до 15,12%. В обґрунтуванні своїх вимог Банк посилається на підвищення рівня облікової ставки Національного Банку України з 8,5 до 12 відсотків.
Вказане повідомлення Банком направлено рекомендованим листом на адресу позивача 24.10.2008 року(а.с.70).
Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2 Кредитного Договору - Банк має право в односторонньому і грядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні їон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні 'ітьше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Відповідно до вступної частини постанови Націнального банку України N 168 від 10.05.2007 р. "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" правила прийняті з метою захисту прав споживачів під час укладання договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.
Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміні кредитної політики банку).
Таким чином, зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
В свою чергу, всупереч ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, з листа відповідача, направленого на адресу позивача, не вбачається конкретних обставин, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки по Кредитному Договору до 15,12 % річних.
Судом не береться до уваги посилання відповідача в своєму листі на підвищення облікової ставки НБУ з 8,5% до 12% як на підставу зміни відповідачем процентної ставки по Кредитному договору, оскільки не відповідає дійсності, тому, що як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір між відповідачем та позивачем було підписано 07.03.2008 року, на момент підписання Кредитного Договору діяла постанова Національного банку України N 492 від 29.12.2007 року, згідно якої розмір облікової ставки становив 10 %. Після підписання Кредитного договору розмір облікової ставки на підставі постанови Правління Національного банку України N 107 від 21.04.2008 р. "Про регулювання грошово-кредитного ринку" облікова ставка з 20.04.2008 року була змінена до 12 %, така ж ставка діяла з 16.02.2009 року (Лист НБУ від 16.02.2009р. N 14-011/778-2395), з 15.06.2009 - 11% (Постанова НБУ від 12.06.2009 N 343) і з 12.08.2009р. по час розгляду справи - 10.25% (Постанова НБУ від 10.08.2009 N 468).
Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 Кредитного договору збільшення процентної ставки Банком вищевказаному порядку можливо в границях у кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара СІЛА.
Таким чином, дії Банку по підвищенню відсоткової ставки більш ніж на 2% (10% облікова ставка НБУ, що діяла на час підписання кредитного договору - 12% облікова ставка НБУ, що діяла на час направлення відповідачем листа-повідомлення позивачу), а саме до 15,12% (тобто +3,12%) є неправомірними, та такими що суперечать умовам договору.
Стаття 11 Закону України „Про захист прав споживачів" передбачає, що у разі зміни відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, що також продубльовано п.2.3.1 Кредитного договору. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
У встановлений відповідачем у листі-повідомленні від 29.09.2008 року за № 20.1.3.2/6-22855/2549 строк до 05.10.2008року щодо повідомлення банк про незгоду підвищення відсоткової ставки, позивач звернутись не міг, оскільки, як зазначалось вище вказаний лист було відправлено лише 24.10.2008року, а тому автоматичне підвищення відсоткової ставки з 12.10.2008року без належного повідомлення про це позивача суперечить умовам договору та чинному законодавству.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
Стаття 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 N 2121-III передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством.
Згідно до ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України (що набула чинності 09.01.2009 року) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Тобто, оскільки позивач не надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки за Кредитним Договором, відсоткова ставка повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору.
Відповідно до ч. З ст. 1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Таким чином, є такою, що ґрунтується на Законі, а тому підлягає задоволенню вимога позивача про визнання зміни умов кредитного договору КСМГЮАО1580034 від 07.03.2008 року про підняття з 12.10.2008 року відсоткової ставки з 12% до 15,12% ЗАТ КБ ПриватБанк» неправомірними, тобто такими, що суперечать умовам договору та діючого законодавства.
Вказане є підставою до часткового задоволення вимоги про стягнення з ЗАТ КБ «ПриватБанк» різниці надмірно сплачених коштів за зміненою відсотковою ставкою в розмірі 15,12% та 12% передбачених кредитним договором на користь ОСОБА_1
Що стосується розміру суми, яка підлягає поверненню позивачу ЗАТ КБ «ПриватБанк» то судом неодноразово ставилось питання про надання відповідачем банківського розрахунку різниці між відсотковою ставкою передбаченою кредитним договором та підвищеною відсотковою ставкою у 15,12% яку сплатив позивач, однак таке зобов'язання суду виконане не було, а враховуючи відсутність у суду спеціальних знань щодо нарахування відсотків та обов'язкових платежів то є підстави до зобов'язання відповідача здійснити перерахунок такої різниці.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 51грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 215, 1056-1 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст. ст. 10, 11, 57 - 64, 212 - 215, ЦПК України, суд ,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати зміни умов кредитного договору КОМБОА01580034 від 07.03.2008 року про підняття з 12.10.2008року відсоткової ставки з 12% до 15,12% ЗАТ КБ «ПриватБанк» протиправними.
Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» різницю надмірно сплачених коштів ОСОБА_1 за зміненою відсотковою ставкою в розмірі 15,12% та 12% передбачених кредитним договором №КСгМТ)СА01580034 від 07.03.2008 року .
Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 81грн. понесених нею судових витрат.
Проведення розрахунку різниці між відсотковими ставками у 15,12% та 12% , яка була сплачена ОСОБА_1 покласти на ЗАТ КБ «ПриватБанк».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Кіровського О. В. Галаган
районного суду
м.Кіровограда