14 травня 2015 р. Справа № 876/4331/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
за участю:
секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року про закриття провадження в справі за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до приватного підприємства «Флора» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -
14 серпня 2014 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано подання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області до приватного підприємства «Флора» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
В обґрунтування вимог подання зазначено, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року провадження в адміністративній справі закрито.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що між сторонами справи існує спір про право, а тому, вимоги контролюючого органу не можуть бути розглянуті в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем - Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Волинській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції порушено положення пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.
На підставі ст. 55 КАС України судом апеляційної інстанції здійснено заміну відповідача - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області замінено на правонаступника останньої Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом апеляційної інстанції заслухано суддю-доповідача, досліджено матеріали справи та проаналізовано доводи апеляційної скарги, внаслідок чого зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення такої.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно із пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
В силу п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби за наявності підстав, визначених у п.94.2 приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає в неправомірному недопуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.
Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому випадку провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем 13 серпня 2014 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно з яким до приватного підприємства «Флора» застосовано умовний адміністративний арешт майна з вимогою заборонити відчуження (здійснення будь-яких інших операцій), що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди відповідного органу доходів і зборів.
Підставою для прийняття рішення є відмова приватного підприємства «Флора» від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу податкової служби.
Зокрема, недопуск до проведення позапланової виїзної перевірки відповідача, яку призначено наказом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 05 серпня 2014 року № 1773, зафіксовано актом від 08 серпня 2014 року № 427/22-01/32890325.
Відповідно до постанови Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року, що не набрала законної сили, приватному підприємству «Флора» відмовлено в задоволенні позову до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05 серпня 2014 року № 1773 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Флора» з питань правомірності декларування показників у податковій звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року та рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 13 серпня 2014 року.
Дані обставини вірно проаналізовано судом першої інстанції, внаслідок чого зроблено правильний висновок про наявність між сторонами спору про право, що має наслідком закриття провадження в справі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області - залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року про закриття провадження в справі № 803/1646/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
Р. В. Кухтей