03 червня 2015 року Справа № 876/1564/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Іщук Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі за її позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування рішень,
У жовтні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - Калуська ОДПІ):
№ 0004431702 від 08.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на 630,67 грн., з яких 368,67 грн. за основним платежем та 262 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 0004421702 від 08.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з прибуткового податку на 3835,20 грн., з яких 2880,00 грн. за основним платежем та 955,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 0004411702 від 08.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 245659,58 грн., з яких 193535,58 грн. за основним платежем та 52124 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 000272172 від 19.09.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з прибуткового податку на 2880 грн. за основним платежем;
№ 000271172 від 19.09.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 241919,58 грн., з яких 193535,58 грн. за основним платежем та 48384 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року у справі № 2а-3357/12/0970 у задоволенні позову було відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просила оскаржуване судове рішення скасувати та прийняте нове про задоволення її позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оспорювані податкові повідомлення рішення Калуської ОДПІ не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки вона не погоджується із фактами, викладеними у акті позапланової виїзної перевірки Калуської ОДПІ ДПІ від 27.10.2012 року № 2720/17-02/НОМЕР_4 і у відповідача не було належних підстав для прийняття цих податкових повідомлень-рішень.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що у період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, позивачка здійснювала підприємницьку діяльність, перебуваючи на загальній системі оподаткування.
У ході перевірки повноти визначення оподатковуваного доходу (чистого доходу) встановлено його фактичне заниження в розмірі 25472 грн., що підтверджується розбіжностями встановленими, внаслідок порівняння поданих позивачем декларацій та даних перевірки за 2008, 2009 та 2010 роки. Тому висновок податкового органу про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2880 грн., є обґрунтованим та правомірним.
09.02.2009 року ФОП ОСОБА_1 було допущено перевищення обсягу виручки понад 300000 грн. (обсяг оподатковуваних операцій склав без урахування ПДВ 300971,39 грн.). Заява про реєстрацію платником ПДВ ФОП ОСОБА_1 до Калуської ОДПІ у визначені законом терміни не подавалась. За період з 02.03.2009 року по 31.12.2010 року ФОП ОСОБА_1 занижено податкове зобов'язання з ПДВ на 193535,58 грн.
Тому, зважаючи на встановлений п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» обов'язок особи зареєструватися платником ПДВ, суд вважає правомірним нарахування податковим органом ПДВ у розмірі 193535,58 грн. та застосування штрафних санкцій, в розмірі 48384 грн.
Окрім того, перевіркою встановлено заниження нарахування та сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 368, 67 грн. за липень 2010 року. Також, внаслідок неподання розрахунку збору за липень 2010 року, позивачем допущено порушення пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.5 розділу 2 наказу ДПА України від 28.03.2002 року «Про затвердження форми звіту про суми нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва, і хмелярства та Порядку його заповнення та подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору».
Жодних спростувань щодо неправомірності донарахування зобов'язань із вказаного збору та застосованих штрафних санкцій, позивачем не наведено.
Доводи позивача про те, що перевіркою не дотримано п.4 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки не спростовують факту допущення позивачем порушень, виявлених під час проведення перевірки.
Даючи правову оцінку доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, Калуською ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачкою за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлено актом № 2720/17-02/НОМЕР_4 від 27.10.2010 року.
На підставі висновків, зроблених під час зазначеної перевірки, податковим органом 08.11.2011 року винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення за № 0004431702 про донарахування зобов'язання за платежем збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства 368,67 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкції в розмірі 262 грн.; № 0004421702 про донарахування зобов'язання з прибуткового податку у розмірі 2880 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкції в розмірі 955,2 грн.; № 0004411702 про донарахування зобов'язання з ПДВ у розмірі 193535,58 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52124 грн.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями за № 0004421702 та № 0004411702 від 08.11.2011 року, позивачка оскаржила їх в адміністративному порядку.
За наслідками розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 вказані рішення були скасовані та прийнято нові податкові повідомлення-рішення за № 000272172 від 19.09.2012 року, яким їй донараховано зобов'язання з податку на доходи в розмірі 2880 грн., та за № 000271172 від 19.09.2012 року про донарахування зобов'язання з ПДВ в розмірі 193535,58 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкції у розмірі 48384 грн.
