08 червня 2015 р. Справа № 876/4035/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №809/84/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківскої області до Відкритого акціонерного товариства «Агрохім» про стягнення заборгованості,-
08.01.2014р. Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - Управління) звернулось в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Агрохім» (далі - Товариство), просило стягнути з відповідача в користь Управління заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в листопаді 2013 році в розмірі 21 286,90 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. та прийняти нову, якою позов задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має здійснюватись підприємством незалежно від дати подання розрахунків про суми, які підлягають відшкодуванню. Не пред'явлення щорічно розрахунків підприємству не позбавляло Управління здійснити розрахунок фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначеної ОСОБА_1 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дати її призначення, тобто з 29.02.2008р. Таким чином дії Управління по формуванні та направленні розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ВАТ «Агрохім» є правомірними.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Управління супровідним листом від 18.11.2013р. №5431/06 надіслано відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначеної громадянину ОСОБА_1 відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на листопад 2013 року.
Відповідно до даного розрахунку позивачем визначено суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за листопад 2013 року у розмірі 21 286,90грн., пільгова пенсія якому призначена з 29.02.2008р. по 28.02.2013р. - дату досягнення особою пенсійного віку, та яка підлягає відшкодуванню ВАТ «Агрохім» (графа 15 розрахунку) (а.с.11-12).
Оскільки Товариством не відшкодовано Управлінню витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2 за листопад 2013 на суму 21 286,90 грн. по вказаній особі, Управління звернулось з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли з приводу відшкодування Товариством витрат на виплату та доставку пільгової пенсії врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі - Інструкція № 21-1), яка розроблена відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На момент набрання чинності Законом № 1058-IV порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій був врегульований Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до пункту 1 статті 1 якого, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до частини 1 статті 3, абзацу 2 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору сплачують до Пенсійного фонду України збір у порядку, визначеному законодавством України; на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 даного Закону встановлено, що для платників цього збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.
Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією № 21-1 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Розділ 6 Інструкції № 21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV.
Відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-15, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Агрохім», вважаючи, що в Управління відсутні повноваження для донарахування йому суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної громадянину ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 2, за листопад 2013 року в розмірі 21 286,90 грн., а сам розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є недійсним, звернувся з відповідним позовом до суду.
За результатами розгляду даної адміністративної справи постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р. у справі №876/4805/14, адміністративний позов ВАТ «Агрохім» задоволено повністю (справа №809/614/14). Зокрема, визнано недійсним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на листопад 2013 року на суму 21 286,90 грн. (а.с.62-70).
Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки Відділу документального забезпечення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. в адміністративній справі № 809/614/14 за позовом ВАТ «Агрохім» до УПФ України в Рожнятівському районі області про встановлення відсутності повноважень та зобов'язання вчинити певні дії набрала законної сили 11.02.2015р. (а.с.61).
Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Враховуючи вказані законодавчі положення та обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що підстави для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2013 року в розмірі 21286,90 грн. згідно виданого Управлінням розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на листопад 2013 року, відсутні, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №809/84/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді Н.В. Ільчишин
М.А.Пліш