61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
26 лютого 2009 р.
м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Гуцала М.І. , Водолажської Н.С.
за участю секретаря судового засідання Житєньова Н.М.
за участю
представника позивача Наумова О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2. на ухвалу Харківський окружний адміністративний суд від 17.11.2008р. по справі № 2-а-642/08
за позовом ОСОБА_1
до голови Печерського районного суду м. Київа
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулась до суду з вимогами про визнання неправомірними дії заступника голови Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 щодо надання у листі від 17.08.06 року неповної відповіді та недостовірної інформацію стосовно змісту рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2006 року; про визнання дії чи бездіяльності голови Печерського районного суду м. Києва у не наданні відповіді на звернення - скарги від 17.05.2006 р., від 14.09.2006 р. через Верховний суд України, від 16.02.2007 р. особисто та через Генеральну прокуратури України і на клопотання через Вищий адміністративний суд України від 26.06.2007 р., які не відповідають вимогам ст. ст. 15, 18, 19, 20 Закону України "Про звернення громадян", Інструкції з діловодства за зверненнями громадян, Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді; зазначити про неодноразові порушення працівниками Печерського районного суду м. Києва Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді та КАСУ стосовно виконання вимог про надіслання рішень суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року по справі № 2а-642/08 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Печерського районного суду м. Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії було закрито. Роз'яснено позивачу, що зазначений спір повинен розглядатись в порядку апеляційного провадження за нормами КАС України.
Не погодившись з судовим рішенням представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України «Про звернення громадян».
Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що не є перешкодою до розгляду справи, з огляду на належне та своєчасне повідомлення сторони про час та місце слухання справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він випливає не з дій відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій у сфері публічно - правових відносин, а з діяльності пов'язаної з відправленням правосуддя та прийняттям процесуальних рішень відповідно до процесуальних норм, якими передбачена процедура розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважаючи що даний спір знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтями 126 і 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону і вплив на них у будь - який спосіб забороняється.
Законність процесуальних актів і дій ( бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що вони стосуються питань отримання позивачем копій судових рішень, з метою їх подальшого оскарження в апеляційному та касаційному порядку.
Тобто позивач просив встановити наявність порушень процесуального закону, допущених судом при вирішенні питання щодо направлення копій судових рішень особам, що беруть участь у справі, і зобов'язати суд усунути ці порушення. Інші вимоги є похідними від першої, оскільки сутність прийнятих по них рішень залежить від того, чи буде задоволено першу.
Крім того, частково позовні вимоги стосуються змісту ухвали Печерського районного суду м. Києва від 3.02.2006 року по справі № 2-а169/06, відомості щодо оскарження якої відсутні.
Як зазначалося вище, порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Пред'явлення позову до іншого суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий.
В силу ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дії даного Закону не розповсюджується на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений певним процесуальним законодавством. Тому посилання апелянта на ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» на підтвердження своїх вимог є необґрунтованими.
Також не можуть бути належним підтвердженням розгляду позовних вимог саме в порядку адміністративного судочинства посилання апелянта на порушення відповідачем вимог Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді. Ця Інструкція, затверджена Наказом судової адміністрації України від 27.06.2006 року № 68 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.07.2006 року, встановлює загальні правила ведення судового діловодства в районних, районних у містах, міських, міськрайонних судах, військових судах гарнізонів і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до відправлення або передавання в архів, звернення до виконання судових рішень. Порушення вимог Інструкції щодо своєчасності видачі судових рішень, як процесуальних документів суду, не змінює порядок оскарження таких судових рішень та дій, пов'язаних з їх прийняттям і направленням особам, що приймають участь у справі.
Процесуальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України чітко врегульовані питання прийняття та своєчасної видачі судових рішень, їх подальшого оскарження в апеляційному та касаційному порядку. Порушення зазначених норм враховуються при розгляді апеляційної та касаційної скарги та можуть бути підставою для прийняття відповідним апеляційним чи касаційним судом окремої ухвали з цих питань.
Крім того, ствердження апелянта про факти зловживання головою Печерського районного суду м. Києва своїм службовим становищем з наявними ознаками складу злочинів, передбачених ст. 364 ч. 1 та ст. 366 ч. 1 Кримінального кодексу України, не можуть бути перевірені в ході провадження по адміністративній справі, оскільки питання наявності чи відсутності в діях особи складу злочину вирішується в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.
Враховуючи, що вирішення заявлених позовних вимог знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2008 року по справі № 2-а-642/08 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківський окружний адміністративний суд від 17.11.2008р. по справі № 2-а-642/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Філатов Ю.М.
Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2009 р.