09 червня 2015 р. Справа № 876/5194/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіна Євгена Володимировича, Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання протиправними та скасування рішень,-
У лютому 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіна Євгена Володимировича, Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 15.05.2014 року між позивачем та ОСОБА_3 були укладені два договори купівлі-продажу земельних ділянок площею по 1,0000 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_1), за якими ОСОБА_1 набув право власності на зазначені земельні ділянки. 06.10.2014 року позивач одержав витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ 27740788, № 27740072) та з'ясував, що на вказані земельні ділянки 19.08.2014 року та 20.08.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіним Є.В. були накладені обтяження у виді арешту нерухомого майна та заборони відділу Держземагенства Києво-Святошинського району, реєстраційній службі Києво-Святошинського районного управління юстиції, ТзОВ «Софіївський сад», ТзОВ «Об'єкт» вчиняти будь-які дії щодо відчуження, оформлення, переоформлення земельних ділянок на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду від 16.04.2014 року у справі № 369/3643/14-ц. Вважає, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію обтяжень речових прав стосовно вказаних земельних ділянок є такими, що прийняті з порушенням вимого чинного законодавства України, оскільки позивач не є стороною цивільної справи № 369/3643/14-ц, а на дату прийняття вказаних рішень право власності на земельні ділянки уже були зареєстровані за позивачем, відтак, державний реєстратор прав на нерухоме майно повинен був відмовити у державній реєстрації обтяжень. Просив позов задоволити.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.05.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,0000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування торгівельного комплексу, за ціною 371400,00 грн., за яким позивач прийняв у власність зазначену земельну ділянку.
Крім того, 15.05.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено ще один договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,0000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування торгівельного комплексу, за ціною 371400,00 грн., за яким позивач прийняв у власність зазначену земельну ділянку.
Приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Ракул О.В. одночасно з нотаріальним посвідченням зазначених договорів було також проведено реєстрацію за позивачем права власності на вказані земельні ділянки, внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.05.2014 року за індексними номерами 21663167, 21664152.
Як вбачається з матеріалів справи, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2014 року у цивільній справі № 369/3643/14-ц частково задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на земельні ділянки та заборонено відділу Держземагенства Києво-Святошинського району Київської області, реєстраційній службі Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, ТзОВ «Софіївський сад», ТзОВ «Об'єкт» вчиняти будь-які дії щодо відчуження, оформлення, переоформлення земельних ділянок, в тому числі, за кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (з наступними змінами та доповненнями) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Згідно ч. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, а частинами п'ятою, дев'ятою статті 153 цього ж Кодексу передбачено, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена; ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
За таких обставин, ухвали про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі, якими накладено арешт на земельні ділянки та заборонено вчиняти певні дії щодо таких ділянок, підлягають до виконання негайно і є тими судовими рішеннями, на підставі яких проводиться державна реєстрація обтяжень.
Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 року у справі №803/366/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич