Справа: № 752/17646/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко О.Л. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
11 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва на постанову Голосіївського районний суд м.Києва від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця,-
У жовтні 2014 року, позивач звернулася до Голосіївського районний суд м.Києва з позовом до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що має право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням усіх складових заробітної плати.
Постановою Голосіївського районний суд м.Києва від 27 квітня 2015 року позов задоволено повністю.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням при обчисленні пенсії матеріальної допомоги та індексації протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 80%, з врахуванням при обчисленні пенсії матеріальної допомоги та індексації на підставі довідки про заробітну плату №585 від 20.08.2014 року, виданої УФЗБО ГУ МВС України в м.Києві, починаючи з 01.09.2014 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва з 30.04.2014 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Розрахунок пенсії позивача було здійснено на підставі довідок від 30.04.2014 року №311, №312, виданих управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС в м.Києві з урахуванням посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії та премії до державних, професійних свят та ювілейних дат за період з квітня 2009 року по березень 2014 року.
Як вбачається з копії довідки №585 від 20.08.2014 року, виданої УФЗБО ГУ МВС України в м.Києві, сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 246930 грн. 13 коп. з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги, індексації).
Позивач, 11.09.2014 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця на підставі довідки про заробітну плату №585 від 20.08.2014 року, виданої УФЗБО ГУ МВС України в м.Києві.
Але відповідач відмовив їй в перерахунку пенсії, мотивуючи свою відмову тим, що допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії згідно ст.33 Закону України «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.
Згідно ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» (зі змінами відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
Відповідно до ст.66 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою, з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески (максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону).
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять до структури заробітної плати.
Такий висновок закріплений в постанові Верховного Суду України від 20.02.2011 року у справі №21-430а11.
Відповідно до ст.244-2 ч.1 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, враховуючи, що з таких виплат, як матеріальна допомога та індексація, отриманих позивачем відповідно до довідки №585 від 20.08.2014 року, виданої УФЗБО ГУ МВС України в м.Києві, були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.45 ч.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: - у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; - у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії,- з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Суд першої інстанції дійшов правильного врахував ту обставину, що позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 11.09.2014 року, то позов підлягає задоволенню з 01.09.2014 року.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районний суд м.Києва від 27 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 16 червня 2015 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 11 червня 2015 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.