04 червня 2015 року м. Київ К/800/15123/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В,, Калашнікової О.В..
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 5 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року у справі №755/30833/14-а за позовом управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення надмірно нарахованих коштів, -
Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 21 листопада 2014 року звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача надмірно нарахованих бюджетних коштів, а саме,житлової субсидії та часткової компенсації житлово-комунальних послуг, в розмірі 10 833 грн. 61 коп. за період з 2006 року по травень 2014 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 надала недостовірні відомості щодо того, що вона має більше ніж одне житлове приміщення, загальна площа якої перевищує встановлені норми, тому не мала права на отримання вказаних субсидій.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 5 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, адміністративний позов залишений без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до суду відповідно ст.ст.99,100 КАС України.
Не погоджуючись з ухваленими по справі ухвалами судів попередніх інстанцій управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали судів першої і апеляційної інстанції про залишення позовних вимог без розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно висновків судів попередніх інстанцій про порушене право позивачу стало відомо після звернення відповідачки з письмовою заявою 14 травня 2014 року за отриманням субсидії. Позовну заяву позивачем було подано лише 21 листопада 2014 року, після сплину шестимісячного строку для подачі позову до суду.
Суди першої та апеляційної інстанції, залишаючи позовні вимоги без розгляду послалися на ті обставини, що посилання позивача на лист управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 4 червня 2014 року, відповідно до якого позивач дізнався про порушене його право, суди вважають необґрунтованим, оскільки, позивач звернувся до суду 21 листопада 2014 року, а предметом спору є період з грудня 2006 року по травень 2014 року, тому позивачем був пропущений шестимісячний строк звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо стягнення з відповідача надмірно нарахованих бюджетних коштів, а саме, житлової субсидії та часткової компенсації житлово-комунальних послуг за період з 2006 року по травень 2014 року, з підстав надання відповідачем недостовірної інформації.
Суди попередніх інстанцій залишили заявлений позов без розгляду посилаючись на пропуск строку на звернення до суду з позовом.
Стаття 99 КАС України передбачає строки звернення до суду з адміністративним позовами. Позивач стверджує, що ОСОБА_2 нараховувалися відповідні бюджетні субсидії та компенсації на підставі звернення останньої з заявами та відповідними деклараціями. При цьому управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації посилається на ті обставини, що з повідомлення управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 04.06.2014 р.. яке отримане від 10.06.2014 р. позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 надавала недостовірну інформацію і не мала права на відповідні субсидії та компенсації.
Суди попередніх інстанцій послалися на останню дату подачі ОСОБА_2 відповідних документів про призначення житлової субсидії - 14.05.2014 р. і зробили висновок, що з цієї дати позивачу стало відомо про порушене право. Однак, при цьому суди не навели ні одного аргументованого доводу, що саме з дати подачі документів відповідачем на отримання житлової субсидії позивач повинен був знати про наявність поданої недостовірної інформації.
Судами першої та апеляційної інстанції не перевірені доводи позивача відносно дати встановлення ним порушення відповідачем законодавства щодо наявності підстав для отримання житлової субсидії, та чи міг позивач на дату подання документів ОСОБА_2 про призначення житлової субсидії знати про наявні порушення, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
З урахуванням наведеного суди зобов'язані перевірити доводи позивача в цій частині, однак, в межах, визначених ст.99 КАС України.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції залишаючи позовні вимоги без розгляду порушили норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень
Згідно ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.
За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням ухвал судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи до суду першої інстанції для судового розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 5 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді: