08 червня 2015 р. Справа № 876/115/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
представника третьої особи Голубинської сільської ради Олійник Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.12.2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2009 року по справі №5/105/(4/85) за позовом Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області до Свалявської районної ради Закарпатської області третя особа Голубинська сільська рада Свалявського району Закарпатської області, ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання недійсним рішення,-
ОСОБА_2 10.05.2012 року звернулася в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2009 року по справі №5/105/(4/85) за позовом Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області до Свалявської районної ради Закарпатської області третя особа Голубинська сільська рада Свалявського району Закарпатської області про визнання недійсним рішення Свалявської районної ради від 14.03.2010 року «Про розмежування території Солочинської та Голубинської сільської ради» в частині додаткового включення території санаторію «Кришталеве джерело» до земель Голубинської сільської ради щодо порушення її права як власника земельних ділянок.
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.12.2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами заяву залишено без задоволення.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для повторного розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Арбітражного суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року позов Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області задоволено.
Арбітражний суд мотивував своє рішення тим, що при встановленні меж між Голубинською та Солочинською сільськими радами було використано межу між бригадами №1 та №2, яка визначена згідно проекту внутрішньгосподарського землеустрою колгоспу ім. Ілліча (правонаступником якого є КСГП «Голубинське») затвердженого у 1989 році філією Інституту землеустрою України.
У квітні 2008 року виконавчим комітетом Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області подано заяву про перегляд рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року за нововиявленими обставинами.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що лише в жовтні 2007 року до Голубинської сільської ради було передано проект роздержавлення майна та земель колективного сільськогосподарського підприємства «Голубинське» про який сільська рада не знала, а тому вважає, що є підстави для перегляду рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року за нововиявленими обставинами. У відповідності до контурної відомості даного проекту роздержавлення земель та майна, визначені земельні ділянки, що надалися в колективну власність КСГП «Голубинське», з визначенням чітких меж, які з них відносяться до бригади №1 та бригади №2.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.08.2011 року заяву виконавчого комітету Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області - задоволено. Рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 11 травня 2000 року справі №4/85 скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову Солочинської сільської ради відмовлено.
Судом встановлено, що рішенням 3-ї сесії 23-ого скликання Закарпатської обласної ради від 25.11.1998 року на території Свалявського району було створено Солочинську сільську раду. Після створення Солочинської сільської ради того ж року була створена спеціальна районна комісія по розподілу майна та встановлення меж Голубинської та Солочинської сільських рад.
14.03.2000 року Свалявська районна рада рішенням десятої сесії двадцять третього скликання затвердила межі Солочинської та Голубинської сільських рад, по межах бригад №1 та №2 колгоспу ім. Ілліча (правонаступник якого є КСГП «Голубинське») та додатково територію санаторію-профілакторію «Кришталеве джерело» віднесла до Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області.
Так, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15 липня 2008 року по справі була призначена судово-земельна експертиза, де, зокрема, ставились питання з приводу контурів, за якими повинно відбуватись розмежування територій Голубинської та Солочинської сільських рад.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи №3009, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, від 07 липня 2009 року вбачається, що територія санаторію «Кришталеве джерело» згідно картографічних матеріалів внутрішньогосподарського землеустрою КСГП «Голубинське» та проекту роздержавлення земель КСГП «Голубинське» відноситься до земель державної власності і не знаходиться на території бригад №1 та №2.
Отже, розмежування земель повинно відбуватися за контурами бригад №1 та №2 згідно контурних відомостей земель КСГП «Голубинське» у відповідності до Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства «Голубинське».
За приписами ч.2 ст.245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Пунктами 4, 5 частини 2 статті 248 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, а також обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто, такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки заявниця не надала належних та допустимих доказів про обґрунтовані вимоги щодо нововиявлених обставин, які не були відомі суду при ухваленні рішення у справі, суд вважає що оскаржене рішення не порушує прав ОСОБА_2, оскільки зміна меж адміністративно-територіальних одиниць не впливає на права власників земельних ділянок.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 245 КАС України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, і як наслідок для задоволення заяви. Колегія суддів зазначає, що результат перегляду судового рішення повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору, за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Стаття 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.12.2014 року у справі №710/1399/12 провадження №8-а/306/1/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар
Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2015 року