04 червня 2015 року м. Львів Справа № 9104/179030/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
представника позивача - Фентісової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Нива» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року по справі № 2а-6079/12/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Приватної агрофірми «Нива» про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватної агрофірми «Нива» (далі - ПАФ «Нива»), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня по червень 2012 року у розмірі 8383,30 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що ПАФ «Нива» відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України зобов'язана відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які відповідно до розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за період з квітня по червень 2012 року становлять 8383,30 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на ту обставину, що ПАФ «Нива» є правонаступником агроспілки «Нива» тільки в частині отриманих земельних та майнових паїв. Зазначає, що пенсіонери-пільговики ще в 2002 році втратили зв'язок з ПАФ «Нива», земельні та майнові паї відчужили третім особам, тому ПАФ «Нива» відшкодовувати витрати на виплату та призначення пільгових пенсій не повинна. Крім того, посилається на наявність судових рішень про відмову в позові в аналогічних справах, що на його думку, є підставою для закриття провадження в справі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 та №2 покриваються підприємствами та організаціями.
На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно ж з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, згідно з яким відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
За правилами підпункту 6.3 цієї ж Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на час реорганізації агроспілки «Нива» та державної реєстрації ПАФ «Нива», юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до новостворених юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої.
Як встановлено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2010 року № К-1183/10 у справі № 32/156/5015 за позовом управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до ПАФ «Нива» про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, згідно з розпорядженням представника Президента України у Пустомитівському районі № 407 від 11 листопада 1993 року радгосп «Жовтневий» перетворений у держгосп «Нива», який згідно з розпорядженням голови Пустомитівської районної ради від 18 квітня 1995 року № 134 реорганізовано в агроспілку «Нива», яка в свою чергу була реорганізована в ПАФ «Нива» на підставі рішення Пустомитівської районної державної адміністрації від 29 березня 2000 року № 1745.
ПАФ «Нива» діє на підставі статуту, перереєстрованого Пустомитівською районною радою 29 березня 2000 року. В пункті 3.2 розділу III статуту ПАФ «Нива» зазначено, що агрофірма є правонаступником усіх майнових прав реформованої агроспілки «Нива» Пустомитівського району.
12 червня 2000 року було внесено зміни і доповнення до пункту 3.2 розділу III статуту ПАФ «Нива» та викладено його в наступній редакції: «Агрофірма набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації. Агрофірма є правонаступником усіх прав та зобов'язань реорганізованої агроспілки «Нива» Пустомитівського району».
З огляду на викладене, ПАФ «Нива» є правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованої агроспілки «Нива», яка в свою чергу була правонаступником держгоспу «Нива», а останній - правонаступником радгоспу «Жовтневий».
Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доводи відповідача щодо непроведення капіталізації коштів на виплату збору при реорганізації агроспілки «Нива», а також на те, що громадяни, яким виплачувались пільгові пенсії, вийшли з агроспілки «Нива» та забрали свої паї, не може братись до уваги, оскільки ПАФ «Нива» є правонаступником агроспілки «Нива» за усіма її зобов'язаннями без винятку. Збір на відшкодування витрат з виплати пенсій зобов'язані сплачувати особи, у яких працювали (не обов'язково працюють на час сплати збору) особи, яким призначено пенсію, або їх правонаступники.
Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача обов'язку відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих фактичних витрат, складеним останнім відповідно до згаданої вище Інструкції, призначені працівникам відповідача згідно з пунктами «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені та щодо яких завершився встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк оскарження, а лише мають інформативний характер про наявність заборгованості, відтак, розгляд даної справи судом в порядку скороченого провадження на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та допуск прийнятого рішення до негайного виконання є помилковим.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті, однак, допустив помилкове застосування норм процесуального права, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Нива» задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року по справі №2а-6079/12/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Приватної агрофірми «Нива» про стягнення заборгованості - змінити, виключивши з резолютивної частини третій абзац.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський
Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2015 року.