08 червня 2015 р. Справа № 876/4001/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Гіри О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 19.01.2015 року звернулася до суду із позовною заявою до УПФ в Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку і виплати пенсію з врахуванням всіх видів оплати праці, матеріальну допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок) під час обчислення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 14 вересня 2009 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2015 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова подало апеляційну скаргу. В якій посилається на порушення судом норм матеріального права оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань не є складовими заробітної плати державного службовця, а тому не можуть враховуватися при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 14.09.2009 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районні м. Львова, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
08.12.2014 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної їй пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальну допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати.
Листом від 11.12.2012 року УПФ України в Шевченківському районні м. Львова відмовило позивачці у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що матеріальна допомога є одноразовою виплатою та не є складовою заробітної плати у розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу».
З довідки управління соціального захисту від 11.12.2012 року слідує, що до таких складових заробітної плати позивача входять також надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії та інших виплат, з яких було нараховано та фактично сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на суми матеріальної допомоги, допомоги на соціально-побутові потреби нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок.
Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Також, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому необхідно врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Згідно із ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи ст.100 КАС України, враховуючи дату звернення позивача до суду - 19.01.2015 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки в матеріалах справи наявні копії рішень судів про розгляд справ щодо правомірності і достовірності довідки про заробітну плату для одержання пенсії, а тому позов підлягає повністю з 14.09.2009 року.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 17.03.2015 року у справі №466/268/15-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар
Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2015 року