03 червня 2015 р. № 876/7996/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Большакова О.О.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року в адміністративній справі № 2а-7873/11/1370 за позовом ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова головного управління Міндоходів у Львівській області, про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації транспортних засобів,
У липні 2011 року ОСОБА_2. (після зміни прізвища - ОСОБА_2.) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила визнати протиправними дії управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (надалі - УДАІ ГУМВС України у Львівській області) щодо державної реєстрації на її ім'я транспортних засобів:
- автомобіля марки «Mersedes-Benz Sprinter» 412 СDІ, 1997 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, здійсненої 03.09.2009 року;
- автомобіля марки «Mersedes-Benz Sprinter» Vito, 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, здійсненої 25.09.2009 року;
- автомобіля марки «Mersedes-Benz Sprinter» 210, 1997 р.в., д.н.з.НОМЕР_3, здійсненої 03.09.2009 року;
- автомобіля марки «Mersedes-Benz Sprinter» 412 СDІ 1998 р.в., д.н.з.НОМЕР_4, здійсненої 16.03.2010 року.
Також просила скасувати державну реєстрацію вказаних транспортних засобів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона не придбавала цих автомобілів і, всупереч вимогам законодавства, їх реєстрація була здійснена без сплати податку з власників транспортних засобів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Франківському районі м.Львова), яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що позивачем не надано доказів того, що транспортні засоби зареєстровано за нею за підробленими документами, а також інших обставин для скасування їх державної реєстрації. Позивача не було визнано потерпілою у кримінальній справі. Крім того, дані про зняття з реєстрації цих транспортних засобів у справі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України у Львівській області надав до ДПА у Львівській області інформацію щодо фізичних осіб, якими протягом 2008 - 2010 років здійснювалась перша реєстрація вантажних автомобілів в Україні та інформація про сплату податку по яких підлягає перевірці органами державної податкової служби. Серед зазначених фізичних осіб вказано і позивача ОСОБА_2
Відповідно до довідки ДПІ у Галицькому районі м.Львова кошти по сплаті податку з власників наземних транспортних засобів від позивача до бюджету при реєстрації транспортного засобу не надійшли.
Придбання цих транспортних засобів, подачу документів на реєстрацію цих транспортних засобів як особисто, так і за довіреністю та свою причетність до цього позивач заперечує; іншого в ході розгляду справи не встановлено.
Крім того, вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 01.07.2013 р. у кримінальній справі № 1-233/11 по обвинуваченню начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України у Львівській області встановлено, що протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів за фізичними особами без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів, серед яких є й автомобілі, зареєстровані на ОСОБА_2.): «Mersedes-Benz Sprinter» 412 СDІ, 1997 р.в., д.н.з. НОМЕР_1; «Mersedes-Benz Sprinter» Vito, 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 та «Mersedes-Benz Sprinter» 210, 1997 р.в., д.н.з.НОМЕР_3.
Також вироком Личаківського районного суду м.Львова від 13.11.2013 року в кримінальній справа № 1/463/51/13 по обвинуваченню ОСОБА_5 - бувшого заступника начальника Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України встановлено, що останній неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них провів 16.03.2010 року реєстрацію на ОСОБА_2. автомобіля марки «Mersedes-Benz Sprinter» 412 СDІ 1998 р.в., д.н.з.НОМЕР_4, без сплати податку з власників транспортних засобів.
Обидва вироки, які набрали законної сили, підтверджують реєстрацію зазначених вище транспортних засобів без сплати податку з власників транспортних засобів.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з покликанням на Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 (надалі - Порядок) та Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», виходив із того, що зібраними у справі доказами підтверджено те, що позивач не здійснювала придбання та реєстрацію цих транспортних засобів; крім того, транспортні засоби були зареєстровані протиправно без сплати податку з власників транспортних засобів.
Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції правильними.
Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1 Порядку на території України встановлено єдину процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - ТЗ), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Згідно з пунктом 8 Порядку державна реєстрація ТЗ проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) ТЗ, відповідність конструкції ТЗ установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація ТЗ проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду ТЗ, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
На підставі пункту 28 Порядку ввезені в Україну ТЗ підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах ДАІ.
Відповідно до абзаців першого та третього пункту 40 Порядку зняття з обліку ТЗ проводиться після їх огляду в підрозділах ДАІ на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, виявлення ТЗ, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах ДАІ, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів ДАІ оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи та за наявності ТЗ до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні ТЗ.
Також відповідно до частини шостої статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Як видно із системного аналізу зазначених вище норм права, наявність документа про сплату податку з власників транспортних засобів є обов'язковою умовою реєстрації такого транспортного засобу в органах ДАІ.
Відсутність такого документа, як і встановлення фіктивності чи підроблення такого документа, є підставою відмови у реєстрації такого транспортного засобу, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації транспортного засобу після його реєстрації, відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку - це є підставою для скасування реєстрації такого транспортного засобу, незалежно від того, хто є власником транспортного засобу - особа, що придбала за кордоном та ввезла в Україну цей транспортний засіб, чи інша особа, яка набула право власності на нього надалі.
Оскільки наявними у справі доказами підтверджено реєстрацію транспортних засобів без сплати податку з власників транспортних засобів, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання про підставність позовних вимог Лєсної (попереднє прізвище - Буга) М.М. про визнання дій відповідача протиправними та скасування державної реєстрації транспортних засобів і правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.
З даного приводу колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України неодноразово висловлювалася аналогічна правова позиція, зокрема, у постанові від 22 жовтня 2013 року № 21-104а13.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року в адміністративній справі № 2а-7873/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді О.О.Большакова
Н.М.Судова-Хомюк