Оцінюючи оскаржувані ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення, апеляційний суд виходить із такого.
У період, який підлягав перевірці, ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, перебуваючи на загальній системі оподаткування.
Під час перевірки податковим органом встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано оподатковуваного доходу (чистого доходу) в сумі 30999 грн. При перевірці повноти визначення оподатковуваного доходу (чистого доходу) за вказаний період встановлено його завищення в періоді з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на суму 6272 грн. за рахунок включення до валових доходів та понесених витрат, пов'язаних з одержанням доходу, сум ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) відповідно; заниження чистого доходу в періоді з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року на суму 1446 грн., з них 180 грн. внаслідок розбіжностей між сумою задекларованого валового доходу та даних звітів використання реєстрів розрахункових операцій, 1266 грн. - внаслідок завищення витрат, пов'язаних з отриманням доходу; заниження чистого доходу в періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року на суму 24026 грн., з них 22 742,00 грн. внаслідок розбіжностей між сумою задекларованого валового доходу та даних звітів використання реєстрів розрахункових операцій, 1284 грн. - внаслідок завищення витрат, пов'язаних з отриманням доходу, чим порушено приписи ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та пп. 4.2.8 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, пп. 8.1.3 п.8.1 ст. 8, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, ст. 18, п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до п. 22.10 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності діє розділ четвертий Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» з врахуванням положень п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Згідно із пп. 9.12.1. п. 9.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
За правилами ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Частиною 1 ст. 14 Декрету встановлено, що з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється:
а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;
б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.
Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.
Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.
Таким чином, на думку апеляційного суду, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що висновок податкового органу про визначення податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2880 грн. є обґрунтованим та правомірним.
Окрім того, під час перевірки встановлено перевищення ФОП ОСОБА_1 загальної суми виручки у 300000 грн. від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців (без урахування ПДВ) у І кварталі 2009 року, яке відбулося 09 лютого 2009 року (обсяг оподатковуваних операцій склав без урахування ПДВ 300971,39 грн.).
При цьому свідоцтво про реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником ПДВ № 66447644, видане Калуською ОДПІ 01.06.1999 року, було анульоване 31.12.2008 року за її заявою.
Заяву про реєстрацію платником ПДВ ФОП ОСОБА_1 до Калуської ОДПІ у визначені законодавством терміни не подавала.
Відповідно до даних перевірки ФОП ОСОБА_1 занижено податкового зобов'язання з ПДВ на суму 193535,58 грн. за період з 02.03.2009 року по 31.12.2010 року.
Пунктом 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).
За змістом п. 2.3.1 ст. 2 названого Закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Пунктом 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Таким чином, враховуючи передбачений приписами п.9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» обов'язок особи зареєструватися платником ПДВ за вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірне нарахування Калуською ОДПІ позивачці ПДВ у розмірі 193535,58 грн. та застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 48384 грн.
Окрім того, перевіркою було встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 нарахування та сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 368,67 грн. за липень 2010 року. Також, внаслідок неподання розрахунку збору за липень 2010 року, позивачем допущено порушення пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.5 розділу 2 наказу ДПА України від 28.03.2002 року «Про затвердження форми звіту про суми нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва, і хмелярства та Порядку його заповнення та подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору».
Апеляційна скарга не містить будь-яких обґрунтованих доводів на спростування обставин, встановлених Калуською ОДПІ у ході позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт № 2720/17-02/НОМЕР_4 від 27.10.2010 року, а зобов'язання в розмірі 630,67 грн., визначені податковим повідомленням-рішенням № 0004431702 від 08.11.2011 року, позивачкою було сплачено у повному обсязі у добровільному порядку.
Одночасно апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сам по собі факт недотримання відповідачем п.4 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, на чому наполягає ФОП ОСОБА_1, не може слугувати підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки не спростовує фактів порушень позивачкою вимог податкового законодавства, виявлених під час проведення перевірки.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі № 2а-3357/12/0970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
Л.П.Іщук