Справа: № 825/1156/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
11 червня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я.М., Шурка О.І.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач - 1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач -2) про:
- визнання неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно незарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 30.11.2014 до військової частини НОМЕР_1 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до військової частини НОМЕР_1 .
- визнання неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати позивачу нарахованої згідно наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.12.2014 року № 575 за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року, від 02.01.2015 року № 02 за грудень 2014 року, від 04.02.2015 року № 90 за січень 2015 року, від 04.03.2015 року № 169 за лютий 2015 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 6131,76 грн.
- стягнуто з військової частини НОМЕР_1 нараховану грошову компенсацію в сумі 6131,76 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що наказом від 18.03.2014 року № 21 військового комісара Новгород-Сіверсько-Семенівського ОРВК ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «молодший сержант», що підтверджується витягом з наказу, 06.03.2015 року на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 7рс від 05.03.2015 позивач був звільнений (демобілізований) в запас.
Відповідно до розпорядження начальника Центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 «Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство» військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 та військових комісаріатів області знаходяться на продовольчому забезпеченні в/ч НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачами.
10.12.2014 року тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 видано наказ № 575 про зарахування на продовольче забезпечення військовослужбовців, призваних у зв'язку з мобілізацією (у т.ч. ОСОБА_1 згідно Додатку 10 до наказу від 10.12.2014 року № 575), при військовій частині НОМЕР_1 з 01.12.2014 року та про виплату військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошової компенсації замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року згідно затверджених відомостей (у т.ч. ОСОБА_1 згідно Додатку 10 до наказу від 10.12.2014 року № 575 у розмірі 4545,96 грн.).
02.01.2015 року тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 видано наказ № 2 у якому зазначено про виплату грошової компенсації замість належних норм харчування за грудень 2014 року у відповідності до відомостей нарахування у зв'язку з неможливістю забезпечення гарячою їжею, військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 , які призвані у зв'язку з мобілізацією, на підставі наданих рапортів (у т.ч. ОСОБА_1 згідно Додатку 10 до наказу від 02.01.2015 року № 2 у розмірі 546,22 грн.).
04.02.2015 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 видано наказ № 90 у якому зазначено про виплату грошової компенсації замість належних норм харчування за нормою №1 (загальновійськова) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року згідно затверджених відомостей у зв'язку з неможливістю забезпечення гарячою їжею, військовослужбовцям районних (міських) військових комісаріатів, які призвані у зв'язку з мобілізацією, на підставі наданих рапортів військовослужбовців (у т.ч. ОСОБА_1 згідно Додатку 10 до наказу від 04.02.2015року № 90 у розмірі 546,22 грн.).
04.03.2015 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 видано наказ № 169 у якому зазначено про виплату грошової компенсації замість належних норм харчування за лютий 2014 року згідно затверджених відомостей у зв'язку з неможливістю забезпечення гарячою їжею, військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 , які призвані у зв'язку з мобілізацією, на підставі наданих рапортів (у т.ч. ОСОБА_1 згідно Додатку 10 до наказу від 04.03.2015 року № 169 у розмірі 493,36 грн.)
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що з вищезазначеними наказами позивач ознайомлений не був, доказів їх оголошення Чернігівським ОВК суду також надано не було.
Чернігівським ОВК у період з 18.03.2014 року (дата зарахування на військову службу) по 30.11.2014 незараховано ОСОБА_1 на продовольче забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи зазначену обставину позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.3. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 року № 402 у Збройних Силах України (далі - Положення № 402) забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.
При цьому, за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату (підпункт «н» п. 1 приміток до «норми № 1 - загальновійськова» норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426).
Відповідно до п. 1.10 Положення № 402 військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.
З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2014 було здійснене зарахування позивача до списків особового складу частини та на всі види забезпечення військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно наказу № 21. Натомість, зарахування на продовольче забезпечення ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 фактично було здійснено тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 10.12.2014, що підтверджується наказом від № 575.
З пояснень представника відповідача-2 вбачається, шо з метою приведення власної діяльності до вимог законодавства України та відновлення порушених прав позивача наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.12.2014 року № 575 позивача було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч НОМЕР_1 .
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 18.03.2014 року (дата зарахування на військову службу) по 30.11.2014 року було неправомірно незараховано ОСОБА_1 на продовольче забезпечення до в/ч НОМЕР_1 , оскільки саме з дня прибуття до військового комісаріату громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, забезпечуються харчуванням за рахунок держави; військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення відповідним наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, фактичне зарахування позивача на продовольче забезпечення було здійснено 10.12.2014, у зв'язку з чим, ІНФОРМАЦІЯ_4 було несвоєчасно подано документи на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч НОМЕР_1 , а тому позов підлягає задоволенню в цій частині.
Разом з цим, необхідно зазначити, що п. 1.11 Положення № 402 передбачено, що військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира військової частини про вибуття з видачею атестата на продовольство.
Згідно п. 2.10 Положення № 402, за час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до чинного законодавства.
Згідно вимог чинного законодавства військовослужбовцям та іншим категоріям передбачена виплата грошової компенсації у розмірі вартості установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) в разі не видачі їх через відповідні їдальні у межах терміну, що не перевищує загального строку позовної давності. Підставою для здійснення такої компенсації є відповідний наказ.
Таким чином, оскільки докази, які б підтверджували виплату позивачу суми грошової компенсації замість встановлених норм харчування №1 - загальновійськова за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року, за грудень 2014 року, за січень 2015 року, за лютий 2015 року в/ч НОМЕР_1 суду не надано, колегія суддів вважає, що позивачу належить до виплати грошова компенсація замість встановлених норм харчування, за вказані періоди в сумі 6131,76 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість, відповідачем-1 не надано і у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності дій та рішень відповідачів.
Доводи, наведені відповідачем-1 в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно часткового задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення грошової компенсації - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Шурко О.І.
Василенко Я.М.