Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 2-118/10
Іменем України
14.01.2010 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Скляренко О.П.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання державних актів, рішень сільської ради недійсними, зобов'язання звільнити земельну ділянку та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та державного акту, -
встановив:
У березні 2009 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0.1530га, яка розташована за адресою: с. Малютянка, вул. Ювілейна,11. В даний час межі та площа земельної ділянки в натурі не відповідають межам та площі земельної ділянки, зазначеної в державному акті. Зменшення розміру ділянки відбулось через те, що його сусіді, відповідачі по справі, отримали державні акти на свої земельні ділянки з порушення вимог закону. А саме, те що право користування у позивача виникло ще в 1995 році на підставі рішення ради про передачу йому в користування земельної ділянки. Тому при прийнятті рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сільська рада мала враховувати і наявність рішення ради від 29 вересня 1995 року №46\52 про передачу земельної ділянки в користування, акту відведення земельної ділянки в натурі від 03 жовтня 1995 року і паспорту забудови земельної ділянки від 26 жовтня 1995 року.
Неправомірними рішеннями сільської ради та видачею державного акту площа його земельної ділянки фактично становить 1354,99 кв.м. Частина земельної ділянки ОСОБА_1, яку захопила сусідній землекористувач ОСОБА_2 складає 120,14 кв.м, а частина земельної ділянки ОСОБА_4, яку захопив сусідній землекористувач ОСОБА_3 складає 54,87 кв.м.
Вказав, що ОСОБА_2, поставивши паркан на його земельній ділянці на відстані від межі зі сторони вулиці Ювілейна 1.47м і зі сторони лісу 3,08м, чим позбавила можливості користуватись частиною належної ділянки площею 120,14кв.м. Відповідач ОСОБА_3, поставивши парка на його земельній ділянці на відстані від межі зі сторони вулиці Ювілейна 0.7м і зі сторони лісу 1,55м позбавила можливості користуватись частиною земельної ділянки площею 54,87кв.м.
Просив суд рішення 11 сесії 24-го скликання Малютянської сільської ради від 31 січня 2004 року визнати недійсним в частині надання в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1571 га, яка розташована по вулиці Ювілейна, 13 в с. Малютянка; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія КВ №099886 від 06 травня 2004 року про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1571 га, яка розташована по вулиці Ювілейна, 13 в с. Малютянка; рішення виконавчого комітету Малютянської сільської ради від 26 листопада 1996 року №36\139 визнати недійсним в частині надання в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1490 га, яка розташована по вулиці Ювілейна, 9 в с. Малютянка; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія КВ №103 від 28 березня 1998 року про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1490 га, яка розташована по вулиці Ювілейна, 9 в с. Малютянка; зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити частину земельної ділянки ОСОБА_1, кадастровий номер 3222484201:01:003:0133 площею 0,1530 га, яка розташованапо вулиці Ювілейна,11 в с. Малютянка у межах згідно з планом, визначеному актом на право власності на земельну ділянку ЯД №676350, зареєстрованого в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за №0107329000017 шляхом знесення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особисто або за їх кошти парканів, які знаходяться на земельній ділянці позивача площею: землекористувачем ОСОБА_2 - 120,14 кв.м, землекористувачем ОСОБА_3 - 54,87 кв.м.
При розгляді справи ОСОБА_3 подала зустрічний позов. Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням сільської ради від 26 листопада 1996 року їй було надано дозвіл на приватизацію. В цьому ж році їй була відведена земельна ділянка в натурі на місцевості, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки був підписаний всіма сусідами. У 1998 році вона отримала державний акт. ОСОБА_1 звернувся до сільської ради за передачею йому у власність земельної ділянки у 2001 році. При погодженні меж земельної ділянки заміри проводились від існуючого паркану, тому у неї були відсутні претензії до ОСОБА_1 Вважає, що при виготовленні державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 були допущені або технічні помилки, або зловживання окремих осіб, що призвело до порушень вимог закону.
Вказала, що зазначений в державному акті ОСОБА_1 розмір земельної ділянки по державному акту не відповідає розміру який йому надавався рішенням ради. Про невідповідність розміру їй стало відомо лише у 2007 році, коли ОСОБА_1 подав першу позовну заяву.
Просила суд визнати частково незаконним та скасувати рішення Малютянської сільської ради №31\76 від 30 листопада 2001 року про передачу земельних ділянок в приватну власність в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,15 га по вулиці Ювілейна, 11,в с.Малютянка; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1530 га, що розташована в с. Малютянка, вулиця Ювілейна, 11, виданий 07 березня 2007 року ОСОБА_1
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали. Просили суд задоволити позов в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив задоволити.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив задоволити.
У судовому засіданні представник Малютянської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області просив розглянути справу відповідно до вимог закону.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, зустрічний позов ОСОБА_3 - задоволити частково з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 вересня 1995 року за №46/25 надано ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 0,15 га в постійне користування для будівництва індивідуального житлового будинку.
03 жовтня 1995 року на підставі рішення виконавчого комітету ради було встановлено в натуру межі присадибної ділянки, виділеної ОСОБА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, площа земельної ділянки 1596 кв.м., розміри земельної ділянки 57м х 28м.
Рішенням виконавчого комітету Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 жовтня 1995 року за №48\80 надано ОСОБА_1 дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку за типовим проектом № 144-000-847п.90 та господарських будівель згідно з нормами забудови на земельній ділянці 0,15 га в с. Малютянка по вулиці Ювілейна,11. На арк. справи 12-14 міститься план забудови, затверджений головним архітектором 01 листопада 1995 року.
У листопаді 2001 року ОСОБА_1 звернувся до сільської ради із заявою про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,15га, яка знаходиться по вулиці Ювілейна, 11, для індивідуального будівництва.
Рішенням виконавчого комітету Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 листопада 2001 року за №31/76-81 передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлових будинків та індивідуального будівництва громадянам с. Малютянка (згідно додатку - список громадян - ОСОБА_1 отримав земельну ділянку площею 0,15 га).
07 березня 2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серія ЯД №676350 на право власності на земельну ділянку площею 0,1530га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Малютяна, вулиця Ювілейна,11, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Рішенням виконавчого комітету Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29 вересня 1995 року за №46/56 надано ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,15 га в постійне користування для будівництва індивідуального житлового будинку.
03 жовтня 1995 року на підставі рішення виконавчого комітету ради було встановлено в натуру межі присадибної ділянки, виділеної ОСОБА_3 для будівництва індивідуального житлового будинку, площа земельної ділянки 1521 кв.м., розміри земельної ділянки 57м х 26м х 60м.
Рішенням виконавчого комітету Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 жовтня 1995 року за №48\88 надано ОСОБА_3 дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку за типовим проектом № 145-24-306.13.88 та господарських будівель згідно з нормами забудови на земельній ділянці 0,15 га в с. Малютянка по вулиці Ювілейна,9. На арк. справи 54-55 (приєднано справи) міститься план забудови, затверджений головним архітектором 26 жовтня 1995 року.
26 листопада 1996 року рішенням Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №36/339 ОСОБА_3 отримала у власність земельну ділянку.
09 грудня 1996 року було встановлено та погоджено межі земельної ділянки із сусідніми землекористувачами, на даному акті міститься і підпис ОСОБА_1 Дана обставина визнавалась і представниками позивача.
28 березня 1998 року ОСОБА_3 отримала державний акт серія КВ №103 на право власності на земельну ділянку площею 0,1490га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Малютянка, вулиця Ювілейна, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Рішенням Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 11-ї сесії 24-го скликання від 31 січня 2004 року передано у власність ОСОБА_2М земельну ділянку площею 0,1571га.
06 травня 2004 року ОСОБА_2 отримала державний акт серія КВ №099086 на право власності на земельну ділянку площею 0,1571га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютяна, вулиця Ювілейна, 13, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку.
Згідно висновку №7339 спеціаліста з будівельно-технічних досліджень, складеного 15 липня 2008 року, ОСОБА_5, яку було допитано в судовому засіданні у якості експерта, встановлено, що площа та межі земельної ділянки ОСОБА_1 в натурі не відповідають площі та межі земельної ділянки, зазначені в державному акті ОСОБА_1 З ліва площею 120,14 кв.м в межах: з точки А в точку А1 91,47 м, з точки А1в точку Г1-55,33 м. зточки Г1в точку Г - 3,08м, з точки Г в точку А - 55,99м. З права площею 54,87кв.м в межах: з точки Б в точку Б1 - 0,70м, з точки Б1 в точку В1 - 53,83м, з точки В1 в точку В - 1,55м, з точки В в точку Б - 53,80м.
У судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що при складенні висновку земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не досліджувались на відповідність їх площі та межам в натурі та площі та межам, зазначеним в державному акті.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.
За ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Встановлено, що рішенням колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 21 березня 2008 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 у 1995 році побудувала паркан по межовим знакам і при отриманні нею державного акту на право власності на землю у ОСОБА_1 ніяких претензій не було, про що свідчить його підпис у акті встановлення і погодження меж землекористування ОСОБА_3, складеного у 1996 році. До теперішнього часу паркан не переносився. ОСОБА_2 також збудувала паркан по межі своєї земельної ділянки, і не переносила його.
29 травня 2009 року за заявою ОСОБА_3 постійна депутатська комісія з питань врегулювання земельних відносин, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища з виїздом на місцевість, провела обміри земельної ділянки ОСОБА_3 та зафіксувала такі розміри: зі сторони вулиці ширина - 25,3м, з протилежної сторони ширина ділянки - 25,28м, довжина ділянки зі сторони садиби по вулиці Ювілейна,7 - 58,88м, з іншого боку - 59,09м, що відповідає зазначеним розмірам у Державному акті на право приватної власності на зазначену земельну ділянку.
24 грудня 2009 року за заявою ОСОБА_2 постійна депутатська комісія з питань врегулювання земельних відносин, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища з виїздом на місцевість, провела обміри земельної ділянки ОСОБА_2 та зафіксувала такі розміри: зі сторони вулиці ширина дорівнює 23,87м, з протилежної сторони ширина ділянки - 24м, довжина ділянки зі сторони садиби по вулиці Ювілейна, 11, дорівнює 56,10м.
Позивач та його представники не подала суду доказів на підтвердження факту перенесення огорож відповідачками ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідно до ст. 125 ЗК України, в редакції статті на час видачі ОСОБА_6 державного акту, тобто на 2007 рік, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності.
За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальний строк позовної давності, встановлений у ст. 257 ЦК України, становить три
роки.
У ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Оскільки позивач просить захистити своє право власності на земельну ділянку, яке у нього виникло у 2007 році, а у відповідачів у 1998 року та 2004 році, рішення ради були прийняті з дотриманням вимог чинного на той час законодавства, оскаржуваними рішенням не було порушені права ОСОБА_4, тому підстав для скасування рішень ради як таких, що прийняті з порушення його прав землекористувача задоволенню не підлягають.
Позивач не довів, що він не знав та не міг дізнатись про порушення свого права, а саме про отримання надання відповідачам земельної ділянки більшої розміром саме за рахунок його земельної ділянки, не навів поважних причин пропуску строку позовної давності, про що було встановлено з пояснень сторін в судовому засіданні та матеріалів справи. Враховуючи, що відповідачі наполягали на застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності, це є також підставою у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішень сільської ради та державних актів.
У задоволенні позовних вимог про перенесення паркану також слід відмовити, оскільки не доведено в судовому засіданні, що паркан відповідачів збудований не у відповідності з їхніми державними актами.
За ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
В судовому засіданні встановлено, що в даний час розмір земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідає розміру земельної ділянки, зазначеної в державному акті на право власності на земельну ділянку, та межі земельної ділянки знаходяться на земельних ділянках суміжних співвласників. З пояснень представника Малютянської сільської ради встановлено, що така не відповідність виникла через помилки геодезичної організації, яка виготовляла державний акт. тому зустрічна позовна вимога про його скасуванню підлягає задоволенню.
Разом з тим суд не знаходить підстав для скасування рішення Малютянської сільської ради №31\76 від 30 листопада 2001 року про передачу земельних ділянок в приватну власність в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,15 га по вулиці Ювілейна, 11 ,в с.Малютянка.
Керуючись ст.ст.88, 208, 213-215 ЦПК України, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання державних актів, рішень сільської ради недійсними, зобов'язання звільнити земельну ділянку - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до Малютянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та державного акту - задоволити частково.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №676350, площею 0,1530 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, с. Малютянка, вулиця Ювілейна, 11, (кадастровий номер 3222484201:01:003:0133), виданий 07 березня 2007 року на ім'я ОСОБА_1.
У решті позовних вимоги - відмовити.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя