про повернення позовної заяви
03.06.2015 Справа № 908/3499/15
Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (адреса - 69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 20)
до відповідача Запорізької міської ради (адреса - 69105 м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 206)
про визнання права власності на об'єкти нерухомості
03 червня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Український графіт» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомості.
Позовна заява підлягає поверненню відповідно до п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з наступним.
Так, з 01.11.2011р. набув чинності Закон України «Про судовий збір» № 02/163-48 від 08.07.2011р.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
за подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;
2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1 218 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
До позовної заяви Публічним акціонерним товариством "Український графіт", м. Запоріжжя додано копію платіжного доручення № 415484 від 02.06.2015р. про сплату 1 827,00 грн. судового збору.
З огляду на вищевикладене, вбачається, що Позивачем порушено вимоги ст. 57 ГПК України .
Крім того, Заявником не надано суду належних доказів відправки копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, що у відповідності до вимог ст. 56 ГПК України є обов'язковим.
Законом України від 19.05.2011р. № v9126837-11 "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви", який 18.06.2011р. набрав чинності, визначено порядок надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам господарського процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з п. 2 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
Не надання позивачем опису вкладення, який би свідчив про надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.
Належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви.
Позивачем не надано суду належних доказів відправки копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, що у відповідності до вимог ст. 56 ГПК України є обов'язковим.
Позивачем до позовної заяви додано оригінал опису вкладення від 03.06.2015р., на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, який не належним чином оформлений, а саме: у графі "найменування предметів" зазначено лише "позовна заява від 03.06.2015р. № 16/2394 з доданими матеріалами" та не зазначено, що на адресу відповідача надіслано документи додані до позовної заяви, копії яких надіслані на адресу суду та не зазначено, які саме конкретні документи надіслано на адресу відповідача та які додані до позовної заяви.
Суд звертає увагу Позивача на те, що застереження з приводу можливості не надсилання на адресу сторони документів, які у сторони є, в новій редакції ст. 56 ГПК України відсутнє.
Тобто, за приписами закону, при поданні позову позивач зобов'язаний надіслати сторонам та суду разом з копією позовної заяви однакові (тотожні) документи, що і повинно бути відображено у відповідних описах вкладення.
Не належним чином оформлений оригінал опису вкладення не дозволяє ідентифікувати, що саме ця позовна заява та долучені до неї матеріали були направлені відповідачу, а відтак позивачем не надано належних доказів направлення позовної заяви відповідно до вимог ст. 56 ГПК України.
У підпункті 3.5. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 роз'яснюється, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.
Відсутність належним чином оформленого оригіналу опису вкладення не дозволяє ідентифікувати, що саме ця позовна заява та долучені до неї матеріали були направлені відповідачу, а відтак позивачем не надано належних доказів направлення позовної заяви відповідно до вимог ст. 56 ГПК України.
Згідно з п. 6 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 4, 6 ст. 63 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Запорізької міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомості повернути заявнику без розгляду.
Копії ухвали направити сторонам, заявнику разом з позовною заявою з додатками.
Суддя Л.М. Сушко