20 травня 2015 року м. Київ К/9991/39405/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (ОДПІ)
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2009
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012
у справі № 2а-19304/09/0370 Волинського окружного адміністративного суду
за позовом фізичної особи - підприємця (СПД) ОСОБА_4
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000201701/0 від 14.01.2009.
В касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку СПД ОСОБА_4 за вересень 2008 року задекларованої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 69100,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.01.2009 № 0000201701/0, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.12.2008 № 2164/17-235/НОМЕР_1, про порушення позивачем норм підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР. Вказані порушення, за висновком ОДПІ, мали місце у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту за липень 2008 року сум ПДВ за податковими накладними, виписаними СПД ОСОБА_5 на поставку транспортних засобів на суму 414600,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 69100,00 грн.).
При цьому ОДПІ посилається на той факт, що придбані транспортні засоби зареєстровані на позивача як на фізичну особу, а не як на суб'єкта підприємницької діяльності.
Пунктом 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1198, передбачено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами. Вказані правила не встановлюють окремого порядку реєстрації транспортних засобів для фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до листа Луцького відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи № 2278 від 27.02.2009 при реєстрації транспортних засобів за фізичною особою у реєстраційних документах не вказується її причетність (чи не причетність) до підприємницької діяльності та мета використання транспортного засобу.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із підпунктом 7.4.4 цієї ж статті якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Факт придбання позивачем у СПД ОСОБА_5 транспортних засобів та використання цих транспортних засобів при здійсненні підприємницької діяльності підтверджується приєднаними до справи доказами: копіями податкових накладних № 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38 від 12.08.2208, свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, ліцензійними картками про внутрішні і міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування НОМЕР_10, НОМЕР_11 НОМЕР_12, НОМЕР_13, міжнародними товарно-транспортними накладними серії А № 049980, № 121243, № 049958, № 0502881, № 049656, № 078018, № 004726.
Ліцензією Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 від 18.04.2006,СПД ОСОБА_4 дозволено надавати послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі). Строк дії ліцензії з 04.05.2006 по 30.05.2011. (а.с. 17).
Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт придбання транспортних засобів позивачем у СПД ОСОБА_5 та використання їх у підприємницькій діяльності, дійшли юридично правильного висновку про правомірне формування позивачем податкового кредиту та подальше включення суми 69100,00 грн. до бюджетного відшкодування.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев