Справа № 2-а-1189/09 Головуючий у першій інстанції: Бондаренко О.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
15 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бистрик Г.М., Данилової М.В.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_1та ОСОБА_4 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1до старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1. звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними в частині опису та арешту майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; встановлення обмеження права користування майном; вимог забрати дане рухоме майно, яке знаходиться в описаних спорудах; передачі майна на відповідальне зберігання ОСОБА_2та ТОВ «С-3»; зазначення в акті опису й арешту майна об'єктів та їх площ, яких реально не існує; визнання протиправним і нечинним а також скасування акту опису й арешту майна від 02.06.2009 року; зобов'язання направити постанову про відкриття виконавчого провадження, документів виконавчого провадження для відома та ознайомлення, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження, надання часу для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2009 року частково задоволено клопотання позивачки про забезпечення позову шляхом зупинення дії актів опису й арешту майна від 02.06.2009 року серія АА 078744, серія АВ 583727, серія АВ 383724, серія АВ 583726, серія АВ 387728, а також виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали Обухівського районного суду Київської області від 25.05.2009 року по справі № 2-120/09, якою накладено арешт на об'єкти нерухомого майна комплексу «Край-рай», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та передано на зберігання ОСОБА_2та ТОВ «С-3».
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію змінити незаконну, на її думку, ухвалу в частині відмови в забезпеченні позовних вимог та постановити в цій частині нову про задоволення клопотання щодо забезпечення позову в повному обсязі. В своїй скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, територіальної підсудності спору.
В свою чергу, ОСОБА_4 в якості особи, що не брав участі в справі, також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції, а провадження по даній справі закрити, в зв'язку з неналежністю розгляду останньої в порядку адміністративного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_4необхідно задовольнити в повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її і закриває провадження по справі з підстав, визначених ст. 157 КАС України.
Суд першої інстанції, керуючись ст. 107 КАС України, своєю ухвалою від 05.06.2009 року відкрив провадження по даній справі.
Апеляційна інстанція знаходить помилковим висновок Святошинського районного суду м. Києва, що даний позов підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. При цьому судова колегія виходить з наступного:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Виходячи з положень ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Правовідносини, що склалися між позивачкою та відповідачем, не можуть бути віднесені до публічно-правового спору і носять виключно цивільний характер.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачка ставить питання про визнання протиправними дій державного виконавця, вчинених на виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області від 25.05.2009 року по цивільній справі № 2-120/09.
За клопотанням позивачки ухвалою від 05.06.2009 року було вжито заходів часткового забезпечення позову. Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на порушення в даному випадку підвідомчості спору, а саме.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 2 ст. 85 Закону).
Виходячи з положень ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуємі позивачкою дії державного виконавця вчинені на виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області від 25.05.2009 року по цивільній справі № 2-120/09.
Отже, виходячи з вимог ст. 157 КАС України та ст. 85 Закону, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за непідвідомчістю правовідносин, в зв'язку з чим знаходить, що Святошинським районним судом м. Києва незаконно прийнято даний позов до розгляду, відкрито провадження по справі та незаконно постановлена оскаржувана ухвала.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України).
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано важливу обставину - підвідомчість спору, а тому є неправильними всі процесуальні дії по даній справі, починаючи з прийняття даного позову до провадження, відкриття провадження, забезпечення позову та інших можливих процесуальних рішень по даному спору.
Апеляційна інстанція також не може не відмітити грубі порушення суду першої інстанції при визнанні територіальної та підвідомчій підсудності спору, оскільки за жодним з критеріїв визначення такого виду підсудності даний спір не відноситься до юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.
На адресу Київського апеляційного адміністративного суду повернулися без вручення судові повістки, направлені на адресу Захарової Л.В., зазначену в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Я.Колоса, 2, кв. 16. Зокрема, в довідці поштового відділення, прикріпленої до зовнішньої лицьової сторони конверту вказано, що адресат за зазначеною адресою не проживає.
Наведені вище обставини дають підстави судовій колегії прийти до висновку, що позивачка ніколи і не проживала по вказаній адресі та зазначила останню з метою подачі даного позову саме до Святошинського районного суду м. Києва.
Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи частково клопотання про забезпечення позову, зупинив дії актів опису й арешту майна, а також виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали Обухівського районного суду Київської області, якою накладено арешт на об'єкти нерухомого майна комплексу «Край-рай», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що жодним чином територіально не відноситься до Святошинського району м. Києва.
Слід зауважити, що суд першої інстанції не вправі зупиняти дію ухвали іншого суду загальної юрисдикції, оскільки КАС України такі процесуальні дії не передбачені.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та знаходить за необхідне провадження по справі закрити.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір повинен вирішуватися Обухівським районним судом Київської області в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити в повному обсязі.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2009 року - скасувати.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1до старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: суддя:
Судді: