03 червня 2015 р. Справа № 876/5135/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г.,Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити дії,-
25.03.2015 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківському області з вимогою визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу та зобов'язати зарахувати в пільговому обчисленні період роботи, вироблений в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, трудовий стаж, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу з моменту призначення пенсії по віку.
Позивач вимоги обґрунтовує тим, що є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Богородчанському районі та отримує пенсію по віку. Перед виходом на пенсію зібрав всі необхідні документи і подав до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі. Оскільки в ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» вказано про те, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року, подав довідку Прикарпатського управління бурових робіт ПАТ «Укрнафта», якою підтверджено дійсний трудовий стаж в Івано-Франківському управлінні бурових робіт вахтово-експедиційним методом в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, а також в районах Крайньої Півночі та підтверджено виплату районного коефіцієнту і північної надбавки.
Ухвалою Богорордчанського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2015 року позовні вимоги в частині за період з 26.06.2013 року по 24.09.2014 року залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франкеівської області від 20.04.2015 року позов задоволено частково. Визнано відмову відповідача неправомірною. Зобов'язано УПФУ в Богородчанському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, зарахувавши в пільговому обчисленні період роботи з 01.07.1979 року по 30.04.1983 року, з 01.05.1983 року по 30.11.1984 року, з 01.12.1984 року по 30.09.1985 року, з 01.10.1985 року по 31.05.1988 року, з 01.06.1988 року по 31.05.1990 року, з 01.06.1990 року по 28.04.1994 року, з 29.04.1994 року по 13.02.1995 року як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців. Зобов'язано відповідача зробити перерахунок пенсії, що виплачується ОСОБА_1, з врахуванням пільгового стажу з 25.09.2014 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені заявлених вимог у повному обсязі.
При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема просить врахувати, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року, таким чином розповсюдження пільг, щодо кратності зарахування стажу після 1991 року є безпідставними.
Сторонам у справі при направленні копій ухвал про відкриття апеляційного провадження було запропоновано подати апеляційному суду інформацію про те, чи особа бажає взяти участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності. Позивач надіслав суду інформацію у запереченні на апеляційну скаргу про розгляд справи за його відсутності. Від відповідача така інформація не поступила.
Таким чином, за відсутності клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю на підставі пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.
Суд встановив і цього не спростовує сторона відповідача, що ОСОБА_1 працювала в Івано-Франківському управлінні бурових робіт та направлялася на роботи до Ханти-Мансійського та Ямало-Ненецького автономних округів, що входять до складу Тюменської області.
Із довідки № 10-1060 від 07.08.2014 року Прикарпатського управління бурових робіт публічного акціонерного товариства «Укрнафта» вбачається, що позивач дійсно працював в управлінні на посаді оператора-колектора, лаборанта-колектора з 08.09.1977 року по 15.02.1995 року на Україні та вахтово-експедиційним методом в Західному Сибірі з них: 08.09.1977 року по 30.06.1979 року робота на Україні; 01.07.1979 року по 30.04.1983 року - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області); з 01.05.1983 року по 30.11.1984 року - до пологова, післяпологова відпустка, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 1,5 віку; з 01.12.1984 року по 30.09.1985 року - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області); з 01.10.1985 року по 31.05.1988 року - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі ( Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області); з 01.06.1988 року по 31.05.1990 року - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області); з 01.06.1990 року по 28.04.1994 року - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі ( Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області); з 29.04.1994 року по 13.02.1995 року - знаходилась у щорічних відпустках та у відпустках без збереження заробітної плати.
Листом УПФУ в Богородчанському районі за №6/Р-7 від 02.03.2015 р. позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільги щодо зарахування одного р. роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, надавались працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, згідно з пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 р. «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 р. №1908-VII «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 р., з п'яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 р.
Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення (дата підписання 15 січня 1993 р.) передбачено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01 січня 1991 р.
У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється згідно законодавства України.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (абзац другий пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абзац третій пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що відсутність письмового трудового договору чи даних про відпустки позивача не може бути підставою для відмови позивачу у захисті його публічного права для пільгового обчислення страхового стажу за наявності для цього інших підстав.
Згідно з підпунктом «б» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. №22-1, за період роботи до 1 січня 1991 р. на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
За таких обставин, коли факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за трудовим договором протягом більше 5 років документально підтверджений, зокрема, записами в трудовій книжці та довідкою, виданою Прикарпатським управлінням бурових робіт №10-1060 від 07.08.2014 року, яка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і які підтверджують постійну зайнятість на роботі, яка дає право на встановлені законом, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківському області залишити без задоволення.
Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2015 року у справі № 338/471/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В.П.Сапіга
Судді Н.Г.Левицька
І.М.Обрізко