04 червня 2015 року Справа № 876/2490/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 03 лютого 2015 року у адміністративній справі №464/12480/14-а, 2-а/464/36/15 за позовом ОСОБА_2 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
ОСОБА_2 17.12.2014 року звернулась в суд з адміністративним позовом до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2014р. по 21.01.2015р. включно в розмірі, передбаченому ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а саме в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 03 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2014р. по 21.01.2015 включно в розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а саме в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, де з 26.03.2012 р. отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порушене право застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо неотриманої в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку регулюється положенням ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III.
Також право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
До 01.01.2008 року, дати набрання чинності Законом України №107-VI від 28 грудня 2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХII від 21 листопада 1992 року, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування там Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III від 18 січня 2001 року, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 43 Закону №2240-III, було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону №107-VI були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону №2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону №2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-III було виключено статті 40- 44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону №107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону №107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону №107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року №1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону №2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-III на виконання статті 45 Закону №2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Крім того, на відносини щодо виплати допомоги позивачу у зазначеному нею періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон №2240-III), відповідно до ст. 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
28.12.2014року прийнято Закону України №77-М111 від 28.12.2014р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (набув чинності з 01.01.2015 року) відповідно до розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень якого, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», визнано таким, що втратив чинність.
Таким чином, з набранням чинності Законом №77-М111 позивач втратила право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі передбаченому положеннями ст. 43 Закону №2240-III, проте до вступу в законну силу вказаного нормативно-правового акту позивач мала право на вказані виплати.
Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», оскільки ним внесено зміни тільки до Законі України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
Судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - задовольнити частково.
Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 03 лютого 2015 року у адміністративній справі №464/12480/14-а, 2-а/464/36/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Зобов'язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2014р. по 31.12.2014 включно в розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а саме в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36 грн. 54 коп. за реквізитами: одержувач - Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, код - 34668371.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс