Справа № 2-а-18/1/04 р. Головуючий у першій інстанції: Рубан С.М.
Доповідач: Попович О.В.
02 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Земляної Г.В., Кузьменко В.В.
при секретарі Черненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Голови Луганської обласної ради - ОСОБА_1 на Постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 20 січня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2до Голови Луганської обласної ради про визнання бездіяльності відповідача на звернення позивача,
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 20 січня 2009 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 про визнання бездіяльності Голови Луганської обласної ради ОСОБА_2 на звернення позивача.
Даною Постановою суду було визнано протиправною бездіяльність Голови Луганської обласної ради ОСОБА_1 щодо ненадання народному депутату України ОСОБА_2 документів на його звернення від 28.07.2008 року та від 13.08.2008 року.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 20 січня 2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржувана постанова Дніпровського районного суду м.Києва прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин, відповідно до чого постанова суду є незаконною, необґрунтованою і повинна бути скасована.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2., як народний депутат України, звернувся 28.07.2008 року до Голови Луганської обласної ради ОСОБА_2 про надання завірених копій рішень Луганської обласної ради щодо передачі в концесію ОКП Луганськвода»; про затвердження концесійного договору; про оголошення концесійного конкурсу, умови його проведення та умови участі в конкурсі; концесійний договір та статут ТОВ.»Луганськвода» зі змінами та доповненнями. Дані документи необхідні були, оскільки до нього, як до народного депутата України звернулися мешканці округу з питаннями щодо правомірності та умови передачі в концесію ОКП «Луганськвода».
Голова Луганської обласної ради ОСОБА_2 05.08.2008 року надіслав позивачу листа та повідомив, що більш детальну інформацію про концесію та додатки до рішень, враховуючи їх великий об'єм народний депутат може отримати на офіційному сайті Луганської обласної ради www.oblrada.lg.ua
Зазначений сайт не працював, і народний депутат України ОСОБА_2. повторно 13.08.2008 року звертається до Голови Луганської обласної радиОСОБА_1 про надання йому необхідних документів.
Після цього звернення позивач відповіді не отримав, тому він вимушений був звернутися до суду на бездіяльність Голови Луганської обласної ради -ОСОБА_2
Суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України «Про статус народного депутата України» на вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості - не пізніше як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію і документацію».
Ні Законом України «Про статус народного депутата України», ні Законом України «Про звернення громадян» не передбачено посилання на відповідні офіційні сайти для отримання будь-якої документації. Крім того, на сайтах не завжди висвітлюється достовірна інформація, або не повна інформація.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач просив надати завірені належним чином копії рішень ради та інші документи, які зазначені в запиті від 28.07.2008 року.
Представник відповідача в суді апеляційної інстанції визнав той факт, що відповідач послався на сайт, який не працював, а відповідь на звернення вони готові були надати в суді першої інстанції.
Однак, відповідач не надав відповідних документів, які просив надати йому позивач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме - проведення попереднього судового засіданні без участі відповідача - не є підставою для скасування судового рішення; відповідач повідомлявся про проведення попереднього судового засіданні (а.с.9); не ознайомлення відповідача з матеріалами справи - ніхто не позбавляв відповідача права на ознайомлення з матеріалами справи, заяви на ознайомлення з матеріалами справи відсутні, відповідач та його представник не зазначають, коли саме вони зверталися до суду з заявою на ознайомлення з матеріалами справи і їм було відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції була виготовлена 25 січня 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2009 року була проголошена вступна та резолютивна частина постанови.
Відповідно до статті 167 КАС України якщо суд проголосив у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частину постанови, суд після такого проголошення зобов'язаний у межах п'ятиденного строку виготовити повний текст постанови, про що повідомити особам, які беруть участь у справі.
Заяв на видачу копії постанови суду першої інстанції від відповідача або його представника в матеріалах справи не має.
Апелянт зазначив, що повний текст постанови був виготовлений 25 січня 2009 року, тобто у строки, передбачені статтею 167 КАС України. Крім того, апеляційна скарга була подана в строки, передбачені статтею 186 КАС України.
З матеріалами справи відповідач та його представник не знайомилися, зауваження на журнал судового засідання не подавали.
Щодо витребування документів, як зазначає апелянт в апеляційній скарги, що він був позбавлений права на витребування документів, то даний факт спростовується журналом судового засіданні від 20.01.2009 року, де зазначено, що представник відповідача заявляв клопотання про долучення до матеріалів справи документів, і це клопотання було задоволено. Щодо витребування якихось документів, то дана обставина нічим не підтверджена.
Відповідно до п.2 статті 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, як що він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів, що він надав позивачу документи, які були зазначені в зверненні народного депутата України ОСОБА_2 до Голови Луганської обласної ради ОСОБА_2 від 28.07.2008 року та 13.08.2008 року, а саме: копії рішень Луганської обласної ради щодо передачі в концесію ОКП Луганськвода»; про затвердження концесійного договору; про оголошення концесійного конкурсу, умови його проведення та умови участі в конкурсі; концесійний договір та статут ТОВ.»Луганськвода» зі змінами та доповненнями. Дані документи необхідні були, оскільки до нього, як до народного депутата України звернулися мешканці округу з питаннями щодо правомірності та умови передачі в концесію ОКП «Луганськвода».
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
За таких підстав апеляційна скарга відповідача - Голови Луганської обласної ради -ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2до Голови Луганської обласної ради про визнання бездіяльності відповідача на звернення позивача - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 71, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Голови Луганської обласної радиОСОБА_1 на Постанову Дніпровського районного суду м.Києві від 20 січня 2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 20 січня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст Ухвали складено 06.07.2009 року.)
Головуючий суддя О.В.Попович
С у д д і Г.В.Земляна
В.В.Кузьменко