Справа: № 826/20743/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
09 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.
при секретарі: Гімарі Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року - позов задоволено, а саме:
визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області в частині невиконання вимог п. 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання бюджетних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 р. №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.14 р. по 30.09.14 р. додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по Фастівському району за цей же період та не надсилання інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Фастівської районної державної адміністрації;
стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 16, код ЄДРПОУ 03190780) 288 687 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 97 коп. на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ-30, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.14 р. по 30.09.14 р.
стягнуто з державного бюджету на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ-30, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) 560 (п"ятсот шістдесят) грн. 28 коп. судового збору.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.
Частиною 5 ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних взаємовідносин) визначено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказаний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" передбачено виділення коштів на компенсацію підприємствам транспорту за надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до п.п.4-6 Порядку перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним - компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20.
Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до суду докази надання ним протягом 2014 року (з 01.01.14 р. по 30.09.14 р.) послуг по перевезенню пільгових категорій громадян Фастівського району на суму 288 687, 97 грн., що підтверджується рахунками та обліковими формами з доказами їх отримання (листи Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації).
Однак, відповідачем за вказаний період проведено відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян не в повному обсязі.
Крім того, відповідач не надав доказів на спростування заявленої позивачем вартості наданих послуг у розмірі 288 687, 97 грн., тоді як сам по собі факт непідписання відповідачем направлених йому актів розрахунків таким доказом бути не може.
Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що в даному випадку наявні додаткові зобов'язання порівняно з фактичними бюджетними асигнуваннями на вказані видатки протягом 2014 року (з 01.01.14р. по 30.09.14 р.), і відповідач мав виконати вимоги п. 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, надсилати щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми, для їх подальшого обліку, що ним зроблено не було.
Укладені 01.01.14 р. та 01.02.14 р. між Управлінням праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" договори про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян є адміністративними договорами в розумінні п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Уклавши договір, незалежно від його правової природи, сторони зв'язані умовами його виконання, а право сторони на отримання виконання згідно договору підлягає захисту судом відповідної юрисдикції.
Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.
Відсутність коштів для належного виконання грошового зобов'язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.
Чинним законодавством України не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов'язання за укладеними договорами.
Проте, це не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань за укладеними договорами.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У справі "Кечко проти України" суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, колегія суддів не приймає доводи апелянта на відсутність бюджетних асигнувань на всю суму наданих послуг, як на підставу звільнення від зобов'язань взагалі.
Зобов'язання відшкодувати витрати на перевезення пасажирів, які користуються пільгами оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.14 р. по 30.09.14 р., виникає та існує незалежно від можливості його виконання станом на конкретну дату.
При цьому, фактичне виконання вказаних зобов'язань в будь-якому випадку має здійснюватися згідно бюджетного законодавства по мірі надходжень субвенцій з державного бюджету.
Таким чином, колегія суддів погоджується, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області в частині невиконання вимог п. 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання бюджетних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 р. №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.14 р. по 30.09.14 р. додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по Фастівському району за цей же період та не надсилання інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Фастівської районної державної адміністрації, є обґрунтованими.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи (листи відповідача на адресу позивача з березня по вересень 2014 р.) відповідачем по суті заборгованість не заперечується, проте пояснюється неможливість провести розрахунки фактом накладення арешту на рахунки, що свідчило про визнання зобов'язань, намір їх добровільного виконання та відсутність необхідності вирішувати спір у судовому порядку щомісяця, а тому доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду позивачем до уваги не приймаються.
Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про наявність адміністративно-господарських відносин між сторонами, які тривають, оскільки договори не були виконані відповідачем, а тому, вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україн, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: О.О. Шостак
І.Л. Желтобрюх
Ухвалу складено у повному обсязі 12.06.2015.
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Шостак О.О.
Желтобрюх І.Л.